Компанія Південних морів

Компанія Південних морів (англ. The South Sea Company) — британська торговельна компанія, фінансова піраміда. Підприємство було засновано 1711 року з ініціативи керівника уряду Роберта Гарлі. Акціонерам було обіцяно асьєнто — виняткове право на торгівлю з іспанською частиною Південної Америки. В обмін на привілеї компанія обіцяла викупити державний борг, який суттєво збільшився в ході війн герцога Мальборо. При цьому ці права базувались на успішному завершенні Англією Війни за іспанську спадщину, яка завершилась тільки у 1714 році. Фактично, надані права були не такими повними, як це пропонував засновник.

Компанія Південних морів
Дата створення / заснування	1711
Організаційно-правова форма	акціонерне товариство
Розташування штаб-квартири	Лондон
Час/дата припинення існування	1853
Інвестор	Thomas Guyd, Георг I і Анна Стюарт
Компанія Південних морів у Вікісховищі

Розлючені вкладники компанії, яких сатирично зобразив Едвард Метью Ворд

Компанія не здійснювала комерційних операцій до 1717 року, тим більше що вже у 1718 році дипломатичні відносини між Великою Британією та Іспанією серйозно погіршились. Але, щоб збивати ціну на «південноморські» акції — ними, за наполяганням Гарлі, дозволили вільно торгувати. Цим компанія відрізнялася від традиційних англійських пайових товариств.

Бум

У 1720 році курс акцій почав швидко зростати: з £128 у січні; £175 у лютому; £330 у березні; £550 у травні. Акції купували багато титулованих осіб. Рекламуючи імена цих акціонерів, компанії вдалось залучати й інших покупців.

У червні 1720 року було прийнято королівський акт (скасований 1825 року), що забороняв публічний продаж акцій акціонерних компаній з обмеженою відповідальністю без королівського статуту, що непрямо слугувало захистом діяльності компанії від конкуренції з боку деяких інших компаній у районах Центральної та Південної Америки. Керівництво компанії поширювало чутки, що Іспанія цілковито надала свої порти у її розпорядження (насправді допускалось не більше трьох суден на рік). Крах Міссіссіпської компанії у Франції залучив капітали з-за Каналу. В результаті ціна акції збільшилась до £890. Нестяма охопила всю країну — від селян до лордів — усі придбані акції, ціна яких на початку серпня сягнула £1000. Сер Ісаак Ньютон передбачав майбутній крах компанії і спочатку продав свої акції з вигодою у £7000, але потім знову придбав новий пакет.

Крах

У вересні почалось різке падіння курсу. До кінця вересня ціна акцій впала до £150. Тисячі інвесторів розорились (в тому числі багато представників аристократії). 24 вересня банк компанії оголосив себе банкрутом. Ньютон втратив понад £20 000, після чого заявив, що може вираховувати рух небесних тіл, але не ступінь безумства натовпу.

Проведене у 1721 році парламентське розслідування виявило випадки шахрайства серед директорів компанії. Дехто зі звинувачуваних, в тому числі скарбничий компанії, втекли за кордон. В результаті розслідування було виявлено, що багато членів парламенту брали хабарі за голос під час прийняття королівського акту. За результатами розслідування до ув'язнення були засуджені голова правління компанії Блайт і деякі співробітники казначейства.

Компанію було реструктуровано й вона продовжувала існувати до остаточного закриття у 1850 році.

У художній літературі історія Компанії Південних морів викладена у романі Росса Кінга «Доміно».

Література

• Кайндлбергер Дж. «Мильні бульбашки». Москва, 2004. стор. 25-27.
• Мошенський С. З. Більше ніж гроші. Фінансова історія людства. К. : Саміт-книга, 2021 - 486 с. ISBN 978-966-986-287-7 *[1]

Посилання

• Історія компанії Південних морів [Архівовано 9 Вересня 2017 у Wayback Machine.]