Збройні сили М'янми (бірм. တပ်မတော်, трансліт. tap ma. taw IPA: taʔmədɔ̀, букв. "Збройні сили") — сукупність військ М'янми, призначених для захисту свободи, незалежності та територіальної цілісності держави.

Збройні сили М'янми
Tatmadaw
တပ်မတော်
Прапор Збройних сил М'янми
Прапор Збройних сил М'янми
Засновані 27 березня 1945
Види збройних сил
Сухопутні війська

Військово-морські сили
Повітряні сили

Поліцейські сили
Штаб Найп'їдо, М'янма
Командування
Міністр оборони Генерал М'я Тун У
Головнокомандувач Збройних сил Генерал Мін Аун Хлайн
Людські ресурси
Вік від 15 до 48 рік
Призов з 18 років
Активні службовці 406 000 чол. [1] (9-е місце)
Резерв 72000 (військовий резерв)
Витрати
Бюджет 2.4 мільярдів доларів (2014
Відсоток у ВВП 4% (2014)

Збройні сили М'янми у Вікісховищі

Складаються з сухопутних військ, військово-морських і військово-повітряних сил.

Основна мета військової політики — оборона.

Історія ред.

 
Військова пропаганда

Армія існує вже сотні років, починаючи з сімнадцятого століття. У ХІХ ст. контроль над Бірмою хотіли здобути португальці і французи. Після воєн з Британською імперією інститут армії перестав існувати, і Бірма увійшла до складу Британської Індії. 

У 1948 році Бірма здобула незалежність, а після перевороту у 1962 році, армія захопила владу (офіційно, країна керувалася не за допомогою військової хунти, а з допомогою соціалістичної партії), і залишалася з нею до 1988 року, коли відбулось повстання. Замість введення демократії в країні, армія здійснила ще один переворот і влада перейшла до Партії Розвитку і Відбудови. У 2011 року введено інститут президента М'янми та проведено перші вибори.

У 2011 році армія відновила боротьбу з повстанцями регіону Качин, а наприкінці 2012 року вона перейшла в наступ із застосуванням авіації.[2]

Склад Збройних сил ред.

Сухопутні війська ред.

Чисельність сухопутних військ — близько 406 тис. чол.

Склад:

  • 12 регіональних командувань,
  • 10 легких піхотних дивізій,
  • 34 тактичних оперативних командування,
  • 14 військових оперативних командувань,
  • 4 регіональних оперативних командування.

Всього:

  • 437 піхотних батальйонів;
  • 10 танкових батальйонів;
  • 7 зенітних артилерійських дивізіонів;
  • 7 артилерійських дивізіонів;
  • 34 окремих артилерійських батарей.

Озброєння:

Основні танки Транспортери Артилерія Зенітні системи
Марка Кількість (шт)

Марка

Кількість (шт)

Марка

Кількість (шт)

Марка

Кількість (шт)

Т-72 14 (екс-українські) Тип-85 200 NORINCO SH-1 155 mm 150 Bristol Bloodhound 60 (з Сінгапуру)
Т-55 10 (подарунки з Індії) Тип-90 50 Nora B-52 155 mm 30 2K12 Kub 24
Тип-80 200 MTLBM 26 (екс-українські) M2A1 105 mm 172 (екс-американські та екс-югославські) S-125 24
Тип-69-II 80 БТР-3 12 D-30 122 mm 100 (екс-російські) S-75 48
Тип-62 105 KH-179 155mm 100 2K22 Тунгуска 24
Тип-59D 160 M-46 130 mm 160 9K38 Ігла 400
Soltam M-68 155mm 16 9K310 Igła-1 100 (з Болгарії)
BM-21 Grad 320 HN-5 (Strzała-2) 200
Всього: 569 Всього: 288 Всього: 1048 Всього: 880

Протитанкові гранатомети Carl Gustaf — 1000 шт.

 
Структура управління збройними силами

Військово-морські сили ред.

Чисельність ВМС — близько 16 тис. чол. Склад:

  • Десантний вертолітний корабель-док (UMS «Moattama» (1501))
  • корвети — 3 од.;
  • ракетні катери «Хусін» пр. 037 / 1G — 6 од.;
  • патрульні кораблі (10 «Хайнань» пр.037, 2 «Оспрі», 6 «М'янма») — 18 од.;
  • малі десантні кораблі — 5 од.;
  • десантні катери — 13 од.;
  • патрульні катери — 18 од.;
  • річкові патрульні катери — 39 од.;
  • гідрографічні судна — 3 од.;
  • допоміжні судна, в тому числі, 6 транспортних, танкер, водолазне судно, урядова яхта.

Повітряні сили ред.

Чисельність і склад ПС: 15 тис. чол., 125 бойових літаків.

Парк літаків та вертольотів:

  • F-7 — 50 од.;
  • МіГ-29 — 10 од.;
  • А-5М — 22 од.;
  • FT-7 — 10 од.;
  • РС-7 — 12 од.;
  • РС-9 — 9 од.;
  • G4 «Супер Галеб» — 10 од.;
  • FH-227 — 4 од.;
  • F.27 — 3 од.;
  • РС-6А і В — 5 од.;
  • Y-8D — 2 од.;
  • Сессна-180 — 4 од.;
  • Сессна-550 «Сайт-2» — 1 од.;
  • К-8 — 12 од.;
  • Y-8D — 2 од.;
  • Белл 205 — 12 од.;
  • Белл 206 — 6 од.;
  • SA-316 — 9 од.;
  • Мі-17 — 11 од.;
  • Мі-2 — 18 од.;
  • PZL W3 «Сокіл» — 10 од.

Література ред.

  • Dun, Smith (1980). Memoirs of the Four-Foot Colonel, Volumes 113–116. Ithaca, New York: Cornell University SEAP Publications. ISBN 978-0-87727-113-0.
  • Hack, Karl; Tobias Rettig (2006). Colonial armies in Southeast Asia (вид. illustrated). Psychology Press. ISBN 9780415334136.
  • Seekins, Donald M. (2006). Historical dictionary of Burma (Myanmar), vol. 59 of Asian/Oceanian historical dictionaries. Т. 59 (вид. Illustrated). Sacredcrow Press. ISBN 978-0-8108-5476-5.
  • Steinberg, David I. (2009). Burma/Myanmar: what everyone needs to know. Oxford University Press. ISBN 9780195390681.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Список країн за чисельністю збройних сил
  2. Katastrofa Mi-35 w Mjanmie. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 16 листопада 2014.