Жанну (також Kumbhakarna) — вершина в Гімалаях. Розташована на захід від восьмитисячника Канченджанга. Займає 45-те місце в списку найвищих вершин світу. Привертає увагу альпіністів як одна з найкрасивіших і найважчих вершин Гімалаїв.

Жанну
Вид на Жанну з півдня
Вид на Жанну з півдня
Вид на Жанну з півдня

27°40′00″ пн. ш. 88°02′00″ сх. д. / 27.6666666666947769215312292° пн. ш. 88.03333333336078680986247491° сх. д. / 27.6666666666947769215312292; 88.03333333336078680986247491Координати: 27°40′00″ пн. ш. 88°02′00″ сх. д. / 27.6666666666947769215312292° пн. ш. 88.03333333336078680986247491° сх. д. / 27.6666666666947769215312292; 88.03333333336078680986247491
Країна Непал Непал
Регіон Taplejung Districtd
Система Гімалаї
Тип гора
Висота 7710 м
Висота відносна 1036 м
Перше сходження 1962 р., альпіністи Франції: Р. Параго, П. Келлар, Р Дезмезон, шерпа Мітчу, Ж. Равьє, Л. Террай, шерпа Вангді
Жанну. Карта розташування: Непал
Жанну
Жанну
Жанну (Непал)
Мапа
CMNS: Жанну у Вікісховищі

Перше сходження ред.

Перше сходження на вершину 28 квітня 1962 р. здійснили французькі альпіністи Робер Параг, Поль Келлар, Рене Дезмезон і шерпа Гуальзен Мітчу. 29 квітня на вершину зійшли: Жан Равье, Ліонель Террай і шерпа Вангді. Вони проклали маршрут по льодовику Йаматарі з півдня від гори, через плато, зване Трон (Thron).

Маршрути з півночі ред.

З півночі схили вершини являють собою 3-кілометрові стіни, дуже важкі для проходження. Протягом певного часу ця стіна являла головну проблему для альпіністів усього світу.

Першими з цього боку зійшли японці в 1976 р. по північно-західній стіні. Їхній маршрут починався в лівій частині стіни і потім виходив на східний гребінь в обхід центральної частини стіни.

У 1989 р. альпініст з Словенії Tomo Cesen здійснив «соло сходження» по лівій частині стіни, однак існують деякі сумніви щодо цього сходження.

У 2004 р. російськими альпіністами був пройдений важкий маршрут на вершину Жанну по центру північної стіни.[1] Експедицією керував Олександр Одінцов (Санкт-Петербург). Маршрут пройшли і вийшли на вершину:

26 травня 2004 р. Олександр Ручкін (Санкт-Петербург) і Дмитро Павленко (Москва);
28 травня 2004 р. Сергій Борисов (Єкатеринбург), Геннадій Кірієвський (Магнітогорськ) та Микола Тотмянін (Санкт-Петербург).

Успіх експедиції був забезпечений багатьма іншими учасниками експедицій 2003 і 2004 рік рр., яким з різних причин не вдалося пройти маршрут повністю. Дане сходження було відзначено як найкраще сходження року нагородою Золотий льодоруб.

У 2007 р. в альпійському стилі з 14 по 21 жовтня двоє російських альпіністів: Валерій Бабанов і Сергій Кофанов, пройшли дуже складний маршрут на Жанну по північно-західному ребру.[2]

Фототека ред.

Ресурси Інтернету ред.

Примітки ред.

  1. Хроніка сходження 2004 р на пік Жанну російських альпіністів. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 24 серпня 2012.
  2. Хроніка сходження на Жанну В.Бабанова і С.Кофанова. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 24 серпня 2012.