Ердвульф
Ердвульф (давн-англ. Eardwulf; ? — 810) — король Нортумбрії у 796—806 та 808—810 роках.
| Ердвульф | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | 810 |
| Поховання | Church of St Mary and St Hardulph, Breedon on the Hilld |
| Національність | англи |
| Діяльність | суверен |
| Титул | король Нортумбрії |
| Посада | Король Нортумбрії[d] і Король Нортумбрії[d] |
| Термін | 796—806 та 808—810 роки |
| Конфесія | католицтво |
| Батько | Ердвульф |
| Діти | 1 син |
Життєпис ред.
Молоді роки ред.
Походив зі знатного та впливового роду, ймовірно походив від Енвіна, сина короля Едвульфа. Син елдормена Ердвульфа, який помер у 774 або 775 році. Згодом сам Ердвульф Молодший став елдорменом. Вважається, що король Етельред I розглядав в ньому загрозу для трону, тому у 791 році він наказав заарештувати елдормена і запроторити до монастиря Ріпон, проте потім передумав і наказав убити його. Бездиханного Ердвульфа залишили біля стін монастиря. Ченці, виявивши тіло, внесли його в монастир і поклали під навісом біля входу в храм, де лунали грегоріанські піснеспіви. Після півночі тіла на колишньому місці вже не було: Ердвульф ожив і увійшов до церкви.
Наступні роки Ердвульф провів у вигнанні. Він повернувся після вбивства Етельреда I, отримавши підтримку, повалив короля Осбальда.
Перше володарювання ред.
Невдовзі після сходження на трон відмовився від дружини, взявши наложницю. Це викликало невдоволення духівництва, яке на чолі з архієпископом Енбальдом II виступили у конфлікт з королем.
З самого початку стикнувся з протистоянням знаті. У 798 році повстав ярл Вада. Ердвульф розбив його військо у битві при Біллінгтон-Муррі, й Ваді довелося втекти з країни до Мерсії. У 799 році підняв повстання ярл Молл (родич короля Етельреда I), але його було швидко переможено. У 800 році був убитий Елхмунд, син короля Елхреда. Його поховали в Ліллесголлі і стали шанувати наче святого.
У 801 році Ердвульф рушив війною проти Кенвульфа, короля Мерсії, де знаходили притулок його супротивники, але за посередництва духовенства сторони уклали мирний договір.
У 806 році Ердвульфа було повалено. Він втік до двору франкського імператора Карла Великого. Новим королем став Ельфвалд II.
Друге володарювання ред.
У 808 році, після смерті Ельфвалда II, Ердвульф за підтримки імператора і папи римського Лева III повернувся до Нортумбрії, ставши знову королем. Для зміцнення свого становища зробив свого сина Енреда співкоролем. Помер 810 року, а Енред став єдиним володарем Нортумбрії.
Джерела ред.
- (англ.) Kirby, D.P. (1991). The Earliest English Kings. London: Unwin Hyman. ISBN 0-04-445691-3.
- (англ.) David W. Rollason: Northumbria, 500—1100: Creation and Destruction of a Kingdom. Cambridge University Press, 2003, ISBN 978-0521813358.