Гевін Гуд
Гевін Гуд (англ. Gavin Hood; нар. 12 травня 1963, Йоганнесбург, Південно-Африканська Республіка) — південноафриканський режисер, актор і сценарист. Стрічка «Цоці», у якій він виступив як режисер та сценарист, здобула премію «Оскар» у 2005.
| Гевін Гуд | |
|---|---|
| Gavin Hood | |
 | |
| Дата народження | 12 травня 1963 (60 років) |
| Місце народження | Йоганнесбург, ПАР |
| Громадянство |
 Південно-Африканська Республіка |
| Alma mater | Вітватерсрандський університет |
| Професія | режисер, сценарист, актор |
| Кар'єра | 1991 — дотепер |
| Нагороди | «Оскар» |
| IMDb | ID 0004303 |
 Гевін Гуд у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Гевін Гуд народився в Йоганнесбурзі, ПАР в родині поважного роздрібного торговця Гордона. Він навчався в місцевій школі, потім вивчав право в Вітватерсрандському університеті. У 1991 Гуд переїхав до Лос-Анджелеса, де вступив у Каліфорнійський університет на факультет режисерів і сценаристів[1].
Особисте життя ред.
Першою дружиною Гуда була акторка та продюсер Жанін Ізер. Вони одружилися у 1994, а через десять років розлучилися[2]. Другою дружиною стала Нарісса Блек — менеджер проєктів. Пара виховує близнюків: хлопчика та дівчинку[3].
Кар'єра ред.
Гевін Гуд дебютував на екрані в 1991 як актор. Його знімали переважно в бойовиках, зокрема «Американський кікбоксер», «Проєкт «Переслідувач тіні» 2», « Людина-бомба». Згодом він отримав доручення від Міністерства охорони здоров'я ПАР зняти кілька короткометражних навчальних фільмів[4]. У 1998 він вперше виступив як режисер кінофільму «Власник». Дебютна стрічка стала успішною, здобувши кілька нагород. Гудвін починає працювати над повнометражним фільмом, який бачить світ наступного року. Кримінальна драма «Розумна людина» про колишнього військового, з самим режисером у головній ролі, стала призером екуменічного журі в Карлових Варах.
Гуд долучився до роботи над фільмом та міні-серіалом польською мовою «У нетрях Африки» за мотивами книги «В пустелі та джунглях» Генрика Сенкевича, коли початковий режисер захворів[5].
У 2003 Гуд розпочав писати сценарій фільму «Цоці» за романом відомого південноафриканського письменника Атола Фугарда[6]. У центрі сюжету — лідер банди з околиці Йоганнесбурга перед яким згодом стане внутрішній вибір між злом та любов'ю. Історія хлопця здобула безліч нагород, зокрема «Оскар» як найкращий фільм іноземною мовою.
Перший голлівудський фільм режисера «Версія» вийшов у 2007. У наступному фільмі «Люди-Х: Росомаха» головну роль виконав Г'ю Джекмен. У вересні 2010 стало відомо, що Гуд долучився до екранізації як режисер і сценарист науково-фантастичного роману Орсона Скотта Карда «Гра Ендера». Однойменний фільм вийшов трьома роками пізніше[7].
У 2015 він виступив актором та режисером трилеру «Всевидяче око». Прем'єра стрічки відбулась на Міжнародному кінофестивалі в Торонто. На початку 2018 стало відомо, що Гуд став режисером політичного трилеру «Державні таємниці»[8]. Світова прем'єра стрічки відбулась на кінофестивалі «Санденс» 28 січня 2019 року[9].
Фільмографія ред.
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Актор | Режисер | Сценарист | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1991 | Рятівна | The Sheltering Desert |  |
Віллі | ||
| 1991 | Американський кікбоксер | American Kickboxer | |
Кен Голліган | ||
| 1991 | Прокляття 3: Криваве жертвоприношення | Curse III: Blood Sacrifice | |
Роберт | ||
| 1993 | Гра | The Game | |
серіал, 13 епізодів | ||
| 1993 | 52 Regent East | |
серіал | |||
| 1994 | Проєкт «Переслідувач тіні» 2 | Project Shadowchaser ІІ | |
Тіг | ||
| 1995 | Людина-бомба | Human Timebomb | |
Майк | ||
| 1995 | Кікбоксер 5: Відплата | The Redemption: Kickboxer 5 | |
Герман | ||
| 1996 | Rhodes | |
Франк Джонсон, серіал, 4 епізоди | |||
| 1997 | Операція загону «Дельта» 2 | Operation Delta Force 2: Mayday | |
Спаркс | ||
| 1998 | Власник | The Storekeeper | |
|
короткометражний фільм | |
| 1998 | Чарівний король | Beings | |
лікар | ||
| 1998 | Операція загону «Дельта» 3 | Operation Delta Force 3: Clear Target | |
Спаркс | ||
| 1999 | Розумна людина | A Reasonable Man | |
|
|
Шон Рейн |
| 1999 | Серце зрадника | Traitor's Heart | |
Джон Робертс | ||
| 2001 | У нетрях Африки | W pustyni i w puszczy | |
|
||
| 2002 | У нетрях Африки | W pustyni i w puszczy | |
|
міні-серіал | |
| 2004 | Копальні царя Соломона | King Solomon's Mines | |
Брюс Мак-Набб, міні-серіал, 2 епізоди | ||
| 2004 | В руках у ворога | In Enemy Hands | |
капітан | ||
| 2004 | Зоряна брама: SG-1 | Stargate SG-1 | |
Алекс Васєлов, серіал, 1 епізод | ||
| 2005 | Цоці | Tsotsi | |
|
||
| 2007 | Версія | Rendition | |
|||
| 2009 | Люди-Х: Росомаха | X-Men Origins: Wolverine | |
|||
| 2010 | Tough Trade | |
телефільм | |||
| 2011 | Королі втечі | Breakout Kings | |
серіал, 2 епізоди | ||
| 2013 | Гра Ендера | Ender's Game | |
|
|
велетень |
| 2015 | Всевидяче око | Eye in the Sky | |
|
||
| 2019 | Державні таємниці | Official Secrets | |
|
Примітки ред.
- ↑ The classic local boy made good ((англ.)) . gautengfilm.org.za. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ Gavin Hood: Biography ((англ.)) . imdb.com. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ Hollywood? Hollyhood!. News24. 21 грудня 2013. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ Henno Kruger (18 вересня 2009). Famous South Africans – Part 3 – Directors. Running Wolf's Rant. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ Gavin Hood. Ender News. Архів оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ Gavin Hood: Biography ((англ.)) . tribute.ca. Архів оригіналу за 13 липня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ Steven Zeitchik (20 вересня 2010). Gavin Hood looks to play 'Ender's Game'. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ Galuppo, Mia (2 лютого 2018). Keira Knightley, Matt Smith to Star in Real-Life Spy Thriller 'Official Secrets'. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 9 серпня 2019.
- ↑ Patten, Dominic (28 листопада 2018). Sundance 2019: Premieres Include Harvey Weinstein Docu, Mindy Kaling, Dr. Ruth, UK Spies, Miles Davis & Ted Bundy. Deadline.com. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 9 серпня 2019.