Великі очі

фільм 2014 року

«Великі очі» (англ. Big Eyes) — біографічна драма режисера Тіма Бертона 2014 року про відому американську художницю Маргарет Кін, її феноменальний успіх наприкінці 1950-х років та взаємовідносини з її чоловіком, який видавав себе за справжнього автора її картин.

Великі очі
Big Eyes
Жанр драма
Режисер Тім Бертон
Продюсер Тім Бертон
Скотт Александер
Ларрі Карашевський
Лінетт Гавелл
Сценарист Скотт Александер
Ларрі Карашевський
У головних
ролях
Емі Адамс
Крістоф Вальц
Крістен Ріттер
Денні Г'юстон
Мадлен Артур
Делані Рей
Оператор Бруно Дельбоннель
Композитор Денні Ельфман
Художник Rick Heinrichsd
Кінокомпанія The Weinstein Company
Дистриб'ютор The Weinstein Company і Fórum Hungaryd[1]
Тривалість 106 хв.
Мова англійська
Країна США США
Рік 2014
Кошторис 10 млн. $
Касові збори 27 229 444 $[2]
IMDb ID 1126590
bigeyesfilm.com

Сюжет ред.

Америка, 50-і роки. Невідомий раніше художник Волтер Кін голосно заявив про себе зворушливими картинами з дітьми, що мають непропорційно великі очі. Світова спільнота в захваті! Популярність робіт Кіна зростає величезними темпами, поки його дружина, Маргарет, не робить шокуючу заяву: всі картини з великоокими дітьми намалювала вона, а не Волтер. Подружня суперечка, що перетікає в судову тяганину, приковує увагу мільйонів людей. Хто ж бреше?

В ролях ред.

Нагороди ред.

Рік Премія Категорія Номінант Результат
2015 Золотий глобус Найкраща жіноча роль (комедія або мюзикл) Емі Адамс Перемога
Найкраща чоловіча роль (комедія або мюзикл) Крістоф Вальц Номінація
Найкраща пісня Лана Дель Рей «Big Eyes» Номінація
Critics' Choice Movie Award Найкраща пісня Лана Дель Рей «Big Eyes» Номінація
Американське товариство фахівців з кастингу Номінація
БАФТА Найкраща жіноча роль Емі Адамс Номінація
Найкраща робота художника-постановника Рік Гейнрікс, Шейн Во Номінація
Незалежний дух Найкращий сценарій Скотт Александр, Ларрі Карашевскі Номінація

Примітки ред.

  1. http://nmhh.hu/dokumentum/169802/premierfilmek_forgalmi_adatai_2015.xlsx
  2. Big Eyes. Box Office Mojo. Архів оригіналу за 16 травня 2015. Процитовано 9 квітня 2015.

Посилання ред.