Вікіпедія

Білкун Микола Васильович

Микола Васильович Білкун
Ім'я при народженні Комунар Васильович Білкун
Народився 21 грудня 1928(1928-12-21)
село Привороття Староушицького району
Помер 17 червня 1995(1995-06-17) (66 років)
Київ
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Національність українець
Діяльність прозаїк
Alma mater ВНМУ
Мова творів українська
Жанр фейлетон, оповідання, нарис, повість

Мико́ла Васи́льович Білку́н (21 грудня 1928, село Привороття, нині Подільське Кам'янець-Подільського району Хмельницької області — 17 червня 1995, Київ)  — український прозаїк, письменник-фантаст. Член Спілки письменників України від 1959 року. Публікації Миколи Васильовича є відверто антиукраїнськими[1].

Біографія ред.

Микола Васильович Білкун народився 21 грудня 1928 року в селі Привороття Староушицького району (нині село Подільське Кам'янець-Подільського району) в сім'ї вчителя. Правда, при народженні йому дали ім'я Комунар. Закінчив у селі Привороття початкову школу. Під час війни (до 1944 року) жив у селі Чердакли на Заволжі (нині селище міського типу, центр Чердаклинського району Ульяновської області Росії). Там навчався в школі й одночасно працював на торфорозробках. Батько Василь Євтихійович під час війни був замполітом 171-го винищувального авіаційного полку [2]. Загинув 1943 року.

1944 року Микола, якому ще не виповнилося 16 років, добровільно пішов до Радянської армії. Від серпня 1944 року — солдат-зброяр 420-го авіаполку III Білоруського фронту. Далі навчався у Київському військовому училищі самохідної артилерії. Після важкого поранення втратив ногу. Ще у шпиталі почав писати.

1950 року закінчив Вінницьку фельдшерську школу. Працював дільничним фельдшером на Поділлі — в селі Іванівці Барського району Вінницької області. Далі закінчив Вінницький медичний інститут (навчався у 1951—1957 роках).

Фейлетоніст (від 1957 року), заступник відповідального редактора журналу «Перець», заступник головного редактора видавництва «Радянський письменник».

Друкувався від 1952 року. Першу гумореску «Дорогі гості» опубліковано в «Перці». Перша повість «Валерій Коваленко» (газета «Молодь України», 1955), друга — «Однієї весни» (журнал «Дніпро», 1957).

Перші книжки — збірки гуморесок «Старий друг» (у «Бібліотеці „Перця“») та збірка нарисів «Золоті руки» (обидві — 1955).

20 червня 1992 року відвідав рідне село [3].

В журналі "Перець №23 за 1978р розміщено дружній шарж А.Арутюнянца , присвячений 50-річчю митця.[4]

Родина ред.

  • Брат Володимир Васильович Білкун (народився 1938 року, помер в липні 2016 року).
  • Дружина Сіма Соломонівна Бланк (1929—2003).
  • Син Сергій Миколайович Білкун (народився 1949 року).
  • Син Олександр Миколайович Білкун (народився 1962 року).

Твори ред.

Окремі видання ред.

  • Сузір'я блакитного верблюда: Фантастичні гуморески — К.: Веселка, 1965.
  • Декамерон Самуїла Окса. — К.: Радянський письменник, 1966.
  • Годованці Сонця: Повість — К.: Веселка, 1968.
  • Багато, багато, багато золота: Фантастико-пригодницька повість-памфлет. — К.: Молодь, 1975.
  • Не та натура: Гумор і сатира — К.: Дніпро, 1976.
  • Історії з історії. — К.: Радянський письменник, 1987.

Публікації в періодиці та збірках ред.

  • Машина «Чого бажаєте?»: Оповідання // Знання та праця, 1961, № 5 — с.
  • Спаніель містера Дарлінга: Оповідання [Архівовано 2 вересня 2009 у Wayback Machine.] // Наука і суспільство, 1967, № 5 — с.
  • Вічна молекула: Оповідання // Знання та праця, 1967, № 7 — с.
  • Бензиновий вітамін: Оповідання // Знання та праця, 1968, № 8 — с.
  • Дактилоскопічна балада: Оповідання // Знання та праця, 1971, № 8 — с.
  • Срібляста рибка для тестя: Оповідання // Знання та праця, 1978, № 9 — с.
  • Найперший прокатний пункт: Оповідання // Наука — Фантастика, 1991, № 10 — с.20-21

Примітки ред.

  1. ↑ Журнал "Перець".
  2. ↑ Чечельницкий Г. А. Летчики на войне. — Москва: Воениздат, 1974. Архів оригіналу за 9 жовтня 2008. Процитовано 23 червня 2008.
  3. ↑ Бабляк Віталій. Кривакова «ласка» // Кам'янець-Подільський вісник. — 1992. — 24 червня. — С. 1.
  4. ↑ Журнал перець 1978 23. www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2021.

Література ред.

  • Подолинний А. М. Білкун Микола Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 799.
  • Вишня Остап. Доброї путі! // Літературна газета. — 1955. — 13 жовтня.
  • Зуб І. Книжка перчанина // Вітчизна. — 1964. — № 4.
  • Дзюба І. На півдорозі до соціальної сатири // Літературна Україна. — 1987. — 14 травня.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Білкун_Микола_Васильович&oldid=40220131