Белебеївський кантон
Белебеївський кантон (башк. Бәләбәй кантоны) — кантон у складі Автономної Башкирської Радянської Республіки (1922—1930). Адміністративний центр — м. Белебей.
| Белебеївський кантон | |
|---|---|
|
башк. Бәләбәй кантоны | |
|
| |
| 'Адмін. центр' | Белебей |
| Країна |  СРСР, РРФСР
|
| У складі | БАРСР |
| Офіційна мова | російська, башкирська |
| Населення | |
| - повне | 556 681 осіб (1926) |
| - густота | (4-те місце) |
| Площа | |
| - повна | 22 996 км² |
| Дата заснування | 18 липня 1922 |
| Дата ліквідації | 20 серпня 1930 |
Географічне положення ред.
Розташовувався в західній частині Башкирської АРСР. Межував з Бірським кантоном на півночі, Стерлітамацьким та Уфимським кантонами на сході, з Оренбурзькою губернією на півдні, Самарською губернією та Татарською АРСР на заході.
Історія ред.
Белебеївський кантон був утворений 18 липня 1922 року в складі Автономної Башкирської Радянської Республіки з 44 волостей Белебеївського повіту.
5 жовтня 1922 року Покровська і Федорівська волості передані Стерлітамацькому кантону.
10 лютого 1923 року в склад кантону була включена територія скасованого Ток-Чуранського кантону, згідно з Постановою ВЦВК від 21 жовтня 1924 року ця територія колишнього Ток-Чуранського кантону була передана до складу Киргизької АРСР[1].
Згідно з постановою Президії Башкирського центрального виконавчого комітету від 10 лютого 1923 року Белебеївський кантон був поділений на 17 волостей, а за декретами ВЦВК від 15 грудня 1924 року і від 14 червня 1926 року — на 19 волостей.
20 серпня 1930 року Белебеївський кантон скасований, а його територія увійшла до складу Бакалинського (Бакалинська, Куручевська, частини Резяповської і Шаранської волості), Белебеївського (частини Белебеївської, Верхньо-Троїцької, Єрмекеївської, Слаковської і Чукадітамацької волостей), Біжбуляцького (частини Біжбуляцької, Зільдяровської, Приютівської і Слаковської волостей), Буздяцького (частини Ахуновської, Буздяцької і Чукадітамацької волостей), Давлекановського (Давлекановська, частини Альшеївської і Буздяцької волостей), Киргиз-Міякинського (Киргиз-Міякинська, частини Альшеївської, Зільдяровської і Слаковської волостей), Приютівського[2] (частини Белебеївської, Єрмекеївської і Приютівської волостей), Туймазинського (частини Аднагуловської, Ахуновської, Буздяцької, Верхньо-Троїцької, Чукадітамацької і Шаранської волостей) і Чекмагушівського (Чекмагушівська і частина Резяповської волостей) районів автономної республіки.
Населення ред.
Чисельність населення за даними Всесоюзного перепису населення 1926 року по Белебеївському кантону[3]:
| Чисельність населення | Чоловіки | Жінки | Обох статей |
|---|---|---|---|
| Усе населення | 265 469 | 291 212 | 556 681 |
| Міське населення | 13 706 | 14 857 | 28 563 |
| Сільське населення | 251 763 | 276 355 | 528 118 |
Джерела ред.
- Стаття в Башкирській енциклопедії [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] (башк.)
Література ред.
- История башкирского народа: в 7 т./ гл. ред. М. М. Кульшарипов; Ин-т истории, языка и литературы УНЦ РАН. — Уфа: Гилем, 2010. — Т. V. — 468 с.
Примітки ред.
- ↑ (рос.) История башкирского народа: в 7 т./ гл. ред. М. М. Кульшарипов; Ин-т истории, языка и литературы УНЦ РАН. — Уфа : Гилем, 2010. — Т. V. — С. 212.
- ↑ 20 лютого 1932 року територія скасованого Приютівського району увійшла до складу Белебеївського і Біжбуляцького районів.
- ↑ (рос.) За даними Всесоюзного перепису населення 1926 року по Белебеївському кантону Башкирської АРСР [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.]