Вілаєт Багдад (осман.: ولايت بغداد, тур.: Bağdat Vilâyeti or Beylerbeyliği, араб.: «ولاية بغداد») — вілаєт (провінція) Османської імперії. Столиця — Багдад. Утворено в результаті реформування Багдадського еялету.

Багдад
Дата створення / заснування 1869
Країна  Османська імперія
Столиця Багдад
Замінений на Британський мандат у Месопотамії
На заміну Багдад
Мапа розташування
Мапа
CMNS: Багдад у Вікісховищі

Координати: 33°21′ пн. ш. 44°25′ сх. д. / 33.350° пн. ш. 44.417° сх. д. / 33.350; 44.417

Історія ред.

У ході адміністративної реформи 1864 провінція стала вілаєтом, оскільки до цього іменувалася ейалетом. На початку 20-го століття мав площу 141 160 км².

Структура ред.

В XVII столітті розділена на округи, найважливіші з яких такі:

  • Багдад
  • Хіллі
  • Зенгабад
  • Ремахійе
  • Дженгюле
  • Джезавер

Населення ред.

Попередні підсумки першого Османського перепису 1885 (опубліковано в 1908) дали дані про населення до 850 000.[1] Точність показників чисельності населення коливається від наближених до чисто гіпотетичний залежно від регіону, в якому вони були зібрані.[1] більшість становили араби, частково курди та турки.

Економіка ред.

Основу становило землеробство, а також ремісництво. Багдадський вілаєт був провідним серед інших вілаєтів Месопотамії з вирощування пшениці, кукурудзи, проса, картоплі, овочів, бобових, фруктів та значним їх постачальником на внутрішній ринок Османської імперії та Персії.

Примітки ред.

  1. а б Азии[недоступне посилання з лютого 2019], A. H. Keane, стр. 460