Ілюміно́ваний руко́пис (лат. illumino — освітлюю, прикрашаю) — рукопис, прикрашений кольоровими мініатюрами та орнаментами часто з гротескними елементами (дролері). Рукопис також доповнювався малюнками на полях і великими орнаментованими літерами — ініціалами. Виготовлялися ілюміновані рукописи у середньому та пізньому Середньовіччі до початку епохи Відродження.

Evangeliarium Dominicanum, 1400 рік. Мілан, Італія.

Розквіт ілюмінованих рукописів західноєвропейського стилю доводиться на готичний період, з середини 12 до кінця 14 століть. Готичний стиль у Західній Європі прийшов на зміну романському, але паралельно існував Візантійський стиль, що ґрунтувався на мистецтві та перейняв багато традицій античного мистецтва.

З винаходом друкарства ілюміновані рукописи стали виходити з моди, і до початку XVI століття їх вироблялося вже порівняно небагато.

Див. також ред.

Посилання ред.