|
}}
}}
'''Ро́зпад СРСР''' — процеси системної дезінтеграції, що відбувалися в державі, суспільстві, [[Народне господарство|народному господарстві]], [[Структура соціальна|соціальній структурі]], громадській і політичній сфері [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]], що призвели до [[Розпад держави|припинення існування]] СРСР [[25 грудня]] [[1991]] року. Розпад СРСР привів до [[Незалежність|незалежності]] [[Список союзних республік СРСР|15 республік СРСР]] і появи їх на світовій політичній арені як [[Суверенна держава|самостійних держав]].
Розпад [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]] в останнє десятиріччя XX ст. є завершенням не лише 70-літньої історії багатонаціональної [[Комуністична держава|комуністичної]] імперії, а й фіналом понад 400-літньої історії поліетнічної [[російська імперія|Російської імперії]]. Розпад СРСР не варто зводити лише до кризи [[Соціалістична держава|соціалістичної системи]], не враховуючи спадщини Російської імперії. Він є частиною загального процесу зникнення поліетнічних [[Імперія|імперій]] та їх розщеплення на національні держави, прикладом чого в [[Європа|Європі]] стали [[Османська імперія|Османська]] та [[Габсбурзька імперія|Габсбурзька]] імперії в XIX і на початку XX ст., а на неєвропейських територіях — [[деколонізація]]. [[Жовтневий переворот|Жовтнева революція]] та [[радянська влада]] всього лише відтягнули [[розпад Російської імперії]] на декілька десятиліть<ref>Каппелер, Андреас. Росія як поліетнічна імперія: Виникнення. Історія. Розпад / Перекл. з німецької Х. Назаркевич, наук. ред. М. Крикун [=Історія країн світу, 2], Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2005.— С. 1.</ref>.
Розпад СРСР привів до [[Незалежність|незалежності]] [[Список союзних республік СРСР|15 республік СРСР]] і появи їх на світовій політичній арені як [[Суверенна держава|самостійних держав]].
Після [[Холодна війна|холодної війни]] декілька колишніх радянських республік зберегли тісні зв’язки з [[Росія|Російською Федерацією]] та створили багатосторонні організації, такі як [[Організація договору про колективну безпеку|ОДКБ]], [[Співдружність Незалежних Держав|СНД]], [[Євразійське економічне співтовариство]], [[Союзна держава Росії та Білорусі|Союзна держава]], [[Митний союз ЄАЕС|Євразійський митний союз]] та [[Євразійський економічний союз]], для економічного та військового співробітництва. З іншого боку, [[балтійські країни]] та більшість колишніх держав [[Варшавський договір (1955)|Варшавського договору]] стали частиною [[Європейський Союз|Європейського Союзу]] та приєдналися до [[НАТО]], тоді як деякі інші колишні радянські республіки, такі як [[Україна]], [[Грузія]] та [[Молдова]], публічно висловлювали зацікавленість у тому, щоб йти тим самим шляхом з 1990-х років.
== Передісторія ==
|
