Україна: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
MonxBot (обговорення | внесок) м Підстановка цитувань з попередньої версії статті (З правок: Igor Balashov: https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Україна&oldid=35325556 ;) |
правки не сучасною українською мовою |
||
Рядок 75:
| HDI_category = <span style="color: #ADFF2F">високий</span>
|currency = [[Гривня]], [[Символ української гривні|₴]]
[[Файл:Hryvnia symbol.svg|20px|Символ гривні]]
|currency_code = UAH, код 980
|time_zone = [[Східноєвропейський час|EET]]
Рядок 87 ⟶ 88:
|дати_отримання_незалежності=[[24 серпня]] [[1991]]|незалежність=Від [[Російська імперія|Рос. Імперії]] як [[Українська Народна Республіка|УНР]]|незалежність2=Від [[СРСР]]|дати_отримання_незалежності2=[[24 серпня]] [[1991]]|sovereignity_type1=[[Незалежність]]}}
'''Украї́на''' ({{
Станом на останній [[Перепис населення України (2001)|перепис]] ([[2001]]), [[населення України]] становило 48,4 мільйона осіб<ref name="перепис"/>. Основне й [[Корінні народи|корінне]] населення '''України''' — це [[українці]]<ref>''Стрілко А.'' [[iarchive:maliySlovnik/page/n415/mode/1up|Українці]] // [[Малий словник історії України]] / Ред. кол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В. Смолій]], [[Кульчицький Станіслав Владиславович|С. Кульчицький]], [[Майборода Олександр Микитович|О. Майборода]] та ін.; гол. ред. [[Головко Світлана Григорівна|С. Головко]]; [[Міністерство освіти і науки України|М-во освіти і науки України]]. — Київ: [[Либідь (видавництво)|Либідь]], 1997. — С. 417. — 463 с. — ISBN 5-325-00781-5.</ref><ref>''В. Кубійович, Б. Струмінський, А. Жуковський, В. Наулко''. [http://izbornyk.org.ua/encycl/euii331.htm#uc «Українці, одна з галузів сх. слов'янства, основне і корінне населення України»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160408093110/http://izbornyk.org.ua/encycl/euii331.htm#uc |date=8 квітня 2016 }} // [[Енциклопедія українознавства]]. Т. 11.: «Доповнення і виправлення» / Голов. ред: Аркадій Жуковський. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя», Наукове товариство імені Шевченка у Європі, 1995. — С. 231. — 398 с.</ref> (77,8 % населення на 2001 рік<ref name="перепис"/>). Також офіційно [[Корінні народи України|корінними народами України]] є [[кримські татари]], [[караїми]] та [[кримчаки]]<ref name="ї">[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1616-IX#Text Про корінні народи України: Закон України від 01.07.2021 № 1616-IX]</ref>. Крім того, значною меншиною є [[росіяни]] (17,3 % населення на 2001 рік<ref name="перепис">[http://2001.ukrcensus.gov.ua/ Всеукраїнський перепис населення]</ref>). Історично однією з найбільших меншин в Україні були також [[українські євреї]].<ref name="chorny">{{Cite web |url=http://library.univer.kharkov.ua/OpacUnicode/index.php?url=%2Fnotices%2Findex%2FIdNotice%3A155758%2FSource%3Adefault |title=Чорний С. «Національний склад населення України», Киів, «Картографія», 2001 |accessdate=4 квітня 2022 |archive-date=4 липня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170704072131/http://library.univer.kharkov.ua/OpacUnicode/index.php?url=%2Fnotices%2Findex%2FIdNotice%3A155758%2FSource%3Adefault }}</ref>
Сучасна Україна, обравши за [[Герб України|свій герб]] знак княжої держави [[Володимир Святославич|Володимира Великого]]<ref name="герб">[https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0#n4226 Конституція України. Стаття 20]</ref>, проводить свою державність від [[Київська Русь|Русі]] [[Великий князь київський|київських князів]] династії [[Рюриковичі]]в [[IX століття|IX]]—[[XIII століття|XIII]] століть<ref name="Яковенко">[[Наталія Яковенко|Яковенко Н.]] Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. — Київ: Ґенеза, 1997.</ref>. За часів свого розквіту, у [[X століття|X]]—[[XI століття]]х, [[Київська Русь|Русь]] була однією з найбільших і найвпливовіших країн [[Європа|Європи]]<ref name="Яковенко"/>. Після [[монгольська навала на Русь|монгольської навали]] спадкоємцем [[Київська Русь|Русі]] стало [[Галицько-Волинське князівство|Королівство Руське]] [[XIII століття|XIII]]—[[XIV століття|XIV]] століть<ref name="Яковенко"/>, що згодом було поглинуте [[Велике князівство Литовське|Великим князівством Литовським]] і [[Королівство Польське (1385—1569)|Королівством Польським]]. [[Велике князівство Литовське]] стало фактичним продовжувачем традицій Русі.<ref>{{Cite web|title=Ва Ўкраіне пад ракетамі адзначаюць Дзень украінскай дзяржаўнасьці, якую адлічваюць ад хрышчэньня Русі|url=https://www.svaboda.org/a/31963444.html|website=Радыё Свабода|accessdate=2022-07-28|language=be}}</ref> Руські землі в складі Великого Князівства Литовського користувалися широкою автономією<ref>{{Cite web|title=Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до Дня Української Державності|url=https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/muzeynykam/informaciyni-materialy/informaciyni-materialy-ukrayinskogo-instytutu-nacionalnoyi-pamyati-do-dnya-ukrayinskoyi-derzhavnosti|website=УІНП|accessdate=2022-07-28|language=uk|last=УІНП}}</ref>. Після [[Люблінська унія|об'єднання]] [[Велике князівство Литовське|литовської]] та [[Королівство Польське (1385—1569)|польської]] держав у [[1569]] році, більшість українських земель перебувало у складі федеративної [[Річ Посполита|Речі Посполитої]].
Відновлення української державності відбулося під час великого [[Українська національна революція (1648—1676)|козацького повстання]], відомого як [[Хмельниччина]], з [[1648]] року<ref name="Яковенко"/><ref>''[[Франк Сисин|Сисин Ф.]]'' [https://archive.org/details/uizhur/1995_4/page/67/mode/1up?view=theater&ui=embed&wrapper=false Хмельниччина та її роль в утворенні модерної української нації] // [[Український історичний журнал]]. — 1995. — № 4. — С. 67—76.</ref>, наслідком якого стало утворення автономної [[Українське козацтво|козацької]] держави, [[Гетьманщина|Гетьманщини]], або [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]]. Обмежену автономність Гетьманщина зберігала до [[1764]] року, при тому частина земель відійшла до [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], а інша частина знаходилася під протекторатом [[Московське царство|
Державою [[кримські татари|кримських татар]], одного з [[Корінні народи України|корінних народів України]]<ref name="ї"/>,
Під час [[Українська революція (1917—1921)|української революції початку XX століття]] на українських землях постало декілька національних держав, перш за все [[Українська Народна Республіка]] (УНР, [[1917]]—[[1921]]), а також [[Кримська Народна Республіка]] ([[1917]]—[[1918]]), [[Українська Держава]] ([[1918]]), [[Західноукраїнська Народна Республіка]] ([[1918]]—[[1919]]) та [[Кубанська Народна Республіка]] ([[1918]]—[[1920]])<ref>[http://diasporiana.org.ua/istoriya/19-ivanis-v-borotba-kubani-za-nezalezhnist/ Іванис В. Боротьба Кубані за незалежність. — Мюнхен, 1968.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131014172323/http://diasporiana.org.ua/istoriya/19-ivanis-v-borotba-kubani-za-nezalezhnist/ |date=14 жовтня 2013 }}; ''[[Скуратівський Вадим Леонтійович|Скуратівський В.]]'' [http://www.perehid.org.ua/n9/14.html ''Українська Кубань''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080530021711/http://www.perehid.org.ua/n9/14.html |date=30 травня 2008 }} Перехід IV, Випуск 9 (№ 1 — 2002)</ref>. УНР наближалася до об'єднання у своєму складі усіх зазначених держав, але внаслідок низки воєн була загарбана сусідами: [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Радянською Росією]], [[Польська Республіка (1918—1939)|Польською Республікою]], [[Румунське королівство|Румунським королівством]] і [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословацькою Республікою]].
З [[1919]] року, спочатку на східних українських землях зі столицею у [[Харків|Харкові]], почала створюватися [[маріонеткова держава|більшовицька]] [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська Соціалістична Радянська Республіка]] (УСРР, згодом УРСР), яка
Сучасна держава Україна відновила незалежність внаслідок [[розпад СРСР|розпаду Радянського Союзу]] й [[
Україна
Україна
Більшість громадян України є [[Християнство|християнами]], переважно [[Православна церква|православного віросповідання]],
Україна — промислово-аграрна країна з переважанням продукування [[сировина|сировини]]. Вона є одним із провідних експортерів деяких різновидів [[Сільське господарство України|сільськогосподарської продукції]]. Господарський комплекс країни включає видобування [[корисні копалини|корисних копалин]], деякі галузі [[машинобудування]], [[чорна металургія|чорну]] й [[кольорова металургія|кольорову]] [[металургія|металургію]] тощо. Україна є потужним виробником [[електроенергія|електроенергії]]. Значні позиції займає виробництво [[Військова техніка|військової техніки]] та [[зброя|зброї]].
Рядок 113 ⟶ 114:
Україна є одним із членів-засновників [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]]<ref>«Activities of the Member States — Ukraine»: [http://www.un.org/depts/dhl/unms/ukraine.shtml] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110503185830/http://www.un.org/depts/dhl/unms/ukraine.shtml|date=3 травня 2011}} ''United Nations''</ref>, а також членом понад сорока [[Міжнародна організація|міжнародних організацій]], зокрема [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|ОБСЄ]] (1992), [[Міжнародний валютний фонд|МВФ]] (1992), [[Міжнародний банк реконструкції та розвитку|МБРР]] (1992), [[Світова організація торгівлі|СОТ]] (2008), [[Рада Європи|Ради Європи]] (1995), [[Вступ України до Європейського Союзу|кандидат на членство в ЄС]] (з 2022).
З [[20 лютого]] [[2014]] року Україна захищається від [[Російсько-українська війна (з 2014)|збройного вторгнення Російської Федерації]], складовими якого є [[Анексія Криму (2014)|анексія Криму]] та [[Окупаційні війська РФ на Донбасі|окупація частини Донецької та Луганської областей]]. Новий етап російсько-української війни розпочався [[24 лютого]] [[2022]] року
== Назва ==
|