[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 2:
 
{{unibox}}[[Файл:Comet-Hale-Bopp-29-03-1997 hires adj.jpg|150пкс|thumb|[[C/1995 O1 (Гейла — Боппа)|Комета С/1995 O1 (Гейла — Боппа)]]. Спостереження 29 березня 1997 року в [[Пазин]]і, [[Хорватія]].]]
'''Комета''' — це [[Малі тіла Сонячної системи|мале тіло Сонячної системи]], яке, проходячи поблизу [[Сонце|Сонця]], нагрівається, тав починає виділяти гази (цейнаслідок процесчого називаєтьсявідбувається [[ДегазаціяСублімація (значенняфізика)|дегазацієюсублімація]]) .та Цевипаровування створюєречовини протяжну,на гравітаційноїї незв'язануповерхні. атмосферуУтворені абов [[Комарезультаті (астрономія)|кому,]]цих щопроцесів оточує ядро, а також [[Хвіст комети|хвіст]] газугаз та пилу.пил Ціперетворюються явищана зумовленірозріджену впливомоболонку ([[СонячнаКома радіація(астрономія)|сонячного випромінюваннякому]]) та [[Сонячний вітер|сонячного вітру]].протяжний [[ЯдроХвіст комети|Ядра кометихвіст]]. мають розміри від кількох сотень метрів до десятків кілометрів іКомети складаються з пухких скупчень льоду, пилу та дрібних кам'яних частинок. Діаметр коми може до 15 разів перевищувати діаметр Землі, тоді як хвіст може мати довжину понад одну [[Астрономічна одиниця|астрономічну одиницю]]. Деякі комети можна побачити із Землі без допомоги телескопа, і вони можуть простягатися на небі дугою навіть до 30° (60 розмірів Місяця). Комети спостерігали та документували з давніх часів по всьому світу.
 
Комети зазвичай мають дуже [[ЕксцентриситетЯдро орбіти|ексцентричнікомети]] еліптичнімає орбітирозміри тавід широкийкількох діапазонсотень [[Орбітальнийметрів період|орбітальнихдо періодів]]десятків кілометрів, щорозмір коливаютьсякоми відможе кількохсягати роківсотень тисяч кілометрів, а довжина хвоста - до потенційносотень мільйонів кілометрів. Орбіти комет зазвичай еліптичні і дуже витягнуті, а періоди обертання складають від кількох років до мільйонів років. [[Комета|Короткоперіодичні комети]] зароджуються в [[Пояс Койпера|поясі Койпера]] або пов'язаному з ним [[Розсіяний диск|розсіяному диску]], якийякі лежитьлежать за орбітою [[Нептун (планета)|Нептуна]]. Маса поясу Койпера оцінюється у 0,1 M⊕, він може містити 5-10&nbsp;млрд комет та уламків<ref name=":0" />. Вважається, що [[Комета|довгоперіодичні комети]] зароджуються в [[Хмара Оорта|хмарі Оорта]]&nbsp;- сферичнійгіпотетичній хмарі крижаних тілуламків, щояка тягнетьсяможе запростягатися межіна поясупонад Койпера1 до[[Астрономічна серединиодиниця|а.о.]] відстаніі наближаються до найближчоїСонця зіркичерез [[Пертурбація|гравітаційні збурення]] від інших астрономічних об'єктів<ref name=":0">{{Citeстаття|автор=Stern, bookS.A.|назва=The evolution of comets in the Oort cloud and Kuiper belt|видання=Nature|рік=2003|випуск=424|номер=6949|сторінки=639–642|doi=|посилання=http://www.boulder.swri.edu/AR2003/Nature_comets.pdf}}</ref>.
|title=Dark Matter and the Dinosaurs: The Astounding Interconnectedness of the Universe
|last=Randall
|first=Lisa
|date=2015
|publisher=Ecco/HarperCollins Publishers
|location=New York
|pages=104–105
|isbn=978-0-06-232847-2
}}</ref>. Загальна маса хмари Оорта оцінюється у 1-50 [[Маса Землі|M⊕]]<ref name=":0">{{стаття|автор=Stern, S.A.|назва=The evolution of comets in the Oort cloud and Kuiper belt|видання=Nature|рік=2003|випуск=424|номер=6949|сторінки=639–642|doi=|посилання=http://www.boulder.swri.edu/AR2003/Nature_comets.pdf}}</ref>. Довгоперіодичні комети починають рухатися до Сонця через [[Пертурбація|гравітаційні збурення]] від [[Найближчі зорі|найближчих зірок]] або через галактичний приплив. Появу комети називають апарицією.
 
[[Вироджена комета|Вироджені комети]], які багато разів проходили близько до Сонця, втратили майже весь свій [[Леткість|леткий]] лід і пил та можуть стати схожими на маленькі астероїди<ref>{{Cite web|url=http://www.esa.int/Our_Activities/Space_Science/Rosetta/Frequently_asked_questions|title=What is the difference between asteroids and comets|website=Rosetta's Frequently Asked Questions|publisher=European Space Agency|access-date=30 липня 2013}}</ref>. Вважається, що астероїди мають інше походження ніж комети, оскільки утворилися всередині орбіти Юпітера, а не в зовнішній частині Сонячної системи<ref>{{Cite web|url=http://neo.jpl.nasa.gov/faq/#ast|title=What Are Asteroids And Comets|website=Near Earth Object Program FAQ|publisher=NASA|archive-url=https://web.archive.org/web/20040628110338/http://neo.jpl.nasa.gov/faq/#ast|archive-date=28 червня 2004|url-status=dead|access-date=30 липня 2013}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Ishii|first=H. A.|last2=Bradley|first2=J. P.|last3=Dai|first3=Z. R.|last4=Chi|first4=M.|last5=Kearsley|first5=A. T.|last6=Burchell|first6=M. J.|last7=Browning|first7=N. D.|last8=Molster|first8=F.|displayauthors=1|date=2008|title=Comparison of Comet 81P/Wild 2 Dust with Interplanetary Dust from Comets|journal=Science|volume=319|issue=5862|pages=447–50|bibcode=2008Sci...319..447I|doi=10.1126/science.1150683|pmid=18218892}}</ref>. Однак відкриття [[Комета головного пояса|комет головного поясу]] та активних малих планет- [[Кентаври (планетоїди)|кентаврів]] розмило [[Астероїд|межу між астероїдами та кометами]]. На початку XXI століття відкриття деяких малих тіл з довгоперіодичними кометними орбітами, але характеристиками астероїдів внутрішньої Сонячної системи, було названо [[Комета Менкса|кометами Менкса]] . Вони все ще класифікуються як комети, наприклад C/2014 S3 (PANSTARRS)<ref>{{Cite web|url=https://ssd.jpl.nasa.gov/sbdb.cgi?orb=1;sstr=2014+S3|title=JPL Small-Body Database Browser C/2014 S3 (PANSTARRS)}}</ref>. З 2013 по 2017 рік було знайдено 27 комет Менкса<ref>{{Cite journal|last=Stephens|first=Haynes|last2=Meech|first2=Karen Jean|last3=Kleyna|first3=Jan|last4=Keane|first4=Jacqueline|last5=Hainaut|first5=Olivier|last6=Yang|first6=Bin|last7=Wainscoat|first7=Richard J.|last8=Micheli|first8=Marco|last9=Bhatt|first9=Bhuwan|displayauthors=1|date=October 2017|title=Chasing Manxes: Long-Period Comets Without Tails|journal=AAA/Division for Planetary Sciences Meeting Abstracts|volume=49|issue=49|at=420.02|bibcode=2017DPS....4942002S}}</ref> .
 
{{Станом на|2021|11}} року, відомо про понад 4500 комет<ref>{{Cite web|url=https://minorplanetcenter.net/|title=Comets Discovered|website=Minor Planet Center|access-date=27 квітня 2021}}</ref>. Однак це лише невелика частина загальної очікуваної популяції комет, оскільки вважається, що у Хмарі Оорта налічується близько трильйона кометоподібних тіл<ref name="Erickson20032">{{Cite book
Рядок 54 ⟶ 43:
|display-authors=1
}}</ref>. Неозброєним оком можна побачити в середньому одну комету на рік, хоча багато з них тьмяні та не видовищні<ref>{{Cite journal|last=Licht|first=A.|date=1999|title=The Rate of Naked-Eye Comets from 101 BC to 1970 AD|journal=Icarus|volume=137|issue=2|pages=355–356|bibcode=1999Icar..137..355L|doi=10.1006/icar.1998.6048}}</ref>. Особливо яскраві комети називають «великими кометами».
 
Комети спостерігали та документували з давніх часів по всьому світу. Деякі комети можна побачити із Землі без допомоги телескопа, однак більшість з них занадто тьмяні, щоб їх можна було спостерігати навіть за допомогою біноклів та любительских телескопів, тому для
 
В 21 столітті .
 
[[Вироджена комета|Вироджені комети]], які багато разів проходили близько до Сонця, втратили майже весь свій [[Леткість|леткий]] лід і пил та можуть стати схожими на маленькі астероїди<ref>{{Cite web|url=http://www.esa.int/Our_Activities/Space_Science/Rosetta/Frequently_asked_questions|title=What is the difference between asteroids and comets|website=Rosetta's Frequently Asked Questions|publisher=European Space Agency|access-date=30 липня 2013}}</ref>. Вважається, що астероїди мають інше походження ніж комети, оскільки утворилися всередині орбіти Юпітера, а не в зовнішній частині Сонячної системи<ref>{{Cite web|url=http://neo.jpl.nasa.gov/faq/#ast|title=What Are Asteroids And Comets|website=Near Earth Object Program FAQ|publisher=NASA|archive-url=https://web.archive.org/web/20040628110338/http://neo.jpl.nasa.gov/faq/#ast|archive-date=28 червня 2004|url-status=dead|access-date=30 липня 2013}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Ishii|first=H. A.|last2=Bradley|first2=J. P.|last3=Dai|first3=Z. R.|last4=Chi|first4=M.|last5=Kearsley|first5=A. T.|last6=Burchell|first6=M. J.|last7=Browning|first7=N. D.|last8=Molster|first8=F.|displayauthors=1|date=2008|title=Comparison of Comet 81P/Wild 2 Dust with Interplanetary Dust from Comets|journal=Science|volume=319|issue=5862|pages=447–50|bibcode=2008Sci...319..447I|doi=10.1126/science.1150683|pmid=18218892}}</ref>. Однак відкриття [[Комета головного пояса|комет головного поясу]] та активних малих планет- [[Кентаври (планетоїди)|кентаврів]] розмило [[Астероїд|межу між астероїдами та кометами]]. На початку XXI століття відкриття деяких малих тіл з довгоперіодичними кометними орбітами, але характеристиками астероїдів внутрішньої Сонячної системи, було названо [[Комета Менкса|кометами Менкса]] . Вони все ще класифікуються як комети, наприклад C/2014 S3 (PANSTARRS)<ref>{{Cite web|url=https://ssd.jpl.nasa.gov/sbdb.cgi?orb=1;sstr=2014+S3|title=JPL Small-Body Database Browser C/2014 S3 (PANSTARRS)}}</ref>. З 2013 по 2017 рік було знайдено 27 комет Менкса<ref>{{Cite journal|last=Stephens|first=Haynes|last2=Meech|first2=Karen Jean|last3=Kleyna|first3=Jan|last4=Keane|first4=Jacqueline|last5=Hainaut|first5=Olivier|last6=Yang|first6=Bin|last7=Wainscoat|first7=Richard J.|last8=Micheli|first8=Marco|last9=Bhatt|first9=Bhuwan|displayauthors=1|date=October 2017|title=Chasing Manxes: Long-Period Comets Without Tails|journal=AAA/Division for Planetary Sciences Meeting Abstracts|volume=49|issue=49|at=420.02|bibcode=2017DPS....4942002S}}</ref> .
 
 
Існують приклади космічних місій для вивчення комет, зокрема місія НАСА [[Deep Impact (космічний апарат)|Діп Імпакт]], яка протаранила поверхню [[9P/Темпеля|комети Темпеля 1]] для вивчення її внутрішньої структури, а також місія ЄКА Розетта до комети Чурюмова-Герасиенко, під час якої здійснено першу посадку на комету<ref name="Philae">{{Cite web|url=http://www.esa.int/Our_Activities/Space_Science/Rosetta/Touchdown!_Rosetta_s_Philae_probe_lands_on_comet|title=Touchdown! Rosetta's Philae Probe Lands on Comet|date=12 листопада 2014|publisher=European Space Agency|access-date=11 грудня 2017}}</ref>.