Рєпін Юрій Ілліч: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Avp777 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Avp777 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 52:
Після виходу у квітні 1918 року частин [[Біла гвардія (Фінляндія)|шюцкора]] до колишнього митного кордону [[Велике князівство Фінляндське|Великого князівства Фінляндського]], а також закриття кордону між Фінляндією і [[Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (1917—1922)|Російською Радянською Республікою]], яке послідувало за цим, разом з усією сім'єю Рєпіних зазнавав сильних злиднів, практично перебуваючи на утриманні батька.
 
У листопаді 1925 року Ю. І. Рєпін отримав у фінської влади «[[Паспорт Нансена|паспорт Ліги Націй]]», що давав можливість виїзду за кордон. Делегація радянських діячів культури, що відвідала влітку 1926 року І. Ю. Рєпіна, до якої входили художники-засновники [[Асоціація художників революційної Росії|АХРР]]: [[Бродський Ісаак Ізраїльович|Ісаак Бродський]], [[Кацман, Євген Олександрович|Євген Кацман]], [[Радімов Павло Олександрович|Павло Радімов]] та [[Григор'єв Олександр Володимирович (художник)|Олександр Григор'єв]], запросила Ю. І. Рєпіна приїхати до СРСР. Поїздка Ю. І. Рєпіна до Ленінграда, що відбулася восени 1926 року, була розрекламована в газетах;<ref name="finland" /> художник отримує замовлення на написання картини «Кінець самодержавства».<ref name="Конец" group="Комм." />
{{External media|topic=Куоккала. Гельсінкі.|subtopic=|font-size=117|align=right|width=|image1=[https://terijoki.spb.ru/g2/main.php?g2_view=dynamicalbum.UpdatesAlbum&g2_albumId=105913&g2_itemId=145424 Будинок Юрія Ілліча Рєпіна («Вігвам»), на ділянці, яку йому видала Нордман. (1911 рік).]|image2=[http://repin.chuguev.net/images/Repiny.jpg И. Е. Рєпін і Ю. І. Рєпін. (1928 рік).]|image3=[https://terijoki.spb.ru/g2/main.php?g2_view=dynamicalbum.UpdatesAlbum&g2_albumId=105913&g2_itemId=150074 Одна з останніх фотографій Іллі Рєпіна із сином Юрієм. (1930 рік).]|image4=[https://terijoki.spb.ru/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&g2_itemId=108963 Юрій Рєпін в останні роки життя. (1950-ті роки).]}}Зазнавши сильного потрясіння після смерті дружини (1929){{Ref+|Парасковія Андріївна Рєпіна (Андрєєва) померла від туберкульозу і була похована в Лінтульському жіночому монастирі в ім'я Святої Живоначальної Трійці в [[Огоньки (Ленінградська область)|Лінтулі]]<ref name="Куоккала" />.|"Комм."}}, батька (1930){{Ref+|Зі спогадів художника, голови «Союзу російських художників Фінляндії» І. М. Карпінського]<ref name="Новое" />:{{coquote
|text = «Ілля Юхимович лежав на столі на веранді, де зазвичай пили чай. Юрія Ілліча не було: він зранку кудись зник із рушницею. Шмаков насамперед запитав Віру Іллівну, чи замовила вона труну. Вона відповіла, що замовила, дорогу, з повним убором, і що про це турбуватися не треба. Незабаром повернувся Юрій Ілліч. У руці він тримав убитого зайця. Пройшовши на веранду, Юрій Ілліч прибив зайця в розіп'ятому вигляді до столу в ногах покійного і потім, вбивши ще один цвях, підвісив кошик із яблуками. Коли його запитали, що це означає, Юрій Ілліч відповів: «Я приніс у дар татові все, що міг найдорожчого».»
|source =