Раху (місячний вузол): відмінності між версіями
| [очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Binc (обговорення | внесок) Коректура, посилання |
Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
[[Файл:Ascending node (fixed width).svg|100px|thumb|left|Символ півн. місячного вузла]]
[[Файл:Rahudeva.jpg|200px|thumb|left|Раху із спутницею Каралі. Храм Наваграх в Сурендрапурі]]
'''Ра́гу''' (Раху) ({{lang-sa|ग्रह}}, ''{{IAST|Rahu}}'') — одна з [[Наваґрага|наваґраг]] у [[Джйотіша|джйотіші]]. Рагу — північний {{нп|Вузли місяця|місячний вузол||Lunar node}}, що сходить, у якому [[Місяць (супутник)|Місяць]], перетинаючи екліптику, йде вверх, в бік [[Північний полюс|Північного полюса]] Землі.
== Зображення ==
Рядок 47:
В нумерології ми приписуємо їй число 4 і вона впливає на людей народжених 4, 13, 22, 31 дня будь-якого місяця. Число 13 вважається зловісним і нещасливим числом. Число 22 відомо як містичне число і Раху змушує тих, хто народився 22 числа зазнавати труднощів. Раху впливає між 42—48 роками життя. Камінь, що відноситься до Раху — Гомед, відомий як гессоніт.
== Врата-катха для Раху і Кету ==
<blockquote>''Цю катху потрібно практикувати по вівторках або суботах для гармонізації Раху і Кету. Ці планети гармонізуються одночасно і читаючи катху для Раху, також гармонізуються стосунки з Кету і навпаки. Найкращий спосіб для гармонізації планет — це обітниця протягом якої людина здійснює читання (вголос чи мовчки не так важливо головне з усією душею), або слухання цієї ведичної казки з увагою та шанобливістю.''
''Для складання обітниці потрібно обрати сприятливу пору (сприятливим вважається період росту місяця, треба звернути увагу на місячний календар і запланувати зручний дла Вас початок обітниці) та відповідний день тижня до кожної планети. У випадку Раху — субота, а для Кету це вівторок.''
''Для визначення кількості таких днів застосовують формулу: кількість прожитих років плюс один. Тобто, якщо Вам 30 поних років, то ви маєте протягом 31 суботи читати сказання для гармонізації Раху.''
''Вважається що кожній людині протрібно гармонізувати стосунки з усіма планетами і людина сама має відчути потребу в такій практиці, так само, які планети гармонізувати та в якій послідовності. Гармонізація планет веде до процвітання, збагачення духовності та злагоди.''</blockquote>За давніх давен десь у Всесвіті могутній демон на ім'я Раху здійснював сувору аскезу. Завдяки результатам цієї аскези Брахма - творець матеріального світу пообіцяв демону, що виконує його бажання стати планетою. Бути планетою вважалося дуже престижно, і Раху був готовий на все заради цього.
В іншій частині Всесвіту, можливо в цей же час, або ж значно пізніше, по володіннях Індри — царя всіх напівбогів — йшов великий мудрець Дурваса Муні. Він був відчуженим святим, на його тілі не було ніякого одягу, лише гірлянда з прекрасних квітів огортала його шию. Побачивши Індру, що їхав йому Назустріч на слоні, Дурваса Муні захотів якось висловити свою повагу. Але оскільки у нього нічого не було, він вирішив подарувати Індрі найдорожче, що мав — гірлянду з небесних квітів, що виділяла аромат, який колись зміг полонити навіть цього відчуженого мудреця.
Індра не надав значення цьому подарунку: прийняв гірлянду, подякував мудрецю і поїхав далі, накинувши її на голову своєму слону. Слон же, будучи нерозумною твариною, підхопив гірлянду хоботом, жбурнув за землю і розтоптав її своїми могутніми стопами. Дурваса Муні розлютився. Він, і до того бачивши, що цар напівбогів перебуває у владі гордині, закричав йому слова прокляття: “Я віддав тобі найцінніше, що у мене було, а ти одягнув цю гірлянду на тварину! Так нехай відтепер старість і тлін оселяться на вашій планеті, і всі безсмертні напівбоги, включаючи тебе, пізнають старість, хвороби і злидні”.
Після цих слів почали жовтіти і опадати вічно зелене листя на високих деревах, а у густому чорному волоссі Індри з'явилися сиві пасма, і царя напівбогів охопив жах. Він кинувся просити вибачення у мудреця, але той відповів: “Ти занадто загордився. Ти не почитаєш мудреців, а твої придворні мудреці давно підкуплені тобою і говорять тобі лише слова лестощів, не вказуючи на пороки, що поглинули тебе. Я ж — відчужена людина. Мене не підкупити, і я не зміню своє рішення. Нехай це покарання послужить тобі уроком”.
З цього фатального дня напівбоги втратили свою могутність. Сили залишили їх, краса і незламність танули як масло під жаркими променями сонця. Вони більше не могли перемагати демонів, захищаючи від сил зла світ, і в черговий раз зазнавши поразки від армії демонів (які навпаки ставали з кожним днем все сильніше і могутніше), вирушили до великого Брахми.
Вислухавши їх, великий Брахма своїми молитвами почав просити про допомогу великого Господа Вішну. І Вішна, якого не завжди здатні осягнути навіть великі напівбоги, включаючи самого Брахму, з'явився перед ними, переповнений співчуттям.
Його тіло випромінювало таке яскраве світло, що спочатку ніхто навіть не міг розгледіти його. Але як тільки прекрасні обриси почали прояснюватися, напівбоги схилилися перед ним, оспівуючи Його славу. Вислухавши напівбогів, Верховний Господь пояснив їм, як вони повинні вчинити, щоб повернути собі безсмертя і всі блага, які втратили під дією страшного прокляття. Їм необхідно було піти до царя демонів і укласти з силами зла перемир'я для того, щоб об'єднатися і спільними зусиллями добути амріту — еліксир безсмертя, який поодинці вони отримати не змогли б.
Напівбоги зробили все, як пояснив їм Вішну. Вони уклали перемир'я зі своїми ворогами — демонами, які дуже зацікавилися можливістю отримати еліксир безсмертя. Далі вони вирвали з землі величезну гору Мандару і помістили її посередині молочного океану. Щоб збивати горою океан, їм потрібна була ще більша мотузка, яку можна було б оповити навколо гори, і взявшись за різні кінці мотузки, по черзі тягнути за них, завдяки чому гора оберталася б на місці з боку в бік, збиваючи Причинний океан.
В армії демонів був цар змій — демон на ім'я Васукі. Було вирішено використовувати його в якості мотузки. І ось гігантського змія обернули навколо гори, що виблискувала на сонці золотим сяйвом. Напівбоги були дуже співчутливими. Розуміючи, що найнебезпечніше місце будь-якої змії — це голова, тому вони вирішили, що будуть тягнути змія з боку голови, поступившись своїм ворогам більш безпечне місце. Але горді і марнославні демони вважали, що триматися за хвіст — не відповідає їх статусу, і що нібито напівбоги обманюють їх, намагаючись встати з кращого боку. Вони наполягли на тому, щоб помінятися місцями, і задоволені взяли змія Васукі за голову.
Так почалося пахтання Молочного океану. Напівбоги і демони тягнули за кінці величезного змія, обертаючи гігантську мутовку з гори, води океану вирували і хвилювалися, занурюючи в жах всіх підводних чудовиськ. Оскількі змій Васукі має тисячі отруйних ротів і грізних очей, від мук, які він відчував під час пахтання, з усіх його ротів і ніздрів почали виходити отруйні пари і пасма пекучого полум'я.
Демони всі обгоріли і надихалися смертельними парами, до напівбогів же, що тримали змія за хвіст, вогонь і отрути практично не долітали.
Раптом несподівано гора Мандара, якою збивали океан, почала тонути, так як м'яке океанське дно не могло витримати її колосальну вагу. Тоді Господь Вішну прийняв образ величезної черепахи, яку звали Курма. Її панцир був більше мільйона кілометрів в довжину. Вона витягнула гору з морської безодні і поставила її на свій панцир, подібний великому острову.
Підбадьорившись, небожителі і демони почали з новими силами калатахати океан. Вода завирувала сильніше колишнього, і ось на поверхню океану вийшла смертельна отрута калакута. Отруту почала розливатися, отруюючи собою все живе. Напівбоги благали великого Шиву — владику матеріального світу, щоб той врятував світ від цієї отрути. Шива, знаючи, що йому ніяк не зможе це зашкодити, зібрав всю отруту з поверхні океану своєю могутньою рукою і випив її, але не проковтнувши, а утримавши в горлі. Через це на його шиї залишилася синя смуга, яка з тих пір є його прикрасою.
Кілька крапель отрути впали з його долоні. І в ті місця, куди вона падала на землю, приповзали змії, скорпіони і отруйні комахи, забираючи собі цю смертельну отруту. Також там виросли отруйні рослини.
Після того, як Шива очистив поверхню океану, напівбоги і демони знову почали калатахання. Зі збитих вод тепер почали виходити різні сприятливі дари. З Молочного океану вийшла священна корова Камадхена, виконуюча всі бажання, яку віддали брахманам, щоб ті могли здійснювати свої обряди, використовуючи масло, отримане з її молока. Вийшов з вод океану чудовий кінь Уччайхшравас, якого забрав собі цар демонів. Також звідти вийшов небесний слон Айравата, який дістався царю напівбогів Індрі. Ще на поверхню молочного океану вийшли різні дорогоцінні камені і рослини, що володіють містичною силою, небесні танцівниці апсари, чия принадність полонила всіх небожителів. Також в результаті збивання з океану з'явилася Лакшмі — богиня процвітання. Вона була прекрасніше всіх на світі. І довго шукаючи поглядом самого непорочного і чистого, з'єдналася з Вішну — своїм вічним чоловіком.
Демони були дуже роздратовані, коли побачили, що ця прекрасна діва не звернула на них ніякої уваги. Вони знегодували, але тут з води здалася лотосоока Варуні — богиня хмільних напоїв. І з дозволу Вішну Демони забрали її собі.
Сили добра і зла продовжували збивати Молочний океан. І ось, нарешті, Його густі збиті хвилі розступилися в сторони, і з них вийшов Дханвантарі — бог лікування. Він був прекрасний, стрункий і високий. У своїх довгих руках він тримав глечик з амритою — еліксиром безсмертя.
Побачивши амриту, Демони відразу вихопили глечик з рук Дханвантарі і почали ділити її між собою. Небожителі, зрозумівши, що демони не збираються ділитися з ними еліксиром безсмертя, благали Вішну. І той, заспокоївши своїх вірних підданих, поспішив забрати амріту з рук демонів. Адже насправді Вішну, затіявши це збивання, з самого початку не збирався допустити, щоб еліксир безсмертя дістався демонам.
Вішну прийняв форму прекрасної жінки на ім'я Мохіні Мурті. Її краса була такою, що навіть великий Шива, якого жодна жінка не могла звабити своєю красою, потрапив під вплив краси Мохіні Мурті. Воно й не дивно, адже це був сам Вішну, який використовував свою нематеріальну енергію, але зовні зробив так, щоб вона виглядала, як земна жіноча краса. Тому ні у кого не було шансів не потрапити в ласкаві мережі цієї спокусниці.
Мохіні Мурті підійшла до демонів, і вони, всі до одного, закохалися в неї. Кожному здавалося, ніби вона дивиться тільки на нього. І захоплені жаданням і пристрастю, вони встали біля неї і сказали: “О, найпрекрасніша з жінок! Ти, напевно, апсара з райських планет. Ми чули, що апсари мають право самі вибирати собі чоловіків. Так вибери ж одного з нас”.
Коли Мохіні Мурті постала перед демонами, вони якраз ділили амріту. І тому деякі з них попросили її також поділити між ними еліксир безсмертя.
Прекрасна діва сказала: “Добре. Ви всі повинні закрити очі, і широко відкрити роти. Я буду ходити між вами і вливати кожному в рот амріту. Тому ж, хто останнім з вас відкриє очі, я стану покірною дружиною”.
Збожеволілі від жадання демони послухалися прекрасну Мохіні Мурті і, всі як один, заплющили очі і відкрили роти. Вішну ж, звернений в цю прекрасну дівчину, непомітно підійшов до напівбогів і почав роздавати їм еліксир безсмертя. Але демон Раху якимось чином усвідомив, що відбувається, переодягнувся в сяючі обладунки небожителя і потайки став в ряди напівбогів — між Сонцем і Місяцем. І став чекати своєї черги. Коли Вішну дійшов до нього і почав вливати йому в рот амріту, Сонце і Місяць помітили, що це демон стоїть біля них і відразу ж вказали на це Вішну. Той негайно прийняв свій істинний сяючий вигляд і відсік голову могутньому демону своєю містичною зброєю — Сударшана чакрою. І там, куди падали краплі його крові, виріс часник, цілющі властивості якого подібні амриті, але також здатні наділити розум того, хто його їсть, якостями, властивими природі Раху.
Виявилося, що одна маленька крапля нектару безсмертя встигла потрапити демону в рот і дійшла до горла. Він частково залишився живий. І оскільки колись отримав від Брахми благословення стати планетою, то обидві його половини перетворилися в тіньові, невидимі оку планети. Відсічена і безсмертна голова, стала планетою Раху, а обезголовлене і розчленоване тіло — планетою Кету.
Я шанобливо схиляюся перед Раху і Кету — двома небесними тілами, подібно тіням, що затьмарюють розум тих, кого вони хочуть вразити.<ref>{{Cite web|url=https://knigapraktik.ru/65-vedicheskaya-skazka-dlya-rahu-i-ketu/|title=}}</ref>
== Раху мантри ==
| |||