Вікіпедія

Марс (планета): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →‎Рельєф: - доповнення посилання на відп.джер.інф.
→‎Рельєф: - доповнення (оновлення і конкретизація викладу)+відп.посил.на джер.інф.
Мітка: Скасовано
Рядок 172:
У наземний телескоп на поверхні Марса можна розрізнити лише темні та світлі ділянки розміром у сотні й тисячі кілометрів — [[список деталей альбедо Марса|деталі альбедо]]. Зокрема, добре видно білі полярні шапки. Ще наприкінці XVIII століття видатний англійський астроном [[Фрідріх Вільям Гершель|В. Гершель]] помітив, що розміри полярних шапок змінюються залежно від сезону. Улітку шапки випаровуються й зменшуються, причому одночасно з полярних ділянок у помірні широти поширюється «хвиля потемніння» ділянок поверхні{{Джерело?}}.
 
Наприкінці [[XIX століття|XIX]] ст.]] італійські астрономи [[Анджело Секкі|А. Секкі]] і [[Джованні Скіапареллі|Дж. Скіапареллі]] повідомили, що неодноразово спостерігали на Марсі довгі тонкі темні лінії, які нагадують мережу каналів, і наче зв'язують полярні й помірні зони планети. Однак не всі астрономи поділяли цю думку. Річ у тому, що ці лінії спостерігалися на межі [[роздільна здатність (оптика)|роздільної здатності]]. У таких випадках окремі плями зорово поєднуються в лінії. На фотографіях поверхні Марса, отриманих за допомогою космічних станцій, видно багато долин і тріщин<ref>{{Cite web |url=https://telegraf.com.ua/photo/3763558-kak-vyiglyadyat-drugie-miryi-o-poverhnostyah-planet-solnechnoy-sistemyi.html/14/ |title=Архівована копія |accessdate=27 листопада 2017 |archive-date=1 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171201031008/https://telegraf.com.ua/photo/3763558-kak-vyiglyadyat-drugie-miryi-o-poverhnostyah-planet-solnechnoy-sistemyi.html/14/ }}</ref>, однак ототожнити їх з каналами, показаними на картах Скіапареллі, не вдалося.
 
Під поверхнею Марса на окремих ділянках є шар вічної мерзлоти товщиною кілька кілометрів. У таких районах на поверхні кратерів видно незвичайні для планет земної групи застиглі потоки, за якими можна зробити висновок про наявність підповерхневого льоду<ref>[https://ukranews.com/ua/news/980990-vcheni-znajshly-na-marsi-gigantsku-brylu-lodu-ponad-try-kilometra-zavtovshky Вчені знайшли на Марсі гігантську брилу льоду понад три кілометра завтовшки. 29.01.2024, 23:20]</ref>. За винятком рівнин, поверхня Марса сильно кратерована. КратериСтаном на початок 2024 року, на Марсі виявлено понад чверть мільйона ударних кратерів, понад 43000 з яких мають ширину понад 4,8 км<ref>[https://portaltele.com.ua/news/kosmos/na-marsi-viyavleno-novij-udarnij-krater.html На Марсі виявлено новий ударний кратер. 25.02.2024]</ref>. Проте, кратери на Марсі, здебільшого виглядають більш зруйнованими, ніж на [[Меркурій (планета)|Меркурії]] чи [[Місяць (супутник)|Місяці]]. Сліди вітрової ерозії можна побачити всюди.
 
Обробка [[збурення орбіти|збурень в орбітальному русі]] космічних апаратів дозволили отримати мапу ареоїда (марсіанського аналога [[геоїд]]а). Виявилося, що вона добре [[кореляція|корелює]] з рельєфом Марса, що свідчить про слабкість прояву [[ізостазія|ізостазії]]. Особливо помітний [[Олімп (Марс)|Олімп]]. Ареоїд оконтурює гору западинами глибиною від 300&nbsp;м до 400&nbsp;м. Над центром гори ареоїд піднімається на 500&nbsp;м. Гравітаційні аномалії в гірському регіоні [[провінція Фарсида|Фарсида]] досягають 344 мГал на висоті супутника (275&nbsp;км). Взагалі, гравітаційні аномалії на Марсі перевищують гравітаційні аномалії на Землі в 17 разів. Питання про ізостазію залишається поки відкритим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Марс_(планета)