Історія безпілотних літальних апаратів: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 41658629 користувача Yesfir (обговорення)
Мітки: Скасування Посилання на сторінки неоднозначності
Yesfir (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 2:
{{Сирий переклад}}
 
'''[[Безпілотний літальний апарат]]''' (БПЛАБЛА) — тип літальнихлітаючих апаратів, який не має на борту пілота або пасажирів. До БПЛАкласу БЛА відносяться автономні дрони і дистанційно керовані апарати. УВ 21-му столітті технології досягли такого рівня, який дозволив БПЛАБпЛА розширити зону свого застосування в багатьох сферах авіації.
 
БпЛА відрізняється від [[Крилата ракета|крилатих ракет]] тим що БЛА це багаторазовий апарат який повертається після місії, в той час як ракета повинна влучити в ціль. Військовий БЛА може нести на борту бойові снаряди, в той час як крилата ракета сама є бойовим снарядом.
== Перші етапи розвитку ==
 
== Ранній розвиток ==
 
=== Австрійські повітряні кулі ===
 
ЦікавоНайперший зареєстрований випадок використання безпілотних апаратів для ведення бойових дій стався 22 серпня 1849, щоколи виданняавстрійські "''Theзбройні Presse"сили атакували італійське місто [[Венеція]] непілотованими повітряними кулями із вибуховими речовинами, які стали відомими в історії як Австрійські повітряні кулі. Як відомо деяка кількість повітряних куль запускалася з австрійського корабля (''Вулкано''. ВіденьХоча деякі кулі відпрацювали успішно і доставили бомби, Австрія)інші зараніпотрапили описувалодо планиумов своєїзміни арміївітру застосуватиі цівибухнули кулінад австрійськими позиціями. Це трапилося при першому запуску коли вітер був не вдалий для австрійських сил 12 липня 1849<ref>{{cite web|url=http://www.ctie.monash.edu/hargrave/rpav_home.html#Beginnings|title=Remote Piloted Aerial Vehicles|work=monash.edu|accessdate=1 квітня 2015|archive-date=20 травня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170520003034/http://www.ctie.monash.edu/hargrave/rpav_home.html#Beginnings}}</ref> Австрійці розробляли цю систему 66 років від початку виникнення ідеї в 1783. Видання ''The Presse'', Відень, Австрія, писало: «Венеція буде бомбардуватися з повітряних куль, оскільки лагуни не дають наблизитися артилерії. П'ять куль, кожна в 5.7 метрів в діаметрі, побудовані в Тревізо. При вдалому попутному вітрі повітряні кулі будуть запущені і спрямовані наскільки це можливо ближче до Венеції, аби досягти вертикальної позиції над містом, після чого вони будуть приводитися в дію за допомогою електромагнітних засобів, що складається із довгого ізольованого мідного дроту із великою гальванічною батареєю аби потрапити по будівлях. Бомба падає перпендикулярно і вибухає при досягненні землі.»<ref>''Scientific American'', March 1849</ref> Втім, ціЦі повітряні кулі не зовсім відповідають сучасному визначенню БПЛАБЛА, підпісля якимитого заразяк розуміютьбули різноманітнівинайдені варіаціїперші крилатихкрилаті апаратівапарати.
Найперший зареєстрований випадок використання безпілотних апаратів для ведення бойових дій стався 22 серпня 1849 року<ref>https://www.ctie.monash.edu/hargrave/rpav_home.html#Beginnings</ref>, коли австрійські збройні сили атакували італійське місто [[Венеція]] непілотованими аеростатами, які несли осколково-фугасні бомби вагою майже 13 кг. В історії вони залишились під назвою "Австрійські повітряні кулі". Хоча деякі з них успішно долетіли і доставили бомби до визначеної цілі, інші через зміну вітру вибухнули над австрійськими позиціями.
 
Цікаво, що видання "''The Presse" ('' Відень, Австрія) зарані описувало плани своєї армії застосувати ці кулі: «Венеція буде бомбардуватися з повітряних куль, оскільки лагуни не дають наблизитися артилерії. П'ять куль, кожна в 5.7 метрів в діаметрі, побудовані в Тревізо. При вдалому попутному вітрі повітряні кулі будуть запущені і спрямовані наскільки це можливо ближче до Венеції, аби досягти вертикальної позиції над містом, після чого вони будуть приводитися в дію за допомогою електромагнітних засобів, що складається із довгого ізольованого мідного дроту із великою гальванічною батареєю аби потрапити по будівлях. Бомба падає перпендикулярно і вибухає при досягненні землі.»<ref>''Scientific American'', March 1849</ref> Втім, ці повітряні кулі не зовсім відповідають сучасному визначенню БПЛА, під якими зараз розуміють різноманітні варіації крилатих апаратів.
 
=== Перша Світова Війна ===
Перші безпілотні літаки були створені одразу після Першої світовоїСвітової війниВійни. СпочаткуНа цепочатку, буливикористовувалися пристроїрадіо накеровані радіокеруваннітехнології на основі винаходів британця [[Арчибальд Лоу|АрчибальдаA. M. Лоу]]<ref, name=":0">https://www.warhistoryonline.com/military-vehicle-news/short-history-drones-part-1.html</ref>. Серед найбільш відомихце був ''Ruston Proctor Aerial Target,'' першийстворений в світі зенітний керований снаряд, створений у [[1916 у авіації|1916 році]].<ref>Taylor, A. J. P. ''Jane's Book of Remotely Piloted Vehicles''.</ref>. ЙогоРозвиваючись далі він почав використовуваливикористовуватися проти дирижаблів [[Цепелін (тип дирижаблів)|Цепелін]]. Незабаром після цього, 12 вересня, [[Автоматичний літак Г'юїтта-Сперрі|Hewitt-Sperry Automatic Airplane]], відомий як «літаюча бомба» здійснив свій перший виліт, демонструючи концепцію безпілотного літального апарату. Наміром було використовувати їх як «повітряні торпеди», що стало ранніми версіями сьогоднішніх [[Крилата ракета|крилатих ракет]]. Керування здійснювалося за допомогою [[гіроскоп]]ів створених [[Елмер Сперрі|Елмером Сперрі]] що створив компанію [[Sperry Gyroscope Company]].<ref>{{Cite nameweb |url="http:0"/>/www.history.navy.mil/download/ww1-10.pdf |title=Pearson, Lee: ''Developing the Flying Bomb'' |accessdate=9 травня 2017 |archive-date=1 лютого 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130201094949/http://www.history.navy.mil/download/ww1-10.pdf }}</ref>
 
УПізніше, тів жлистопаді роки1917&nbsp;р., першіАмериканською випробуванняармією ібув польотизапущений здійснювавАвтоматичний "[[KetteringЛітак. Bug|ЖукЦе Ке́ттерінга]]"стало ([[Англійськапочатком мова|англ.]]створення ''Ketteringвійськового Bug''),проекту такожз спочаткупобудови відома«повітряної якторпеди», "Повітрянав торпедарезультаті Кеттерінга"чого було створено ([[АнглійськаKettering мова|англ.Bug]], ''Ketteringякий Aerial Torpedo''). Йогоздійснив перший політ відбувся в 1918 році. Хоча революційна технологія Bug була успішною, застосуватизастосування її у Першійвійні світовій війнібуло не вдалосьна часі, оскільки війнавона скінчилася до того, як "Жук"він був повністю розроблений і поставлений на експлуатаціювпроваджений.<ref>{{cite web|url=http://www.daviddarling.info/encyclopedia/K/Kettering_Bug.html|title=Kettering Bug|work=daviddarling.info|accessdate=1 квітня 2015|archive-date=23 грудня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20141223203215/http://www.daviddarling.info/encyclopedia/K/Kettering_Bug.html}}</ref>
Незабаром після цього здійснив свій перший виліт [[Автоматичний літак Г'юїтта-Сперрі]] ([[Англійська мова|англ.]] ''Hewitt-Sperry Automatic Airplane''), також відомий як «літаюча бомба Сперрі''»'' ([[Англійська мова|англ.]] ''Sperry «Flying Bomb»''). Це була перша демонстрація концепції безпілотного літального апарату, яким ми його знаємо сьогодні. Його збирались використовувати як «повітряну торпеду», що стало ранньою версією сучасних [[Крилата ракета|крилатих ракет]]. Керування здійснювалося за допомогою [[гіроскоп]]ів, створених [[Елмер Сперрі|Елмером Сперрі]], що створив компанію [[Sperry Gyroscope Company]].<ref>{{Cite web |url=http://www.history.navy.mil/download/ww1-10.pdf |title=Pearson, Lee: ''Developing the Flying Bomb'' |accessdate=9 травня 2017 |archive-date=1 лютого 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130201094949/http://www.history.navy.mil/download/ww1-10.pdf }}</ref>
 
У ті ж роки перші випробування і польоти здійснював "[[Kettering Bug|Жук Ке́ттерінга]]" ([[Англійська мова|англ.]] ''Kettering Bug''), також спочатку відома як "Повітряна торпеда Кеттерінга" ([[Англійська мова|англ.]] ''Kettering Aerial Torpedo''). Його перший політ відбувся в 1918 році. Хоча революційна технологія Bug була успішною, застосувати її у Першій світовій війні не вдалось, оскільки війна скінчилася до того, як "Жук" був повністю розроблений і поставлений на експлуатацію.<ref>{{cite web|url=http://www.daviddarling.info/encyclopedia/K/Kettering_Bug.html|title=Kettering Bug|work=daviddarling.info|accessdate=1 квітня 2015|archive-date=23 грудня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20141223203215/http://www.daviddarling.info/encyclopedia/K/Kettering_Bug.html}}</ref>
 
=== Міжвоєнний період ===
[[Файл:Winston Churchill and the Secretary of State for War waiting to see the launch of a de Havilland Queen Bee radio-controlled target drone, 6 June 1941. H10307.jpg|thumb|right|[[Вінстон Черчилль]] і інші очікують на запуск цільового дрона «Havilland Queen Bee», 6 червня 1941]]
 
Після Першої світової війни, три літаки [[Standard E-1]] були перетворені в дрони.<ref>Donald, David, ed. ''Encyclopedia of World Aircraft'' (Etobicoke, Ontario: Prospero Books, 1997), p.854, «Standard aircraft».</ref> [[RAE Larynx]] була першою крилатою ракетою, що мала форму невеликого літака моноплана, яка могла запускатися з бойового літака і була керована автопілотом; вона випробовувалася в період між 1927 і 1929&nbsp;рр. [[Військово-морські сили Великої Британії|Військово-морськими силами Великої Британії]]. Перші успіхи у створенні безпілотних літаючих апаратів привели до створення [[Радіоуправління|радіокерованих]] безпілотних цільових літаків в Британії і США в 1930-х роках. В 1931, Британія розробила радіо керовану ціль [[Fairey Queen]] на основі гідролітака [[Fairey III]]F, побудувавши не велику серію із трьох, в 1935 послідували експерименти з творення більшої кількості інших РК цілей, «DH.82B Queen Bee», була отримана на основі біплану [[De Havilland Tiger Moth]]. Вважають що назва «Queen Bee» (королівська бджола) привела до появи терміну «дрон» в контексті безпілотних літаків, зокрема, радіокерованих. В цей період, [[Військово-морські сили США]], продовжували роботу яка брала свій початок із 1917, також експериментували із раідокерованими літаками. В 1936, голова дослідницької групи використав термін «дрон» як назву для радіокерованої повітряної цілі.<ref>{{cite web|url=http://earlyradiohistory.us/1963hw40.htm|title=Howeth: Chapter XL (1963)|work=earlyradiohistory.us|accessdate=1 квітня 2015|archive-date=18 березня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150318182006/http://earlyradiohistory.us/1963hw40.htm}}</ref>
Після Першої світової війни літаки-біплани [[Standard E-1|Standard E-1,]] які спочатку розроблялись як винищувачі, але не пройшовши випробування, були перетворені в БПЛА.<ref>Donald, David, ed. ''Encyclopedia of World Aircraft'' (Etobicoke, Ontario: Prospero Books, 1997), p.854, «Standard aircraft».</ref><ref name=":0"/>
 
У кінці 1920-х років з'явилась перша крилата ракета,яка отримала назву [[RAE Larynx]]. Вона мала форму невеликого літака-моноплана, могла запускатися з бойового літака і керувалась автопілотом. Вона випробовувалася в період між 1927 і 1929&nbsp;роками [[Військово-морські сили Великої Британії|Військово-морськими силами Великої Британії]].
 
Перші успіхи у створенні безпілотних літаючих апаратів привели до створення [[Радіоуправління|радіокерованих]] безпілотних літаків у [[Британія (країна)|Британії]] і [[Сполучені Штати Америки|США]] в 1930-х роках. Так, у 1931 році Британія розробила легкий радіокерований літак "Fairey Queen" на основі літака-біплана [[Fairey III]]. У 1935 році проводились експерименти зі створення легких літаків на радіокеруванні, один з яких — «DH.82B Queen Bee», що був зроблений на основі біплану [[De Havilland Tiger Moth]].
 
Вважається, що від назви «Queen Bee» ([[Англійська мова|англ.]] ''королівська бджола'') з'явився термін «дрон». У 1936 році голова однієї з дослідницьких груп [[Військово-морські сили США|Військово-морських сил США]] використав це слово як назву для радіокерованого повітряного апарату.<ref>{{cite web|url=http://earlyradiohistory.us/1963hw40.htm|title=Howeth: Chapter XL (1963)|work=earlyradiohistory.us|accessdate=1 квітня 2015|archive-date=18 березня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150318182006/http://earlyradiohistory.us/1963hw40.htm}}</ref> Зараз термін «дрон» є найбільш широковживаним, коли мова йде про безпілотні літаки.
 
==Друга Світова Війна==
[[File:WTL and Radioplane OQ-3 (4978679254).jpg|thumb|Радіолітак OQ-3 і його пускова, Райт Філд, жовтень 1945]]
[[File:TDD target drone falling in flames after being shot down in October 1945.jpg|thumb|Літак OQ-2 Армії США збитий силами [[USS Makin Island (CVE-93)]] під час навчальних стрільб в Ваканурі, Японія (жовтень 1945)]]
=== Реджинальд Денні і його радіолітакиРадіолітак ===
ПершеПершим масовевеликомасштабне виробництво, спеціально розроблених дронів БПЛАбуло створивстворено [[Реджинальд Денні (актор)|Реджинальдом Денні]]. Він служив у Британському [[КоролівськийRoyal льотнийFlying корпусCorps|Королівському льотному корпусі]] під час Першої світовоїСвітової війни.Війни Опісляі після війни, ув 1919 році, іммігрував до США,Сполучених зШтатів наміромв підкоритипошуках Голівудуспіху в Голлівуді як акторактора. Денні досягзробив акторськоїсвоє слави,ім'я зігравшияк півториактор, сотніале ролейкрім уакторської кіно<ref>https://homsk.com/trombon/kakoe-sekretnoe-oruzhie-iz-merilin-monro-sdelalo-zvezdu</ref>.роботи, Алевін разомпроявляв зцікавість тим у 1930-х роках він зацікавивсядо [[Радіоуправління|радіокерованимирадіокерованих]] моделямимоделей літаків в 1930-х. ДенніВін і його ділові партнери встворило 1934компанію році«Reginald Denny Industries» і відкрили магазин моделей літаків прямов поруч зі своїм місцем роботи —1934 на [[Голлівудський бульвар|Голлівудському Бульварі]]., Вінякий називався «Reginald Denny Hobby Shops».<ref>{{cite web|url=http://www.ctie.monash.edu.au/hargrave/dennyplane.html|title=Reginald Denny (1891-1967) - Aviation Pioneer|work=monash.edu.au|accessdate=1 квітня 2015|archive-date=20 липня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090720121732/http://www.ctie.monash.edu.au/hargrave/dennyplane.html}}</ref>
 
Денні продовжував активно цікавитись моделюванням літаків на радіокеруванні. Одного разу, на зустрічі з підполковником берегової артилерії В. С. Тілем Денні дізнався, що повітряні цілі, які використовувались для тренувань зенітників, мають багато недоліків, складні в експлуатації, і до того ж кожне буксирування однієї такої цілі коштує армії США 300 доларів<ref>https://www.historynet.com/drones-hollywood-connection/</ref>. Денні переконав військових, що літак з дистанційним керуванням набагато більш придатніший для цього.
 
Денні звернувся (або до нього звернувся) Нельсон Пол Віттієр, Джона Грінліфа Віттієра . У 1935 році вони заснували Reginald Denny Industries , і у 1936 році Денні та фінансист Пол Віттієр, онук піонера каліфорнійських [[Квакерство|квакерів]], заснували компанію [[Radioplane Company|"Radioplane Company"]] для розробки нової радіокерованої моделі літаків. До них приєднався й інженер-електротехнік Кеннет Кейс. Першою їх робочою моделлю став безпілотник RP-1 (Radioplane One).
 
У лютому 1938 року Денні та конструктор моторів Уолтер Райтер продемонстрували цю модель військовим. Армійці були вражені потенціалом БПЛА і попросили продовжувати розробки. Було створено ще декілька моделей, і у травні 1939 року армія США замовивила у компанії Денні 53 одиниці безпілотників моделі RP-4, які отримали армійську назву "OQ-1"<ref>https://www.historynet.com/drones-hollywood-connection/</ref>.
 
Його магазин розвинувся до компанії «[[Radioplane Company]]». Денні вважав, що його не дорогі РК літаки могли бути корисними для тренування протиповітряних зенітників і в 1935 він презентував армії США прототип дрона мішені, RP-1. Денні також купив розробку Уолтера Райтера в 1938 і почав продавати її авіалюбителям під назвою «Dennymite», продемонструвавши її також Армії як RP-2, і також наступні його модифікації RP-3 і RP-4 в 1939. В 1940, Денні і його партнери отримали військовий контракт на свій радіо керований літак RP-4, який став носити назву [[Radioplane OQ-2]]. Вони виготовили близько п'ятнадцяти тисяч дронів для армії під час Другої Світової Війни.
У 1941 році Японія здійснила напад на порт Перл-Гарбор що на Гаваях, і США офіційно вступили в Другу світову війну. Це послугувало поштовхом для неймовірного зростання "Radioplane Company": за період Другої світової його компанія поставила армії США більше 15 тисяч безпілотників, що зробило компанію Денні першим у світі масовим виробником БПЛА.
 
Вони створювалися на заводі [[Van Nuys|Ван Найс]], на якому в 1944 військовий фотограф [[Девід Коновер]] зустрів молоду дівчину на ім'я Норма Джин, і повірив в її потенціал моделі. Це «відкриття» зробило Джин популярною, яка згодом змінила своє ім'я на [[Мерілін Монро]].
БПЛА створювалися на заводі Van Nuys (укр. ''ван найс'') в Каліфорнії<ref>https://www.modelaircraft.org/sites/default/files/DennyReginaldLeigh.pdf</ref>. В 1944 році на завод приїхав військовий фотограф,сержант [[Девід Коновер]], який був другом Реджинальда, щоб зробити привабливі знімки самовідданого тилу, який невтомно допомагає армії. Девід одразу помітив фотогенічну молоду жінку, яка працювала над моделлюлітака OQ-3, і запитав її, чи вона не проти позувати для його фото. Кажуть, 19-річна Норма Джин запитала його: «Я справді фотогенічна?" Девід вважав, що так. Ці перші комерційні фотографії стали початком приголомшливої кар'єри цієї працівниці заводу, особливо після того, як вона стала блондинкою та змінила ім'я на [[Мерілін Монро]]<ref>https://www.modelaircraft.org/sites/default/files/DennyReginaldLeigh.pdf</ref>.
 
Винахідником радіокерованого літака, який міг літати за зоною видимості був Едвард M. Соренсен, принаймні він перший мав патент США. Це був перший літак в якому був наземний термінал керування, з якого можна було дізнатися що робить літак, його швидкість набору, висоту, крен, напрям, обороти мотора і інше. Без цих патентів ранні радіо керовані літаки могли літати лише в зоні видимості пілота, що керував знаходячись на землі.<ref>US Patent 2,490,844 filed in May of 1940; Patent 2,408,819 filed May 16, 1940 and patent 2,482,804 filed May 16, 1940</ref>