Русинська мова: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 24:
| Підпис =
}}
'''Руси́нська мо́ва''', '''русинський діалект'''<ref>Лук'янчук С., Нагірний М., Савчук О. [https://web.archive.org/web/20200329093025/http://dspace.tneu.edu.ua/bitstream/316497/2054/1/національний%20розвиток%20українців%20хорватії%20у%20другій%20половині.pdf Національний розвиток українців Хорватії у другій половині XXVIII&nbsp;— на початку ХХІ століття: історико-мовний аспект] // Мандрівець. №&nbsp;6 (2011). С. 56–60</ref>, '''карпато-русинський діалект, закарпатський діалект'''<ref>В.&nbsp;А.&nbsp;Кучерявий. [Церква і соціальні проблеми: Енцикліка «Сотий рік»: міжнародна наукова конференція]. Львів, 1993. 556 стор.: С. 199</ref> (самоназви: ''русиньскый язык'', ''русинська бисїда'', ''руснацькый язык'')&nbsp;— східнослов'янська мова, якою розмовляють русини на східних та центральних частинах Європи. В основному має свої діалекти, такі як лемківський, пряшівський, підкарпатський та панонський.
 
Дехто з мовознавців вважає, що це умовна назва сукупності різноманітних [[Східнослов'янські мови|східнослов'янських]] діалектних і мовно-літературних утворень, і деякі з них розглядають це як [[Діалекти української мови|західні діалекти]] [[українська мова|української мови]]<ref name="Lozynskyi">[[Лозинський Роман Мар'янович|Роман Лозинський]]. [https://web.archive.org/web/20200329085141/http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/ukr0000491.pdf Мовна ситуація в Україні (суспільно-географічний погляд)].&nbsp;— Львів: Націнальний університет Франка, 2008.&nbsp;— 502 с.: 277.&nbsp;— ISBN 978-966-613-634-6.</ref><ref name="Chuchka">[[Чучка Павло Павлович|Чучка, Павло]] [http://litopys.org.ua/ukrmova/um87.htm Русинська мова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080617145255/http://litopys.org.ua/ukrmova/um87.htm |date=17 червня 2008 }} // [[Українська мова (енциклопедія)|Українська мова. Енциклопедія]]. С. 424</ref><ref name="Belei">[[Белей Любомир Омелянович|Любомир Белей]]. [Мовне очуднення як інструмент маніпулятивного творення «русинської» мови] // [[Мовознавство (журнал)|Мовознавство]]. №&nbsp;3 (2016). С. 19-31</ref><ref name="Sheveliov">[[Шевельов Юрій Володимирович|George Y. Shevelov]], "Ukrainian, " ''The Slavonic Languages'', ed. Bernard Comrie and Greville G. Corbett (1993, Routledge).&nbsp;— P. 947—998. {{ref-en}}</ref><ref name=":2" />, а деякі мовознавці та представники етнічно-політичної групи [[Русини (етнографічна група)|карпаторусинів]] вважають окремою від української мовою. У різних варіантах мова поширена на у [[Словаччина|Словаччині]], [[Польща|Польщі]], в деяких районах [[Угорщина|Угорщини]] та [[Румунія|Румунії]], а також в історичних областях [[Бачка (регіон)|Бачка]] і [[Срем]] на території [[Воєводина|Воєводини]] ([[Сербія]]) і [[Славонія|Славонії]] ([[Хорватія]]). Серед нащадків [[Закарпатська еміграція в США|русинських емігрантів]] у [[Сполучені Штати Америки|США]] і [[Канада|Канаді]] через асиміляцію вона збереглася вкрай слабо.<ref>Bernard Comrie, "Slavic Languages, " ''International Encyclopedia of Linguistics'' (1992), Oxford, Vol. 3, pp. 452—456. Ethnologue, 16th edition</ref><ref name=":2">{{Cite web|url=https://bigenc.ru/linguistics/text/3520873|title=РУСИНСКИЙ ЯЗЫК • Большая российская энциклопедия - электронная версия|website=bigenc.ru|accessdate=2017-10-11|archive-date=20 червня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190620000000/https://bigenc.ru/linguistics/text/3520873}}</ref> Загалом, за даними статистичних інституцій країн, де поширена русинська мова, всього в усьому світі нею говорять близько 70 тисяч осіб.