Почаївська Успенська лавра: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 86:
[[8 вересня]] [[1920]] р. захід [[Волинь|Волині]], зокрема Почаїв та околиці, були окуповані поляками, офіційно увійшли до [[Польська республіка (1918—1939)|Польської республіки]]. До [[1939]] року монастир належав Польщі, входив до складу [[Польська православна церква|Польської православної церкви]]. Існуванню Лаври, як православній обителі, загрожувала «ревіндикація» — передача храмів [[Римо-Католицька Церква|Римо-Католицькій Церкві]]; проти виступила вся православна спільнота, святині відстояли. З [[1925]] року в монастирі діяла монашеська школа, ряд господарських закладів, що свідчило про деякий духовний та господарський підйом.
 
=== Воєнні роки та період окупаціїу складі СРСР ===
[[1939]] р. після [[Пакт Молотова — Ріббентропа|договору Молотова-Рібентропа]] між Нацистською Німеччиною та СРСР про приєднання західних регіонів України до [[СРСР]], лавра увійшла в молитовне спілкування з [[Російська православна церква|Російською церквою]]. В Лаврі звершувалися єпископські хіротонії, в тому числі лаврських насельників [[Веніамін (Новицький)|Веніаміна (Новицького)]], Димитрія (Магана), для різних міст України. Влада ''забрала в лаври типографію, іконописну майстерню, іночеську лікарню, монастирський млин, [[архиєрейський дім]], свічний завод разом з полями, лісами, садами та господарським інвентарем''. Та монастир жив.
 
Під час гітлерівської окупації в ході [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Лавра належала до канонічної [[Українська автономна православна церква|Української автономної православної церкви]], що зберегла спілкування з Московською Патріархією. Тут мав своє місцеперебування постриженик Лаври владика [[Веніамін (Новицький)]], проводилися пастирські курси.
 
У періодскладі радянської окупації була позбавлена багатьох угідь і можливостей,СРСР Лавра продовжувала бути опорою Православ'я, тут подвизалися святі&nbsp;— преподобні [[Амфілохій Почаївський]], [[Кукша Одеський|Кукша (Величко)]]<ref>''В. Ханас''. Кукша (Величко) // {{ТЕС|2|272}}</ref> [[1960]]&nbsp;рр. Лавра витримала нову хвилю антирелігійних гонінь, не була закрита. Зокрема, було ув'язнено архимандрита [[Аліпій Почаївський|Аліпія]], який помер в тюрмі.<ref>''І. Дуда''. Аліпій // {{ТЕС|1|34}}</ref> В наступні десятиліття радянськогодуховне режимужиття владапродовжувало зновурозвиватися неодноразовопопри намагалисяатеїстичну закритиспрямованість монастир. В цей період священноархимандритами Лаври були Львівськірадянського архиєреїсоюзу.
 
З 1988 до листопада 1990 року намісником Лаври був майбутній Митрополит Київський (з 13 серпня 2014) [[Онуфрій (Березовський)]].<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/08/13/7034740/?attempt=1 УПЦ МП обрала нового предстоятеля]</ref>