Vitellaria: відмінності між версіями

<nowiki>|</nowiki> name =

<nowiki>|</nowiki> image = Vitellaria paradoxa MS 6563.JPG

<nowiki>|</nowiki> image_caption = Дерево шіши

<nowiki>|</nowiki> status = VU

<nowiki>|</nowiki> status_system = iucn2.3

<nowiki>|</nowiki>display_parents = 2

<nowiki>|</nowiki>genus = Vitellaria

<nowiki>|</nowiki>parent_authority = [[C.F.Gaertn.]]

<nowiki>|</nowiki>authority = C.F.Gaertn.

<nowiki>|</nowiki> synonyms = див. [[#Синоніми[синоніми]]

<nowiki>|</nowiki> subdivision_ranks =

<nowiki>|</nowiki> subdivision =

<nowiki>|</nowiki> range_map = Vitellaria paradoxa distribution.png

<nowiki>|</nowiki> range_map_caption = Мапа ареалу виду

'''''Vitellaria paradoxa'''''&nbsp;— [[Тропічний кліматичний пояс|тропічне]] дерево родини [[Сапотові]], єдиний вид роду '''''Vitellaria'''''. Походить з [[Африка|Африки]]. Також відоме під назвами '''дерево шіши''' ({{lang-en|shea}}) або '''каріте́карите́''' ({{lang-fr|karité}}). Плоди дерева використовуються в їжу, а також для виробництва олії.

''Vitellaria paradoxa''&nbsp;— дерево з товстою глибоко-тріщинистою грубою [[Кора рослин|корою]]. Росте повільно. Висота до 20&nbsp; м, [[Стовбур (ботаніка)|стовбур]] може досягати метру в [[діаметр]]і<ref name=eol/>. Деревина тверда, важка, темно-червоного кольору.

Зазвичай дерево починає давати перші плоди у віці 10-15 років, найбільші врожаї&nbsp;— з віку 20-30 років. Може плодоносити до 200 років. У середньому збирають 15-20&nbsp;кг свіжих плодів з дерева, з яких можна отримати 6-8&nbsp;кг насіння. З 5&nbsp;кг сухого насіння виходить 1 кг [[Олія дерева ши|олії шіши]].

Плоди дерева ші&nbsp;ши<ref>{{Cite web|title=Правило «дев’ятки»|url=https://ukr-mova.in.ua/blog/pravulo-dev%E2%80%99yatku|website=Мова – ДНК нації|accessdate=2024-01-02|language=ua|first=Мова-ДНК|last=нації}}</ref>— традиційна африканська їжа. Вони містять багато поживних речовин, завдяки чому допомагають багатьом племенам переживати періоди, коли іншої їжі бракує<ref name=yidana/>.

Але основним застосуванням дерева шіши є виробництво [[олія|олії]]. Археологічні знахідки свідчать, що [[Олія дерева ши|олія шіши]] з плодів дерева виготовляли вже в 14 ст.<ref name=neu/>. В Африці олію шіши вживають у їжу, використовують для укладання зачісок, виробництва [[свічка|свічок]] та для лікування ран, розтягу [[Зв'язка (анатомія)|зв'язок]], [[артрит]]у, [[набряк]]ів<ref name=eol/>, на Заході вона широко використовується у косметиці як [[Емолієнт]].

Олія шіши складається з 5 основних жирних кислот: [[олеїнова кислота|олеїнової]], [[стеаринова кислота|стеаринової]], [[лінолева кислота|лінолевої]], [[пальмітинова кислота|пальмітинової]], [[арахінова кислота|арахінової]]. Від співвідношення в олії стеаринової та олеїнової кислот залежить, чи буде вона твердою, чи рідкою при кімнатній температурі. Співвідношення цих кислот в олії сильно варіюється в залежності від місцевості, де росло дерево. Олія шіши також багата на [[фенол]]и, в першу чергу [[катехіни]], які відомі своїми [[антиоксидант]]ними властивостями. Вміст фенолів в олії залежить від способу [[екстрагування]] та умов, в яких вирощувалося дерево<ref name = "Maranz Agroforestry Systems 60"/>.

Назва дерева ''шіши'' походить з західноафриканської мови [[Бамбара (мова)|бамбара]], в якій воно називається ''шіїрі'' або ''шіцу''. Також дерево широко відоме під назвою ''карітекарите''<ref>{{Cite web|title=Правило «дев’ятки»|url=https://ukr-mova.in.ua/blog/pravulo-dev%E2%80%99yatku|website=Мова – ДНК нації|accessdate=2024-01-02|language=ua|first=Мова-ДНК|last=нації}}</ref>, яка походить від слова ''гаріті'' мови [[Волоф (мова)|волоф]].

За біологічною класифікаціюкласифікацією ''Vitellaria paradoxa'' раніше відносили до роду ''Butyrospermum'', що в перекладі означає «олійне насіння». Колишня назва виду ''parkii'' була дана на честь шотландського дослідника [[Мунго Парк]]а, який описав рослину під час своєї подорожі до Сенегалу.