|
== Палеоліт ==
Вже в [[палеоліт]]і на території сучасної Румунії виготовляли знаряддя праці і зброю з кременя, [[обсидіан]]у, яшми, [[кварц]]у, [[кварцит]]ів, а також прикраси з агату і бурштину. У [[неоліт]]і — [[енеоліт]] і (VI — III тис. до РХн.е) з'являються перші мідні знаряддя, перші золоті прикраси з розсипного [[золото|золота]], видобутого з річкових алювіальних відкладів у [[Трансільванія|Трансільванії]].
== Епоха бронзи ==
У II тис. до РХн.е вівся видобуток окисненої і сульфідної мідної руди в Трансільванії, [[Банат]]і, [[Олтенія|Олтенії]] і [[Добруджа|Добруджі]]. Дослідниками тут відкрито понад 500 древніх виробок, в яких знайдені шахтарські молотки, а в районах цих розробок — сліди плавильних печей, кам'яні і глиняні форми для лиття, склади бронзових виробів, що свідчить про високий рівень видобутку мідних руд і їх металургійний переділ в той час. Вироблялися як [[олов'яні бронзи]], так і сплави з [[арсен]]ом, стибієм, свинцем; отриманий метал йшов на виготовлення знарядь праці і зброю.
Розвивався також видобуток [[золото|золота]] і [[срібло|срібла]], особливо в горах [[Апусені]] і в області [[Бая-Маре]]. Руду добували як з поверхні, так і підземним способом; видобували також бурштин, сіль, будівельний камінь.
== Епоха заліза==
В I-му тис. до РХн.е починається видобуток і обробка залізних руд. Фракійські племена (зокрема даки) добували руду в місцевостях біля сучасних [[Куджіре]], [[Сєбєшєлє]], [[Геларе]], [[Телюке]], [[Вецеле]], [[Синкреені]], [[Харгіте]]. Плавильні печі споруджували поблизу [[шахта|шахт]] (виявлені в Трансільванії, Олтенії, Добруджі). Із [[залізо|заліза]] виготовляли мотики, коси, кирки і ручні млини. Розцвітає мистецтво майстрів золотих і срібних справ; руду отримували з корінних родовищ (Бая-де-Арьєш, Рошія-Монтане) і з алювіальних розсипів.
==Античні часи==
|
