Стародавня Греція: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 46.34.236.29 (обговорення) до зробленого Lxlalexlxl
Мітка: Відкіт
Рядок 75:
У більшості держав при владі перебували [[олігархія]] чи [[цар]]і. Боротьба держав на чолі з [[Афіни|Афінами]] проти Македонії після смерті Александра ([[Ламійська війна]]) закінчилася перемогою Македонії і розправою із грецькими демократами. Після вторинної поразки у [[Хремонідова війна|Хремонідовій війні]] (267—261 роки до н. е., названа на честь афінського полководця [[Хремонід]]а) Афіни були розгромлені, ставши цілком залежними від Македонської монархії. Однак Македонія не змогла відновити свою владу над усім Балканським півостровом. Проти неї боролися два нових могутніх союзи — Ахейський (відновлено близько 280 до н. е.) та Етолійський (створений близько 320 до н. е.).
 
[[Ахейський союз]] охоплював більшу частину [[Пелопоннес]]у (крім Спарти, яка увійшла в союз післячасля 192 до н. е.) і найбільші міста ([[Сікіон]], [[Коринф]], [[Мегари]]). У Етолійський союз, крім [[Етолія|Етолії]], входили райони Середньої Греції (крім Афін), південна [[Фессалія]] та деякі інші міста. Боротьба наступників Александра, а пізніше Македонії і двох союзів за владу в Греції призводила до масового руйнування міст, продажу греків у рабство, заселення центрів новими колоністами. Спустошували грецькі міста й пірати, яких використовували етоляни, продаючи їм у рабство жителів захоплених міст (з однієї тільки [[Лаконія|Лаконіки]] було продано до 50 тисяч осіб). Результатом боротьби були повільна [[агонія]] міст, розорення середніх верств, зростання бідноти, хвилювання якої ставали звичайним явищем (у Коринфі, [[Аргос]], [[Мілет]]і).
 
== Римське завоювання ==