Статистика: відмінності між версіями

Сучасна галузь статистики виникла наприкінці XIX&nbsp;— початку XX сторіччя в три етапи.<ref>{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=jYFRAAAAMAAJ|title=Studies in the history of statistical method|author=Helen Mary Walker|year=1975|publisher=Arno Press|isbn=9780405066283|accessdate=13 вересня 2020|archive-date=27 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200727141905/https://books.google.com/books?id=jYFRAAAAMAAJ}} {{ref-en}}</ref> Першу хвилю, на рубежі сторіч, очолила праця [[Френсіс Ґолтен|Френсіса Ґолтена]] та [[Карл Пірсон|Карла Пірсона]], які перетворили статистику на строгу математичну дисципліну, яку використовували для аналізу, і не лише в науці, але також і в промисловості та політиці. До внеску Ґолтена належать введення понять [[Стандартне відхилення|стандартного відхилення]], [[Кореляція|кореляції]], [[Регресійний аналіз|регресійного аналізу]], та застосування цих методів до дослідження розмаїття людських характеристик&nbsp;— зросту, ваги, довжини вій тощо.<ref name=Galton1877>{{cite journal | last1 = Galton | first1 = F | year = 1877 | title = Typical laws of heredity | url = | journal = Nature | volume = 15 | issue = 388| pages = 492–553 | doi=10.1038/015492a0| bibcode = 1877Natur..15..492. | doi-access = free }} {{ref-en}}</ref> Пірсон, серед іншого, розробив [[коефіцієнт кореляції моменту добутку Пірсона]], визначений як момент добутку,<ref>{{Cite journal | doi = 10.1214/ss/1177012580 | last1 = Stigler | first1 = S.M. | year = 1989 | title = Francis Galton's Account of the Invention of Correlation | url =https://archive.org/details/sim_statistical-science_1989-05_4_2/page/73| journal = Statistical Science | volume = 4 | issue = 2| pages = 73–79 | doi-access = free }} {{ref-en}}</ref> [[метод моментів]] для допасовування розподілів до вибірок, та {{нп|розподіл Пірсона|||Pearson distribution}}.<ref name="Pearson, On the criterion">{{Cite journal|last1=Pearson|first1=K.|year=1900|title=On the Criterion that a given System of Deviations from the Probable in the Case of a Correlated System of Variables is such that it can be reasonably supposed to have arisen from Random Sampling|url=https://zenodo.org/record/1430618|journal=Philosophical Magazine|series=Series 5|volume=50|issue=302|pages=157–175|doi=10.1080/14786440009463897|accessdate=13 вересня 2020|archive-date=18 серпня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200818110818/https://zenodo.org/record/1430618}} {{ref-en}}</ref> Ґолтен та Пірсон заснували «''{{нп|Biometrika}}''» як перший журнал з математичної статистики та [[Біостатистика|біостатистики]] (яку тоді називали біометрією), й пізніше заснували перший в світі університетський статистичний факультет в [[Університетський коледж Лондона|Університетськім коледжі Лондона]].<ref>{{cite web|year=|title=Karl Pearson (1857–1936)|publisher=Department of Statistical Science&nbsp;– [[Університетський коледж Лондона|University College London]]|url=http://www.ucl.ac.uk/stats/department/pearson.html|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080925065418/http://www.ucl.ac.uk/stats/department/pearson.html|archivedate=2008-09-25|df=}} {{ref-en}}</ref>

Експерименти з людською поведінкою несуть особливі турботи. В знаменитім [[Готорнське дослідження|Готорнськім дослідженні]] вивчали зміни до робочого середовища на Готорнськім заводі компанії [[Western Electric]]. Дослідників цікавило визначити, чи призведе збільшення освітлення до збільшення продуктивності працівників {{нп|Конвеєрне виробництво|конвеєра||Assembly line}}. Дослідники спочатку виміряли продуктивність заводу, потім змінили освітлення в одній області заводу, й перевірили, чи вплинули ці зміни в освітленні на продуктивність. Виявилося, що продуктивність і справді покращилася (в експериментальних умовах). Проте це дослідження сьогодні сильно критикують через помилки в процедурах експерименту, особливо через брак [[Контрольна група|контрольної групи]] та [[Подвійно сліпе дослідження|сліпоти]]. [[Готорнський ефект]] стосується виявлення того, що результат (в цьому випадку&nbsp;— продуктивність працівників) змінився через саме спостереження. Піддослідні в Готорнськім дослідженні стали продуктивнішими не через зміну освітлення, а через те, що за ними спостерігали.<ref name="pmid17608932">{{cite journal |vauthorsauthor=McCarney R, Warner J, Iliffe S, van Haselen R, Griffin M, Fisher P |title=The Hawthorne Effect: a randomised, controlled trial |journal=BMC Med Res Methodol |volume=7|pages=30 |year=2007 |pmid=17608932 |pmc=1936999 |doi=10.1186/1471-2288-7-30 |issue=1}} {{ref-en}}</ref>