Вікіпедія

Габбл (телескоп): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
MrPuVo (обговорення | внесок)
1650 редагувань
Функція пропозицій посилань: додано 3 посилання.
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного Завдання новачку Пропоноване: додати посилання
буква Н в аглійській це Х
Рядок 3:
{{Космічний телескоп
|зображення = [[Файл:Hubble 01.jpg||350px]]
|опис = Космічний телескоп «ГабблХаббл» після сервісного обслуговування [[1997]] року, під час відокремлення від [[шатл]]у [[Дискавері (шатл)|«Дискавері»]]
|інші_назви = LST (Large Space Telescope)
|nssdc_id = 1990-037B
Рядок 42:
}}
 
'''Космічний телескоп «ГабблХаббл»''' або '''космічний телескоп Хаббла'''<ref>[https://astro.lnu.edu.ua/astro/ Астрономічний енциклопедичний словник, ст. 506]</ref> ({{lang-en|Hubble Space Telescope}}, '''HST''')&nbsp;— [[Сполучені Штати Америки|американський]] [[оптика|оптичний]] [[телескоп]], розташований на навколоземній [[орбіта|орбіті]] з [[1990]] року. Спільний проєкт [[NASA]] і [[Європейське космічне агентство|Європейського космічного агентства]] (ЄКА). Телескоп названо на честь [[Едвін Габбл|Едвіна ГабблаХаббла]].
 
Телескоп «ГабблХаббл»&nbsp;— унікальна багатоцільова орбітальна [[обсерваторія]], найбільша серед запущених у [[космос]] у [[20 століття|XX сторіччі]]. Є першим апаратом із серії «[[Великі обсерваторії (НАСА)|Великі обсерваторії»]]. Попри невдалий початок роботи (телескоп було запущено на [[орбіта|орбіту]] із [[дефект|дефектом]] головного дзеркала) зусиллями космічної експедиції дефект вдалося майже повністю компенсувати, що надало змогу наблизитися до розрахункових характеристик<ref name=aes/>. Подальші експедиції вдосконалили телескоп і за його допомогою здійснено багато важливих спостережень.
 
Станом на 2018 рік, телескоп працює і може використовуватися до 2030—2040 років<ref name="cbsnews20130530">{{cite web |url=http://www.cbsnews.com/network/news/space/home/spacenews/files/1ae7cac0d167055e41e1f0da7b0ac6a3-588.html |title=Four years after final service call, Hubble Space Telescope going strong |work=CBS News |first=William |last=Harwood |date=30 травня 2013 |accessdate=3 червня 2013 |archive-date=30 жовтня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191030221153/http://www.cbsnews.com/network/news/space/home/spacenews/files/1ae7cac0d167055e41e1f0da7b0ac6a3-588.html }}</ref>.<br/>
Рядок 76:
У відповідь на це астрономи розгорнули широку кампанію [[лобіювання]]. Багато вчених особисто зустрілися з [[сенат]]орами і [[Конгрес США|конгресменами]], було також проведено кілька значних розсилок листів на підтримку проєкту. Національна Академія Наук опублікувала доповідь, в якій було підкреслено важливість створення великого орбітального телескопа, і, в результаті, сенат погодився виділити половину коштів за бюджетом, затвердженим Конгресом спочатку.
 
Фінансові проблеми привели до скорочень, головним з яких було рішення зменшити діаметр дзеркала з 3 до 2,4 метра, для скорочення витрат і отримання компактнішої конструкції. Також було скасовано проєкт телескопа з півтораметровим дзеркалом, який передбачалося запустити з метою тестування і налагодження систем, і ухвалено рішення про кооперацію з [[ЄКА|Європейським космічним агентством]]. ЄКА погодилася брати участь у фінансуванні, а також надати деякі інструменти і [[сонячна батарея|сонячні батареї]] для обсерваторії, натомість за європейськими астрономами резервувалося не менше 15&nbsp;% часу спостережень. [[1978]] року Конгрес затвердив фінансування у розмірі 36 мільйонів доларів і відразу після цього почалися повномасштабні роботи з проєктування. Запуск планувався на [[1983]] рік. На початку 80-х телескоп отримав ім'я [[Едвін Габбл|Едвіна ГабблаХаббла]].
 
=== Організація проєктування і будівництва ===
Рядок 108:
 
== Запуск і початок роботи ==
[[Файл:STS-31_Launch_-_GPN-2000-000684.jpg|thumb|300px|Старт шатла «Дискавері» з космічним телескопом «ГабблХаббл» на борту]]
[[Файл:HST-SM4.jpeg|thumb|300px|Космічний телескоп «ГабблХаббл» на орбіті, побачений з космічного корабля «Атлантіс» 2009 року]]
Запуск космічного телескопа на орбіту планувався на жовтень [[1986]] року, але [[28 січня]] катастрофа [[Челленджер (шатл)|«Челленджера»]] призупинила програму «Спейс Шатл» на декілька років, і запуск довелося відкласти. Вимушена затримка дозволила здійснити низку вдосконалень: сонячні батареї було замінено на ефективніші, модернізовано бортовий обчислювальний комплекс і системи зв'язку, а також змінено конструкцію кормового захисного кожуха з метою полегшити обслуговування телескопа на орбіті<ref>{{Cite web |url=http://hubble.nasa.gov/overview/conception-part3.php |title=Історичний нарис на офіційному сайті, ч.3 |accessdate=19 січня 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080524211736/http://hubble.nasa.gov/overview/conception-part1.php |archivedate=24 травня 2008 |deadurl=yes }}</ref>. Весь цей час частини телескопа зберігалися в приміщеннях зі штучно очищеною атмосферою, що збільшило витрати на проєкт.
 
Рядок 128:
 
=== Дефект головного дзеркала ===
Вже в перші тижні після початку роботи отримані зображення продемонстрували серйозну проблему в оптичній системі телескопа. Хоча якість зображень була кращою, ніж у наземних телескопів, «ГабблХаббл» не міг досягти заданої чіткості, і допуск знімків був значно гірший від очікуваного. Зображення точкових джерел мали [[радіус]] понад одну [[кутова секунда|кутову секунду]] замість фокусування в коло діаметром 0,1 секунди, згідно зі специфікацією<ref>Burrows C.J. et al (1991), The imaging performance of the Hubble Space Telescope, Astrophysical Journal, v.369, p.21</ref><ref>[http://www.stsci.edu/itt/review/ihb_cy14/WFPC2/ch5_psf2.html Порівняння реальних і розрахованих графіків точкових об'єктів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220205085113/https://www.stsci.edu/itt/review/ihb_cy14/WFPC2/ch5_psf2.html |date=2022-02-05 }}{{ref-en}}</ref>.
 
Аналіз зображень виявив, що джерелом проблеми є неправильна форма головного дзеркала. Попри те, що його було розраховано, мабуть, найточніше з будь-коли створених, а допуск не перевищував 1/20 довжини хвилі видимого світла, його було виготовлено занадто пласким по краях. Відхилення поверхні від заданої форми становило лише 2 мікрометри, але результат виявився катастрофічним&nbsp;— сильна сферична [[аберація оптичних систем|аберація]] (оптичний дефект, коли світло, відбите від країв дзеркала, фокусується в іншій точці, ніж світло, відбите центральними ділянками дзеркала).
Рядок 155:
 
== Технічне обслуговування телескопа ==
Обслуговування «ГабблаХаббла» здійснюється під час виходів у відкритий космос з космічних кораблів багаторазового використання типу «[[Космічний човник|Спейс Шатл»]].
 
Всього було здійснено чотири експедиції з обслуговування телескопа.
Рядок 176:
 
=== Третя експедиція (B) ===
[[Файл:Hubble on the payload bay just prior to being released by the STS-109 crew.jpg|thumb|«ГабблХаббл» у вантажному відсіку шатла перед поверненням на орбіту, на тлі Землі, що сходить. Експедиція STS-109.]]
Експедицію 3В (четверта місія) було здійснено 1-12 березня 2002 року, політ [[Колумбія (шатл)|«Колумбії»]] STS-109. Протягом експедиції ''Камеру знімання тьмяних об'єктів'' було замінено на ''Вдосконалену оглядову камеру'' ({{lang-en|Advanced Camera for Surveys}} (ACS)), і відновлено функціонування ''Камери і спектрометра ближнього інфрачервоного діапазону'' (NICMOS), в системі охолодження яких [[1999]] року скінчився рідкий [[азот]]<ref>[http://www.stsci.edu/hst/nicmos/performance/temperature STSci NICMOS pages] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/611fDwJix?url=http://www.stsci.edu/hst/nicmos/performance/temperature |date=18 серпня 2011 }} {{ref-en}}</ref>.
 
Рядок 184:
 
=== Четверта експедиція ===
Чергову експедицію з обслуговування з метою заміни акумуляторів і гіроскопів, а також встановлення нових вдосконалених інструментів, було призначено на лютий 2005 року, але після катастрофи космічного корабля «Колумбія» 1 березня 2003 було відкладено на невизначений термін, що поставило під загрозу подальшу роботу «ГабблаХаббла». Навіть після відновлення польотів шатлів, місію було скасовано, оскільки було ухвалено рішення, що кожен човник, що прямує в космос, повинен мати можливість дістатися [[Міжнародна космічна станція|МКС]] у разі виявлення несправностей. Проте, через велику різницю в нахилі та висоті орбіт, шатл не може вийти на орбіту станції після відвідин телескопа.
 
Під тиском Конгресу і громадськості, що вимагали заходів з порятунку телескопа, 29 січня 2004, Шон О'Кіф ({{lang-en|Sean OKeefe}}), що був тоді адміністратором NASA, оголосив, що вивчить рішення про скасування експедиції до телескопа ще раз.
Рядок 200:
 
Місія «[[Атлантіс]]а» STS-125 почалася [[11 травня]] [[2009]] року, коли космічний човник стартував із космодрому на мисі [[Канаверал]] у штаті [[Флорида]]. На борту корабля перебував екіпаж із 7 астронавтів. Як рятувальний корабель було підготовлено і встановлено на стартову позицію шатл «Дискавері».
Протягом місії астронавти «Атлантіса» п'ять разів виходили до відкритого космосу і виконали всі поставлені перед ними завдання. Вони встановили на телескоп новий стикувальний пристрій; встановили нову камеру Wide Field Camera 3, яка є основним робочим інструментом телескопа, і замінили Wide Field Planetary Camera 2, що експлуатувалася протягом 16 років. Крім того, астронавти замінили комп'ютерну систему обробки й передачі даних телескопа, що відповідає за роботу всіх компонентів «ГабблаХаббла» і передачу даних з телескопа на Землю; частково відремонтували ''основну камеру'' (Advanced Camera for Surveys), обладнали «ГабблХаббл» ''Чутливим ультрафіолетовим спектрографом'' (Cosmic Origins Spectrograph), замінили гіроскопи й акумулятори телескопа, встановили новий сенсор для орієнтації апарата в просторі та нове захисне покриття для телескопа.
 
Що стосується телескопа у цілому, то за результатами здійснених четвертою експедицією робіт термін його роботи було збільшено на 5-10 років. Передбачалося, що «ГабблХаббл» працюватиме на орбіті до [[2013]] року, коли його мав змінити [[Джеймс Вебб (телескоп)|космічний телескоп «Джеймс Вебб»]], після чого «ГабблХаббл» буде затоплено в [[Тихий океан|Тихому океані]]. Інших ремонтних місій для нього не планується.
 
== Технічні дані ==
Рядок 222:
 
[[Файл:Eagle nebula pillars.jpg|thumb|left|«Стовпи творіння», один з найвідоміших знімків, отриманих телескопом. Народження молодих зір у [[Туманність Орла|Туманності Орла]]]]
За 15 років роботи на навколоземній орбіті «ГабблХаббл» отримав 700 тисяч зображень 22 тисяч небесних об'єктів&nbsp;— [[Зорі|зір]], [[туманність|туманностей]], [[галактика|галактик]], [[планета|планет]]. Потік даних, які він щоденно генерує в процесі спостережень, становить близько 15 Гб. Загальний їхній обсяг, накопичений за весь час роботи телескопа, перевищує 20 [[терабайт]]. Близько 4000 астрономів дістали можливість застосовувати його для спостережень, опубліковано близько 4000 статей у наукових журналах. Встановлено, що в середньому [[індекс цитування]] астрономічних статей, заснованих на даних телескопа, удвічі вищий, ніж статей, заснованих на інших даних. Щорічно у списку 200 найцитованіших статей не менше 10&nbsp;% посідають роботи, виконані на основі матеріалів «ГабблаХаббла». Нульовий індекс цитування мають у цілому близько 30&nbsp;% публікацій з астрономії і лише 2&nbsp;% публікацій, виконаних за допомогою космічного телескопа<ref>STSCi newsletter, v. 20, issue 2, Spring 2003</ref>.
 
Проте ціна, яку доводиться платити за досягнення «ГабблаХаббла», вельми висока: спеціальне дослідження, присвячене вивченню впливу на розвиток астрономії телескопів різних типів, встановило, що хоча публікації, виконані за допомогою орбітального телескопа, мають сумарний індекс цитування в 15 разів більший, ніж у наземного рефлектора з 4-метровим дзеркалом, утримання орбітального телескопа понад 100 раз дорожче<ref>Benn C.R., Sánchez S.F. (2001), Scientific Impact of Large Telescopes, Publications of the Astronomical Society of the Pacific, v. 113, p.385</ref>.
 
=== Найзначніші спостереження ===
[[Файл:Hubble ultra deep field.jpg|thumb|На зображенні, отриманому за програмою Hubble Ultra Deep Field, видно сотні галактик, найчервоніші і тьмяніші утворилися всього через 800&nbsp;млн років після Великого Вибуху]]
* За допомогою вимірювання відстані до [[цефеїда|цефеїд]] у [[Скупчення Діви|скупченні Діви]] було уточнено значення [[стала Габбла|сталої ГабблаХаббла]]. До спостережень орбітального телескопа похибка визначення сталої оцінювалася в 50&nbsp;%, спостереження дозволили підвищити точність до 10&nbsp;%.
* Вперше отримано карти поверхні [[Плутон (планета)|Плутона]] і [[Ерида (карликова планета)|Ериди]].
* Вперше спостерігалися ультрафіолетові полярні сяйва на [[Сатурн (планета)|Сатурні]]<ref>{{Cite web |url=http://hubblesite.org/newscenter/newsdesk/archive/releases/1998/05 |title=Інформація на сайті телескопа |accessdate=18 січня 2008 |archive-date=27 вересня 2006 |archive-url=https://web.archive.org/web/20060927045631/http://hubblesite.org/newscenter/newsdesk/archive/releases/1998/05/ }}</ref>, [[Юпітер (планета)|Юпітері]] і [[Ганімед (супутник)|Ганімеді]].
Рядок 251:
}}</ref>&nbsp;<ref>{{Cite journal|last=Oesch|first=P. A.|last2=Brammer|first2=G.|last3=van Dokkum|first3=P. G.|last4=Illingworth|first4=G. D.|last5=Bouwens|first5=R. J.|last6=Labbe|first6=I.|last7=Franx|first7=M.|last8=Momcheva|first8=I.|last9=Ashby|first9=M. L. N.|date=2016-03-01|title=A Remarkably Luminous Galaxy at z=11.1 Measured with Hubble Space Telescope Grism Spectroscopy|url=http://arxiv.org/abs/1603.00461|journal=arXiv:1603.00461 [astro-ph]|accessdate=4 березня 2016|archive-date=10 лютого 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170210043109/https://arxiv.org/abs/1603.00461}}</ref>.
 
=== Уточнення сталої ГабблаХаббла ===
Астрономи виконали найточніше на сьогодні обчислення [[стала Габбла|сталої ГабблаХаббла]]&nbsp;— величини, що характеризує залежність швидкості віддалення об'єкта від його відстані до спостерігача. Роботу астрофізиків опубліковано в журналі The Astrophysical Journal<ref>{{cite web|url=http://hubblesite.org/newscenter/archive/releases/2009/08/full/|title=Refined Hubble Constant Narrows Possible Explanations for Dark Energy|date=2009-05-07|accessdate=2011-04-14|author=Ray Villard, Adam Riess|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110610220407/http://hubblesite.org/newscenter/archive/releases/2009/08/full/|archivedate=2011-06-10|deadurl=yes}} {{ref-en}}</ref>.
 
У цьому дослідженні учені вивчали близько 240 [[цефеїда|цефеїд]] у семи галактиках. На першому етапі вони обчислили середню [[світність]] цефеїд у галактиці [[NGC 4258]]. Для цього їм знадобилася [[видима зоряна величина]] цих об'єктів, а також відстань до цієї галактики, яка була відома зі спостережень NGC 4258 за допомогою радіотелескопів.
Рядок 258:
Цефеїди&nbsp;— це [[змінні зорі]], які відзначаються відомою залежністю між періодом коливання та світністю. Спостерігаючи перший показник, астрономи можуть визначити другий. Порівнюючи світність із [[видима зоряна величина|видимою зоряною величиною]] вчені здатні обчислити відстань до цефеїди. Саме цим методом скористалися дослідники для обчислення відстаней до решти шести галактик за видимими в них цефеїдами.
 
Нарешті, отримані відстані було застосовано для калібрування даних спостережень [[Наднова|наднових]] типу Ia (зокрема, залежності їхньої світності від часу), спалахи яких незадовго до того спостерігалися саме в цих скупченнях. Отримані дані про світність наднових вчені застосували для визначення відстаней до ще віддаленіших зоряних скупчень, у яких теж спостерігалися наднові. Обчисливши відстань, а також вимірявши [[червоний зсув]] у їхньому [[спектр]]і випромінювання, який визначає швидкість віддалення, астрофізики обчислили нове значення сталої ГабблаХаббла.
 
Виявилося, що вона дорівнює 74,2 (±3,6) км/сек на один мега[[парсек]]. Наприклад, це означає, що об'єкт, розташований на відстані 10 мегапарсеків (близько 33 мільйонів [[світловий рік|світлових років]]) від Землі, має віддалятися зі швидкістю близько 742 кілометрів на секунду (±36 кілометрів на секунду).
 
Спеціально для досягнення такої точності всі вимірювання здійснювалися за допомогою одного приладу&nbsp;— телескопа «ГабблХаббл». Це було зроблено, щоб зменшити систематичну похибку, яка виникає в результаті вимірювань, зроблених кількома приладами. Окрім того, спостереження здійснювалися в діапазоні хвиль, близькому до [[Інфрачервоне випромінювання|інфрачервоного]], оскільки випадкові відхилення коливань світності цефеїд мінімальні саме в цьому діапазоні.
 
== Доступ до телескопа ==
Рядок 286:
 
=== Передача на Землю ===
Дані «ГабблаХаббла» спочатку накопичуються на борту. На час запуску для цього застосовувалися котушкові [[магнітофон]]и, протягом експедицій 2 та 3А їх було замінено на твердотілі диски. Потім, через систему комунікаційних супутників TDRS, дані передають до Центру Годдарда. Бортове обладнання розраховано на передавання даних зі швидкістю 1 [[Мбіт]]/с<ref name=aes/>.
 
=== Архівація і доступ до даних ===
Рядок 293:
Спостереження, здійснені за рахунок часу з резерву директора, стають [[суспільне надбання|суспільним надбанням]] негайно, як і допоміжні та технічні дані.
 
Дані в архіві зберігаються у форматі FITS, зручному для астрономічного аналізу. Проєкт «Спадщина ГабблаХаббла» публікує невелику, візуально найефектнішу частину даних у форматах TIFF і JPEG для широкого загалу.
 
=== Аналіз і обробка інформації ===
Рядок 300:
Астрономи можуть отримати також необроблені дані і виконати процедуру обробки самостійно, що зручно, коли процес перетворення відрізняється від стандартного.
 
Дані може бути оброблено за допомогою різних програм, але Інститут телескопа надає пакет STSDAS (Система аналізу наукових даних космічного телескопа, {{lang-en|Space Telescope Science Data Analysis System}}). Пакет містить всі необхідні для обробки даних програми, оптимізовані для роботи з інформацією «ГабблаХаббла». Пакет працює як модуль популярної астрономічної програми [[IRAF]].
 
== Зв'язки з громадськістю ==
Для проєкту космічного телескопа завжди було важливо привернути увагу й уяву широкого загалу, і, особливо, американських платників податків, що зробили найбільший внесок до фінансування «ГабблаХаббла».
 
Одним з найважливіших для зв'язків із громадськістю є проєкт «Спадщина ГабблаХаббла» ({{lang-en|The Hubble Heritage}}). Його завданням є публікація візуально та естетично найефектніших зображень, отриманих телескопом. Галереї проєкту містять не тільки оригінальні знімки, але й створені на їхній основі [[колаж]]і та малюнки. Проєкту виділено невелику кількість часу спостережень для отримання повноцінних кольорових зображень об'єктів, фотографування яких у видимій частині спектра не потрібне для досліджень.
 
Крім того, Інститут космічного телескопа підтримує декілька вебсайтів із зображеннями і вичерпною інформацією про телескоп.
Рядок 313:
У Європі з [[1999]] року зв'язками з громадськістю опікується Європейський інформаційний центр ({{lang-en|Hubble European Space Agency Information Centre}} (HEIC)), заснований Європейським координаційним центром космічного телескопа. Центр також відповідає за освітні програми ЄКА, пов'язані з телескопом.
 
== ГабблХаббл відсвяткував своє 20-річчя ==
[[24 квітня]] [[2010]]&nbsp;р. виповнилося 20 років від часу виведення [[космічний телескоп|космічного телескопа]] «ГабблХаббл» на навколоземну [[орбіта|орбіту]]. З цього приводу [[НАСА]] підготувало спеціальний фільм<ref name="celebrate20">{{cite web|url=http://hubblesite.org/newscenter/archive/releases/2010/13/|title=Starry-Eyed Hubble Celebrates 20 Years of Awe and Discovery|date=2010-04-11|accessdate=2011-04-14|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110402025909/http://hubblesite.org/newscenter/archive/releases/2010/13/|archivedate=2011-04-02|deadurl=yes}} {{ref-en}}</ref>, де розповідається про найзначніші відкриття, що здійснено за допомогою телескопа «ГабблХаббл» протягом усього періоду його активної роботи. Особлива увага приділяється останньому відкриттю «ГаббломХабблом» джерел [[зореутворення]] в [[NGC 3372|туманності]] [[Кіль (сузір'я)|Кіля]], де добре видно викиди газу з [[акреційний диск|акреційного диску]] навколо [[Зоря#Еволюція зір|протозорі]]<ref name=celebrate20/>.
 
== Перебої в діяльності ==
[[13 червня]] [[2021]] року, телескоп ГабблХаббл перестав працювати, фахівці [[NASA]] ніяк не можуть повернути його до строю. Після відключення комп'ютера телескопа винуватцем був визнаний 64-кілобайтний модуль пам'яті. [[16 червня]] того ж року інженери спробували перевести телескоп на одне з резервних джерел, але операція закінчилася провалом, оскільки ГабблХаббл так і не запустився, і перейшов в безпечний режим. Зараз науковці перебувають у пошуках більш ефективного рішення. Зазначається, що востаннє легендарний космічний телескоп перебував на обслуговуванні в [[2009]] році. Аналогічного пристрою [[NASA]] для подібної місії не має. Фахівці планують спробувати реанімувати телескоп віддалено. Представники [[NASA]] заявили, що до тих пір, поки вони не виявлять причину поломки, прилади будуть перебувати в безпечному режимі. Не виключено, що полагодити його не вдасться, і телескоп просто перетвориться на космічне сміття<ref>[https://racurs.ua/ua/n156652-teleskop-hubble-vyyshov-iz-ladu-prychyna-vidkluchennya-nevidoma.html Телескоп Hubble вийшов із ладу&nbsp;— причина відключення невідома. 26.06.2021, 13:40] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210626122411/https://racurs.ua/ua/n156652-teleskop-hubble-vyyshov-iz-ladu-prychyna-vidkluchennya-nevidoma.html |date=26 червня 2021 }}<br/>[https://itsider.com.ua/teleskop-habbl-zlamavsya-i-jogo-ne-mozhut-vidremontuvaty/ Телескоп «Хаббл» зламався, і його не можуть відремонтувати. 26.06.2021] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210626122409/https://itsider.com.ua/teleskop-habbl-zlamavsya-i-jogo-ne-mozhut-vidremontuvaty/ |date=26 червня 2021 }}</ref>.
 
Разом з тим, вже [[17 липня]] [[2021]] року, фахівці [[NASA]] успішно підключили резервне апаратне забезпечення на телескопі ГабблХаббл, про що було повідомлено на сайті агентства<ref>{{Cite web |url=https://www.nasa.gov/feature/goddard/2021/operations-underway-to-restore-payload-computer-on-nasas-hubble-space-telescope |title=NASA Returns Hubble Space Telescope to Science Operations. July 17, 2021 |accessdate=17 липня 2021 |archive-date=16 липня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210716225817/https://www.nasa.gov/feature/goddard/2021/operations-underway-to-restore-payload-computer-on-nasas-hubble-space-telescope/ }}</ref>. В повідомленні було зазначено, що інженери підключили резервні блок живлення і блок управління, а також засоби форматування наукових даних до іншої сторони модуля Наукового інструментарію, управління і обробки даних (SI C&DH). Окрім того, ряд видів обладнання на борту ГабблХаббл було переключено до резервного модуля через альтернативні інтерфейси. В результаті робіт резервна система відновила роботу в нормальному режимі<ref>{{Cite web |url=https://lb.ua/tech/2021/07/16/489574_inzheneri_nasa_vidnovili_robotu.html |title=Інженери NASA відновили роботу телескопа Hubble. 16.07.2021, 22:19 |accessdate=17 липня 2021 |archive-date=17 липня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210717171004/https://lb.ua/tech/2021/07/16/489574_inzheneri_nasa_vidnovili_robotu.html }}</ref>.
 
У листопаді 2021 року [[НАСА|NASA]] повідомили, що наукову місію космічної обсерваторії продовжено до 30 червня 2026 року. На це планують витрати ще додатково 215 мільйонів доларів<ref>{{Cite web|title=Скільки ще працюватиме космічний телескоп "Габбл"|url=https://tech.24tv.ua/skilki-shhe-pratsyuvati-kosmichniy-teleskop-novini-tehnologiy_n1800943|website=24 Канал|accessdate=2022-02-23|language=uk|archive-date=23 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220223122504/https://tech.24tv.ua/skilki-shhe-pratsyuvati-kosmichniy-teleskop-novini-tehnologiy_n1800943}}</ref>.
 
== Спостереження після відновлення роботи ==
6 грудня 2021 року «ГабблХаббл» сфотографував спіральну галактику, яка розташована у сузір’ї [[Тукан (сузір'я)|Тукан]], яку вперше відкрили ще у 1835 році<ref>{{Cite web|title=Hubble сфотографував космічний "вир" у сузір’ї "Тукан": вражаючий кадр|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/hubble-sfotografiroval-kosmicheskiy-vodovorot-1638815795.html|website=РБК-Украина|accessdate=2022-02-23|language=ru|archive-date=23 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220223122505/https://www.rbc.ua/ukr/news/hubble-sfotografiroval-kosmicheskiy-vodovorot-1638815795.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Four Filter Fusion|url=https://www.spacetelescope.org/images/potw2149a/|website=www.spacetelescope.org|accessdate=2022-02-23|language=en|last=[[ESO]]}}</ref>.
 
21 лютого 2022 року «ГабблХаббл» поділився черговим унікальним кадром: він сфотографував злиття трьох галактик. Галактика [[IC 2431]], злиття яких зафіксував Hubble, розташовані на відстані 681 млн світлових років від нашої планети в сузір'ї [[Рак (сузір'я)|Рака]]<ref>{{Cite web|title=Телескоп NASA сфотографував злиття галактик|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/teleskop-nasa-sfotografiroval-sliyanie-galaktik-1645445860.html|website=РБК-Украина|accessdate=2022-02-23|language=ru|archive-date=23 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220223122507/https://www.rbc.ua/ukr/news/teleskop-nasa-sfotografiroval-sliyanie-galaktik-1645445860.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Hubble Captures Swirling Galactic Trio|url=http://www.nasa.gov/image-feature/goddard/2002/hubble-captures-swirling-galactic-trio|website=NASA|date=2022-02-15|accessdate=2022-02-23|first=Andrea|last=Gianopoulos|archive-date=23 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220223171219/https://www.nasa.gov/image-feature/goddard/2002/hubble-captures-swirling-galactic-trio/}}</ref><ref>{{Cite web|title=Фото дня: "Габбл" зафіксував фантастичне злиття трьох галактик|url=https://tech.24tv.ua/foto-dnya-gabbl-zafiksuvav-fantastichne-zlittya-troh-galaktik_n1875096|website=24 Канал|accessdate=2022-02-23|language=uk|archive-date=23 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220223122509/https://tech.24tv.ua/foto-dnya-gabbl-zafiksuvav-fantastichne-zlittya-troh-galaktik_n1875096}}</ref>.
 
22 лютого 2022 року телескоп «ГабблХаббл» зробив фотографію взаємодії двох галактик у сузір'ї [[Пегас (сузір'я)|Пегас]]. [[NGC 7469]] - спіральна галактика з перемичкою, яка перетинає її посередині. Водночас її супутником є IC 5283. Спіральна галактика також має надмасивну чорну діру і кільце зоряних скупчень<ref>{{Cite web|title=Телескоп NASA показав взаємодію двох галактик|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/teleskop-nasa-pokazal-vzaimodeystvie-dvuh-1645526576.html|website=РБК-Украина|accessdate=2022-02-23|language=ru|archive-date=23 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220223122509/https://www.rbc.ua/ukr/news/teleskop-nasa-pokazal-vzaimodeystvie-dvuh-1645526576.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Hubble Captures a Peculiar Galactic Pair|url=https://www.spacetelescope.org/images/potw2208a/|website=www.spacetelescope.org|accessdate=2022-02-23|language=en|last=[[ESO]]}}</ref>.
 
19 червня 2023 року, фахівці [[Європейське космічне агентство|Європейського космічного агентства]] (ESA) показали нове зображення кулястого скупчення [[NGC 6544]] в сузір'ї [[Стрілець (сузір'я)|Стрілець]], яке отримано телескопом «ГабблХаббл». Нове зображення NGC 6544 складено зі знімків, зроблених двома інструментами космічної обсерваторії (камерами ACS та WFC3) під час двох окремих спостережних сесій. Метою першого зображення була візуальна ідентифікація розташованого всередині скупчення пульсара. Друге проводили для пошуку видимих ​​аналогів об’єктів, виявлених на інших електромагнітних довжинах хвиль. Тільки замість пульсарів «ГабблХаббл» шукав аналоги слабких рентгенівських джерел з метою пояснення, як скупчення типу NGC 6544 змінюються з часом<ref>[https://vsviti.com.ua/news/151305 Телескоп «Хаббл» отримав нове зображення кульового скупчення NGC 6544. 20.06.2023]</ref>.
 
В липні 2023 року, телескоп «ГабблХаббл» побачив та зафіксував 37 валунів, які від'єдналися від поверхні астероїда Діморф, якому штучно змінили орбіту тараном у ході місії [[Double Asteroid Redirection Test|DART]]. Розібратися, саме звідки взялися валуни Діморфа, допоможе майбутня європейська місія HERA, у рамках якої на Діморф висадиться кубсат ''Juventas''<ref>[https://hubblesite.org/contents/news-releases/2023/news-2023-008 Hubble Sees Boulders Escaping from Asteroid Dimorphos. July 20, 2023 10:00 AM (EDT)]</ref><ref>[https://nauka.ua/news/gabbl-pobachiv-vtechu-valuniv-z-protaranenogo-asteroyida-dimorf «Габбл» побачив втечу валунів з протараненого астероїда Діморф. // Автор: Марина Качура. 21.07.2023]</ref><ref>[https://speka.media/teleskop-gabbl-pomitiv-xmaru-kosmicnix-kameniv-pislya-zitknennya-aparatu-dart-z-asteroyidom-98l10v Телескоп «Габбл» помітив хмару космічних каменів після зіткнення апарата DART з астероїдом. // Автор: Юлія Мирська. 21 липня 2023]</ref>.
 
== Перспективи експлуатації телескопу==
Рядок 341:
== Див. також ==
* [[Ньюкерівська група вчених]]
* [[Джеймс Вебб (телескоп)|Космічний телескоп ім. Джеймса Вебба]]&nbsp;— орбітальна інфрачервона обсерваторія, що призначена на зміну космічному телескопу «ГабблХаббл».
 
== Примітки ==
Рядок 348:
== Посилання ==
{{Commonscat|Hubble images}}
* [http://hubble.nasa.gov/index.html Сайт NASA про проєкт «ГабблХаббл»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070708025932/http://hubble.nasa.gov/index.html |date=8 липня 2007 }}{{ref-en}}
* [http://www.stsci.edu Офіційний сайт Інституту космічного телескопа]{{ref-en}}
* {{ref-en}} [http://hubblesite.org/gallery/album/entire_collection/npp/all/ HubbleSite Image Collection] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090225105953/http://hubblesite.org/gallery/album/entire_collection/npp/all |date=25 лютого 2009 }}&nbsp;— колекція космічних знімків, що були зроблені телескопом ГабблаХаббла.
* {{ref-en}} [http://heritage.stsci.edu/ Проєкт Hubble Heritage.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060701052026/http://heritage.stsci.edu/ |date=1 липня 2006 }}
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Габбл_(телескоп)