Квантиль: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м правопис
Abratashov (обговорення | внесок)
Додано приклад
Рядок 57:
| 0,000
|}
 
== Приклад ==
Група з 200 студентів пише тест, що складається зі 100 питань. Прохідний поріг, коли тест вважається успішним, становить 2/3 правильних відповідей, тобто не менше 66 правильних відповідей - це з точки зору окремого студента.
 
Припустимо, Іван правильно відповів на 70 питань. Завдання він виконав - тест зараховано. Результат кожного учасника тесту також порівнюється з числом 66: якщо правильних відповідей більше, тест складено. В результаті формується список тих, хто склав і не склав.
 
Але завдання можна поставити й по-іншому: потрібно порівняти результати студентів не з прохідним балом у 66 пунктів, а між собою. Завдяки групуванням результатів, можна дати об'єктивну оцінку складності тесту.
 
Якщо Іван, отримав 70 правильних відповідей, то процентиль покаже багато це чи мало порівняно з іншими студентами.
 
Процентилі ділять усю вибірку на певні частини. Наприклад, п'ятий процентиль охоплює 5% обсягу вибірки. Якщо, показник Івана дорівнює п'ятому процентилю, це означає, що Іван написав тест краще, ніж 5% студентів (10 осіб із 200 отримали від нуля до 70 балів). Тобто це не багато, оскільки в цьому випадку решта 190 осіб набрали більше, ніж 70. Отже, тест був дуже простий і поріг у 66 балів можна підвищити.
 
Але в тому ж самому тесті може бути й зворотна ситуація: результат Івана дорівнює 90-му процентилю. Це означає, що Іван написав тест краще, ніж 90% студентів. Або інакше: тільки 10% (20 осіб) набрали понад 70 правильних відповідей. Отже, тест був дуже важким. Перевага методу ще й в тому, що розбивкою на процентилі можна порівнювати тести з різною кількістю учасників.<ref>{{Cite web|title=Процентиль: что это простыми словами|url=https://web.archive.org/web/20220125133557/http://investprofit.info/percentile/|website=web.archive.org|date=2022-01-25|accessdate=2023-10-30}}</ref>
 
== Див. також ==