Історія Азії: відмінності між версіями

Після ряду років шумери рушили вглиб [[Месопотамська низовина|Месопотамської рівнини]], зводячи або завойовуючи нові міста. Для найбільш віддалених часів шумерська традиція є настільки [[легенда]]рною, що не має майже жодного історичного значення. Вже з даних [[Берос]]а було відомо, що [[вавилон]]ські [[жерціжреці]] ділили історію своєї країни на два періоди: «до потопу» і «після потопу». Берос у своїй історичній праці відзначає 10 [[цар]]ів, котрі правили «до потопу», і наводить фантастичні цифри їх правління. Ті ж дані наводить і шумерський текст 21-го століття до н. е., так званий «[[Список царів Шумеру та Аккаду|Царський список]]». Крім Еріду, як «допотопних» центрів шумерів «Царський список» називає [[Бад-Тібіра|Бад-Тібіру]], [[Ларак (місто)|Ларак]] (згодом малозначущі поселення), а також [[Сіппар|Сіпар]] на півночі і [[Шуруппак|Шурупак]] в центрі. Цей сторонній народ підпорядкував собі країну, не витіснивши місцеве населення (цього шумери просто не могли), а навпаки вони сприйняли багато досягнення місцевої культури.