Трагедія в Гуті Пеняцькій: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 40500371 користувача Orest Teofil (обговорення) Мітка: Скасування |
|||
Рядок 34:
Для боротьби з партизанами також задіювалися інші підрозділи: два поліцейські полки СС (4-й і 5-й), в складі яких служили як українці так і німці. 5-й поліцейський полк під командуванням оберштурмбанфюрера СС Франца Лехтгалера був розгорнутий уздовж лінії Бугу. В березні та квітні він брав участь в операціях проти польських і радянських партизанів, включившись у польсько-українське протиборство в Грубешовському повіті. У червні 1944 року 5-й полк було розформовано, після чого деяких його вояків було включено до складу 14-і дивізії Галичина.
Саме 4-й полк під командуванням штурмбанфюрера СС Зиґфріда Бінца (йому було доручено оборону запілля фронту в Східній Галичині) на початку 1944 року брав участь у репресивних операціях, ймовірно, підтримуючи УПА. Найбільшим злочином 4-го поліцейського полку СС стала «пацифікація» села Гута Пеняцька — польського осередку самооборони від УПА, де переховувалася також група євреїв. В селі дислокувався загін радянських партизанів. 23 лютого 1944 року на околиці села з'явився розвідувальний підрозділ 4-го полку. Поляки вирішили, що мають справу з переодягненими упівцями, й атакували нападників, убивши двох із них.
Населений пункт був спалений, залишилися лише кістяки кам'яних будівель — [[школа|школи]] і [[костел]]у. Після війни село не відновлювалось, тут було встановлено пам'ятний знак, який зник в [[1990-ті]] роки. [[2005]] року відкрито меморіал загиблим.
| |||