Етнокультурні регіони України: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування Мітки: перше редагування Візуальний редактор |
Мітки: Скасовано Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 46:
[[Файл:Ukraine Regions.png|міні|праворуч|300пкс|Мапа етнокультурних регіонів]]
Процес формування регіональної етнічності поділяється на три основних етапи. Перший охоплює [[6 століття|6]]—[[10 століття|10]] ст. і пов'язаний із етноплемінними утвореннями, що виявилося, зокрема, у їх самоназвах. Останні свідчать про усвідомлення людьми їхньої причетності до окремих племен, племінних союзів або субетнічних утворень у складі окремих племен. Адже населення [[Раннє Середньовіччя|ранньосередньовічного періоду]] називало себе [[Поляни (східні)|полянами]], [[Древляни|деревлянами]], [[Сіверяни|сіверянами]], [[Дуліби|дулібами]], [[Волиняни|волинянами]], [[Бужани|бужанами]], [[Уличі|уличами]], [[Тиверці|тиверцями]], [[Білі хорвати|білими хорватами]], [[Руси|русами]]. Спільною їхньою назвою наприкінці першого періоду стає етнонім «русь ([[
Другий етап тривав у [[11 століття|11]]—[[14 століття|14]] ст. з процесом дроблення держави на окремі етнотериторіальні частини, головною одиницею серед яких була земля. Вона являла собою територіально-політичне утворення, що на першому етапі залишалося залежним від центральної київської влади, а в міру здобуття «княжого столу» набувала більшої самостійності й навіть незалежності. Однією з перших і головних таких земель стала [[Київщина]], що зароджувалася на етнічному ґрунті Русі, а відтак і [[Галичина]], [[Чернігівщина]], [[Сіверська земля|Сіверщина]], частково [[Переяславщина]], [[Підкарпатська Русь]], [[Холмщина]], [[Перемишлянщина]], [[Берестейщина]], [[Підляшшя]], [[Волинь]], [[Поділля]], [[Надбужжя]].
| |||