Вулиця Дружби (Мелітополь): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Створено шляхом перекладу сторінки «Улица Дружбы (Мелитополь)» |
||
Рядок 12:
}}
'''Вулиця Дружби''' ( [[Українська мова|укр]] . ''Вулиця Дружби'' ) — [[вулиця]] в [[Мелітополь|Мелітополі]] . Починається від [[Проспект Богдана Хмельницького (Мелітополь)|проспекту Богдана Хмельницького]], йде по горі правим берегом Піщанського струмка, перетинаючи [[Дачный переулок (Мелитополь)|Дачний провулок]], [[Мурманский переулок (Мелитополь)|Мурманський провулок]], [[Улица Станиславского (Мелитополь)|вулицю Станіславського]], [[1-й Монастырский переулок (Мелитополь)|1-й]] і [[2-й Монастырский переулок (Мелитополь)|2-й Монастирські провулки]], спускається з гори і закінчується перехрестям з [[Вулиця Павла Сивицького (Мелітополь)|вулицею]]
Після [[Німецько-радянська війна|війни]] вулиця носила ім'я [[Шолохов Михайло Олександрович|Шолохова]]. Коли в епоху [[Десталінізація|десталінізації]] перестали називати вулиці іменами ще живих людей, вулицю було перейменовано, і з 29 жовтня 1957 року вона називається вулицею Дружби
14 квітня 1961 року міськвиконком ухвалив рішення відкрити міську масову бібліотеку по вулиці Дружби та назвати її на честь [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]]
Більшість вулиці забудована приватними житловими будинками. Між проспектом Богдана Хмельницького та Дачним провулком знаходиться висотний житловий масив. На розі вулиці Дружби та проспекту Богдана Хмельницького знаходиться 14-поверховий будинок, один із найвищих у Мелітополі. До 1990-х років у районі Мурманського провулка ширина вулиці перевищувала 100 метрів, але потім вулиця була забудована приватними особняками. Тут 4 листопада 2002 року біля особняка нинішнього мера Мелітополя (а тоді голови міськради) [[Вальтер Сергій Георгійович|С. Г. Вальтера]] на нього було скоєно замах, але від вибуху постраждали лише 2 виконавці замаху
== Примітки ==
|