[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Вилучив список українських компаній, вписані без чітких критеріїв. Непотрібна інформація.
Мітка: Скасовано
Рядок 1:
{{проблеми|
{{перевірність|date=березень 2021}}
{{без джерел|date=березень 2021}}
{{НТЗ|date=березень 2021}}
}}
{{Об'єднати|Самомаркетинг|дата=травень 2018}}
'''Ма́ркетинг''' ({{lang-en|marketing}}) — це
'''Ма́ркетинг''' ({{lang-en|marketing}}) — це діяльність, спрямована на досягнення цілей підприємств, установ, організацій шляхом формування попиту та максимального задоволення потреб споживачів. У широкому сенсі призначення маркетингу полягає в «визначенні та задоволенні людських і суспільних потреб».
{{copyvio|url=https://web.archive.org/web/20071223054755/http://www.probusiness.in.ua:80/kb/marketing/mktmix/goodpolicy/goods/|date=2021.03.29}}
. У широкому сенсі призначення маркетингу полягає в «визначенні та задоволенні людських і суспільних потреб».
 
== Вступ ==
{{розділ без джерел}}
Трьома головними аспектами маркетингу є:
{{copyvio|url=https://web.archive.org/web/20081221003527/http://revolution.allbest.ru/marketing/00012824_0.html|date=2021.03.29}}
 
* аналітичний аспект (розуміння ринків);
* активний аспект (проникнення на ринки);
* ідеологічний аспект.
 
Існує п'ять [[Концепція маркетингу|концепцій маркетингу]], кожна з яких відповідає певному етапу становлення цієї дисципліни (на основі цих концепцій будуються відносини виробника і споживача):
 
* вдосконалення виробництва (пріоритет виробництву);
* вдосконалення товару (пріоритет товару);
* інтенсифікації зусиль збуту (пріоритет продажу);
* традиційна концепція маркетингу (пріоритет потребам споживачів);
* соціально-етичного маркетингу (пріоритет інтересам суспільства).
 
Основними [[Функції маркетингу|функціями маркетингу]] є:
 
* аналітична (вивчення ринку, споживачів, конкурентів, товарної структури ринку, аналіз внутрішнього середовища підприємства),
* виробнича (організація виробництва нових товарів, матеріально-технічного постачання, управління якістю і конкурентноздатністю продукції),
* збуту (організація системи руху товарів, проведення цілеспрямованої товарної політики, організація сервісу, проведення цілеспрямованої політики збуту),
* управління та контролю (планування, інформаційне забезпечення, комунікаційне забезпечення управління маркетингом, моніторинг та аналіз).
 
Для здійснення [[Маркетингова діяльність|маркетингової діяльності]] підприємство повинне:
 
* провадити комплексні дослідження ринку,
* робити [[аналіз ринку]],
* [[Сегментування ринку|сегментувати ринок]],
* [[Позиціювання товару|позиціювати товар]],
* розробляти [[маркетинг-мікс]] (маркетинговий комплекс) тощо.
 
''Маркетинг&nbsp;— це планування і здійснення всебічної діяльності, пов'язаної з товаром, з метою здійснення оптимального впливу на споживача для забезпечення максимального споживання за оптимальної ціни та одержання в результаті цього довгострокового прибутку''.<ref name="allbest">[http://revolution.allbest.ru/marketing/00012824_0.html Що таке маркетинг?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081221003527/http://revolution.allbest.ru/marketing/00012824_0.html |date=21 грудень 2008 }}. {{ref-uk}}</ref>
 
''Маркетинг&nbsp;— це діяльність щодо забезпечення наявності потрібних товарів і послуг для потрібної аудиторії, у потрібному місці, в потрібний час і за ціною, яка підходить, при здійсненні необхідної комунікації''.<ref name="allbest"/>
 
''Маркетинг&nbsp;— вид людської діяльності, направлений на задоволення потреб за допомогою обміну''.<ref name="allbest"/>
Існує сотні визначень маркетингу. Одне з них наголошує на існуванні трьох вимірів у такому визначенні:
 
* маркетинг є філософією бізнесу,
* маркетинг є набором ефективних інструментів, які є необхідними для функціонування підприємства в умовах високої конкуренції,
* маркетинг є важливою частиною системи управління підприємством.
 
Маркетинг як філософія спрямовує розвиток підприємства, а інструменти маркетингу дозволяють це успішно реалізувати. Найбільший ефект досягається, якщо маркетинг працює як цілісна концепція та система управління компанією.
 
Інструментарій маркетингу&nbsp;— різноманітні інструменти впливу на ринкове середовище, які основані на знанні психології споживача та закономірностей економічних процесів.
 
Слово «маркетинг» походить від {{lang-en|market}}, що означає «ринок», «базар», «збут», «торгівля», «ціна», «курс», у США ще «продовольчий магазин», це слово співзвучне виразу {{lang-en|market getting}}&nbsp;— «оволодіння ринком».
 
== Історія маркетингу ==
 
[[Файл:Cyrus McCormick engraving.jpg|міні|ліворуч|180пкс|''Сер Сайрес МакКормік'']]
 
Перші форми маркетингової діяльності (визначення цінової політики та реклама) можна зустріти на початку становлення та розвитку товарно-грошових відносин.<ref name="allbest"/> Інформація про рекламу товару зустрічається як у Давньому Єгипті, так й у державах Міжріччя.
 
У [[1650]]&nbsp;р. один з членів японської торговельної фірми «Міцуї» відкриває у Токіо щось на кшталт універсального магазину, в якому він вперше використовує деякі з основних принципів маркетингу, як-от: збір інформації щодо попиту та пропозиції для різних товарів, попереднє замовлення на виробництво популярних товарів, існування гарантійного терміну, протягом якого покупець має право повернути товар та отримати назад свої гроші, реклама тощо.
 
Теоретичні основи маркетингу як самостійної науки, що існує на стику економіки, етики, соціології та психології були створені американцем Сайресом МакКорміком ({{lang-en|Cyrus Hall McCormick}}, [[1809]]–[[1844]]&nbsp;рр., в історії він більше відомий як конструктор першого [[Комбайн (у сільському господарстві)|комбайна]]). Маючи лише технічну освіту, він створив такі напрямки маркетингу, як вивчення та аналіз ринку, розробив основні засади та принципи вибору цінової політики та сервісу, що призвело до процвітання його фірми «Інтернешнл Харвестер».
 
Поняття маркетингу виникло у США на початку [[20 століття|XX&nbsp;ст.]] В цей час величезний інтегрований американський ринок після промислової революції потребував нових підходів. Маркетинг як дисципліна викладається в американських університетах з [[1902]]&nbsp;р. (Пенсильванський університет). В Європі перша кафедра маркетингу була відкрита у [[1977]]&nbsp;р. в Цюрихському університеті. Після кризи надвиробництва (30-ті роки [[20 століття|XX&nbsp;ст.]]) американські фірми починають звертатися до концепції маркетингу. Цілеспрямовані кроки в галузі системного підходу до маркетингу було зроблено в 50-ті роки. У 60-ті роки маркетинг перетворився на активний багатофункціональний засіб вирішення довгострокових комерційних задач. У 80-ті роки він набув нового соціального звучання.
 
Одним з найбільш відомих українських науковців, що зробили вагомий внесок в маркетингову науку, зокрема у банківський маркетинг, є [[Брітченко Ігор Геннадійович]]&nbsp;— доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України.{{fact}}
 
== Теорія маркетингу ==
{{розділ без джерел}}
 
=== Філіп Котлер ===
 
: ''Див. також '''[[Філіп Котлер]]'''.''
 
Рядок 91 ⟶ 39:
'''Стратегія маркетингу'''&nbsp;— основний спосіб досягнення маркетингових цілей, формуючи та конкретизуючи відповідну структуру комплексу маркетингу. Стратегія маркетингу показує з яким продуктом, на які ринки, з яким обсягом продукції необхідно виходити для досягнення поставлених цілей.
 
{{copyvio|url=http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/1238/1/12.pdf|date=2021.03.29}}
У процесі формування маркетингової стратегії можна виділити вхідні та вихідні елементи: вхідні елементи&nbsp;— це ті фактори, аналіз яких передує розробленню маркетингової стратегії, тобто фактори маркетингового середовища і цілі фірми; вихідні елементи&nbsp;— це стратегічні рішення щодо маркетингового міксу, тобто комплексу компонентів маркетингу, який включає чотири складові&nbsp;— товар, ціну, збут та просування. Основне призначення маркетингової стратегії полягає в тому, щоб взаємоузгодити маркетингові цілі фірми з її можливостями, вимогами споживачів, використати слабкі позиції конкурентів та свої конкурентні переваги . При формуванні стратегії насамперед необхідно врахувати: на якій стадії життєвого циклу перебуває галузь; структуру галузі; сутність і потужність п'яти конкурентних сил (постачальники найбільш важливих ресурсів, покупці, конкуренція між продавцями всередині галузі, товари-субститути, потенційні продавці даного товару), масштаби діяльності конкурентів.
 
{{copyvio|url=https://osvita.ua/vnz/reports/econom_pidpr/22045/|date=2021.03.29}}
Видатний теоретик маркетингу Мінцберг виділяє п'ять класифікацій стратегії:
# стратегія як план&nbsp;— свідомий стратегічний процес, який підкреслює логічну та структурну послідовність подій;
# стратегія як хитрість&nbsp;— являє собою специфічну програму, тактику чи маневр для того, щоб випередити конкурентів;
# стратегія як модель під нею можна розуміти певну послідовність в поведінці, їй можна знайти раціоналістичне пояснення;
# стратегія як позиція&nbsp;— відноситься до вибору позиціювання організації в межах відповідної галузі господарства, в більш широкому стратегічному контексті позиціювання являє собою рівновагу між організацією та тим середовищем, де вона веде господарчу діяльність;
# стратегія як перспектива&nbsp;— тут мова йде про перспективу з позицій компанії чи корпоративне уявлення про навколишнє середовище, в такому вигляді стратегія може виникати з певного набору нематеріальних цінностей компанії, підходів, корпоративного духу та поглядів.
Для розробки маркетингової стратегії фірми необхідно послідовно реалізувати конкретні стратегічні рішення: Постановка цілей. Маркетингові цілі&nbsp;— це конкретні якісні та кількісні зобов'язання фірми. Для вибору прийнятної маркетингової стратегії потрібно узгодити цілі маркетингу із загальними цілями підприємства з метою запобігання протиріччям маркетингової стратегії та загальної стратегії розвитку підприємства. Вони виражаються в показниках обсягу продажу або прибутковості за певний час у вигляді умов, котрі мають бути досягнуті до цього часу. Наприклад:
* забезпечити збільшення прибутку на інвестований капітал як мінімум на 20&nbsp;%;
* стати лідером у галузі промисловості;
* стати добре збалансованою диверсифікованою фірмою;
* створити спільне підприємство після відповідного аналізу ринку та особистої діяльності;
Маркетингові дослідження. В результаті їх проведення виробник отримує відповіді на питання стосовно покупців
* Хто є покупцями цієї продукції?
* Де знаходяться покупці продукції?
* Де і як покупці купують продукцію підприємства?
* В яких якостях продукції підприємства зацікавлені покупці?
* Яку кількість продукції та за якою ціною купують покупці?
* Як охарактеризувати продукцію підприємства так, щоб отримати за неї вищу ціну?
* Чи потрібно підприємству випускати іншу, нову продукцію?
Вибір цільових ринків: форми виходу на ринок, особливості маркетингового комплексу, побудова організаційної структури управління та системи контролю.
 
Під час розробки стратегії також необхідно належну увагу приділити
її складовим. Зокрема це позиціювання, товарна політика, цінова політика, канали розподілу, комунікаційна політика (збут та його стимулювання, обслуговування, реклама)
 
Позиціювання товару&nbsp;— це забезпечення товарові чітко відокремленого від інших товарів місця на ринку й у свідомості цільових споживачів. Складається з таких етапів:
# Маркетингові дослідження які містять у собі дослідження сприйняття з боку потенційних покупців.
# Встановлення мети позиціювання;
# Розробка стратегії позиціювання(наступальна стратегія чи оборонна стратегія)
# Розробка тактики позиціювання(споживче позиціювання, позиціювання відносно конкурентних товарів-аналогів)
# Оцінка ефективності позиціювання
'''Товарна політика'''&nbsp;— це комплекс заходів, у межах яких один чи декілька товарів використовуються як основні інструменти виробничо-збутової діяльності фірми.
 
Основним завданням товарної політики є створення такого товару чи послуги і таке управління ними, щоб інші елементи маркетингової діяльності або були непотрібні взагалі, або ж використовувалися мінімально як допоміжні для досягнення поставлених фірмою цілей.
 
Товарна політика передбачає певний курс дій товаровиробника або наявність у нього наперед обдуманих принципів поведінки. Вона покликана забезпечити прийняття рішень стосовно формування асортименту й управління ним; підтримання конкурентоспроможності товару на певному рівні; знаходження для товарів оптимальних товарних ніш (сегментів); розробка та реалізація стратегії упаковування, маркування, обслуговування товарів.
 
'''Цінова політика''' являє собою важливий елемент загальної стратегії підприємства, і безпосередньо входить у такий великий її розділ, як ринкова стратегія. Вона з'єднує в собі як стратегічні, так і тактичні аспекти і в найбільш загальному вигляді може бути визначена як діяльність керівництва підприємства по встановленню, підтримці і зміненню цін на продукцію, яка здійснюється в руслі загальної стратегії підприємства і спрямована на досягнення його цілей і задач. Тут необхідно відмітити роль маркетингу, який являє собою організацію роботи підприємства з орієнтацією на ринковий попит.
 
Стратегічні аспекти цінової політики включають договірні заходи по встановленню і зміненню цін, які спрямовані на врегулювання діяльності всієї виробничої і товаропровідної мережі підприємства, і підтримку конкурентоспроможності продукції і послуг у співвідношенні з цілями і задачами загальної стратегії фірми.
 
=== Маркетинговий менеджмент ===
 
Маркетинговий менеджмент ({{lang-en|marketing management}})&nbsp;— це процес, основними складовими якого є аналіз, планування, реалізація планів та контроль за здійсненням заходів, спрямованих на встановлення, зміцнення і підтримання взаємовигідних обмінів з цільовими ринками для досягнення цілей підприємства (отримання прибутку, збільшення обсягів збуту, збільшення частки ринку тощо).
 
== Види маркетингу ==
{{розділ без джерел}}
 
=== Залежност від стану попиту ===
* [[Діяльність маркетингова|Конверсійний маркетинг]]
Рядок 163 ⟶ 70:
 
== Головні поняття ==
{{розділ без джерел}}
 
{{copyvio|url=https://kozak.moy.su/publ/internet/marketing/principi_marketingu/13-1-0-23|date=2021.03.29}}
Принципи ведення бізнесу, як і принципи маркетингу, формуються на основі низки понять, як-от:
 
* відчуття нестачі&nbsp;— відчуття людиною нестачі чогось,
* потреба&nbsp;— відчуття нестачі, що набуло специфічної форми відповідно до культурного рівня та особистості людини,
* товар&nbsp;— усе, що може використовуватися для задоволення потреб людини,
* попит&nbsp;— потреба, підкріплена платоспроможністю споживача,
* угода&nbsp;— комерційний обмін цінностями між двома сторонами,
* ринок&nbsp;— механізм зустрічі покупця і продавця.
 
=== Угода (продаж) ===
 
Компанія зазвичай формулює певну місію та візію (бачення) розвитку підприємства на ринку, однак насправді будь-яка компанія працює за тими самими принципами, що й її відділ продажу.
 
Будь-який процес продажу&nbsp;— це угода, стиль якої формується в рамках двох варіантів: суперництва або співробітництва.
 
<div align=center>
{| class="wikitable"
|+Стилі укладання угод
|-
!Параметри||Стратегія суперництва||Стратегія співробітництва
|-
|Головне завдання учасників угоди||Збільшення прибутку одного з учасників угоди||Збільшення загального прибутку учасників
|-
|Обмін інформацією||Мінімальний||Максимальний
|-
|Мета комунікації||Визначення вимог, виявлення бар'єрів, намагання переконати||Взаємний обмін, створення нових альтернатив, розвиток стосунків
|-
|Готовність до змін||Мінімальна готовність, жорсткі зобов'язання||Максимальна, гнучкість, експериментальність
|-
|Природа стосунків||Офіційна атмосфера, відчуженість, тиск на іншу сторону||Формальна довірча атмосфера
|-
|Головна мета||Перемога за будь-яку ціну||Розв'язання проблем обидвох сторін
|}
</div>
 
Ієрархію угод (з точки зору продавця) від стилю суперництва до стилю співробітництва можна представити таким чином:
 
* (а) фінансово вигідні угоди →
* (б) угоди з мінімальними витратами продавця →
* (в) повторний продаж →
* (г) продаж постійним клієнтам →
* (ґ) продаж відданим клієнтам →
* (д) продаж партнерам.
 
Постійні споживачі вигідніші, ніж одноразові, оскільки у процесі роботи з такими споживачами у компанії формується додатковий дохід:
 
* базовий прибуток від продажу +
* прибуток від збільшення продажу та балансу,
* прибуток від зниження операційних витрат,
* прибуток від рекомендацій постійних клієнтів,
* прибуток за рахунок преміальної ціни.
 
=== Ринок ===
{{розділ без джерел}}
 
[[Файл:MysiadloAuchan.jpg|міні|праворуч|250пкс|''Гіпермаркет «[[Auchan|Ашан]]» у м. Пясечно під [[Варшава|Варшавою]], [[Польща]]'']]
 
Рядок 235 ⟶ 93:
 
==== Види ринків: масовий, нішевий ====
{{недостатньо виносок|1|date=2021.03.29}}
 
* '''Масовий ринок''' ({{lang-en|mass market}})&nbsp;— велика група споживачів якогось товару або групи товарів. Якщо маркетингова стратегія не передбачає сегментування ринку, використовуються підходи '''масового маркетингу''', '''мас-маркетингу''' або '''споживчого маркетингу''' ({{lang-en|Mass Marketing}}): використання ATL, однієї теми повідомлення ({{lang-en|message}}) для всієї аудиторії тощо. Принципи мас-маркетингу було розроблено американським психологом [[Джон Ватсон (психолог)|Джоном Уотсоном]].
* '''Нішевий ринок''' ({{lang-en|niche market}})&nbsp;— невелика група споживачів, яка має певні характеристики; сегмент ринку. Зазвичай великі компанії не працюють на нішевих ринках, оскільки на таких ринках відсутня '''економія від масштабу''' ({{lang-en|economy of scale}}) (йдеться про зниження витрат у процесі збільшення обсягу виробництва та продажу товару).
Рядок 242 ⟶ 100:
=== Маркетинг «inbound» та «outbound» ===
 
До «inbound»-маркетингу<ref>[http://www.managementhelp.org/mrktng/mrktng.htm Маркетинг «inbound» та «outbound»]</ref> (тобто до функцій, які не направлені безпосередньо на споживача) зараховують маркетингові дослідження (ринків, споживачів, конкурентів тощо), аналіз конкурентноспроможності, цінову політику, політику позиціювання товарів та підприємства, політику управління брендом та неймінг (визначення назви товару).
 
До «outbound»-маркетингу (функції, які безпосередньо направлені на споживача) зараховують рекламу та промо, зв'язки з громадськістю та ЗМІ, власне продаж, стратегію та структуру ''customer service'' та задоволення споживача ({{lang-en|customer satisfaction}})<ref>[http://www.managementhelp.org/mrktng/mrktng.htm Маркетинг «inbound» та «outbound»]</ref>.
 
=== Трейд-маркетинг ===
{{розділ без джерел}}
 
Трейд-маркетинг ({{lang-en|trade marketing}})&nbsp;— дисципліна маркетингу, яка стосується збільшення попиту на рівні оптового та роздрібного продажу, тобто маркетингової комунікації та інших заходів у мережах дистриб'юції, а не на рівні кінцевого споживача.
 
Рядок 259 ⟶ 117:
* Ціна ({{lang-en|price}}).
 
{{copyvio|url=https://studentbooks.com.ua/content/view/108/44/1/22/|date=2021.03.29}}
Маркетинг за видами товарів і послуг (нетоварний маркетинг)&nbsp;— дослідження дрібних деталей і особливостей організації ефективного продажу і забезпечення прибутковості підприємницької діяльності підприємств різного профілю залежно від властивостей продукції, що випускається, здійснюваних видів робіт чи наданих клієнтам послуг.
 
=== Сегментування ринку ===
{{розділ без джерел}}
 
{{copyvio|url=https://ukrtextbook.com/marketing-lipchuk-v-v/marketing-lipchuk-v-v-11-1-sut-ta-znachennya-segmentaci%D1%97-rinku.html|date=2021.03.29}}
'''[[Сегментування ринку]]''' ({{lang-en|market segmentation}})&nbsp;— процес знаходження однорідних груп споживачів для пропозиції товарів та послуг, які задовольняють їхні потреби. Сегмент ринку утворюють споживачі, які однаково реагують на той самий набір спонукальних (причинних) стимулів маркетингу.
 
Основою сегментації ринку є типологічне групування споживачів за певними чітко вираженими ознаками. Сегментації ринку зазвичай передує маркетингове дослідження, метою якого є виявлення типу і структури ринку конкретного товару, знаходження ознак, відповідно до яких провадитиметься сегментація споживачів. Особливого значення набуває визначення привабливості сегмента для збуту товару, його потенційна місткість, обґрунтування вибору даного сегменту. Сегментація ринку&nbsp;— це дуалістичний процес; з одного боку, це функція маркетинг-менеджменту, а з іншого&nbsp;— суто статистичний процес, функція маркетингового дослідження.
 
'''Цільовий маркетинг''' (сегментаційна стратегія маркетингу) потребує проведення трьох основних заходів: сегментації ринку, вибору цільових сегментів ринку та позиціювання товару на ринку.
Рядок 272 ⟶ 127:
 
=== Сегментація ринку ===
{{недостатньо виносок|1|date=2021.03.29}}
Застосування концепції ринкової сегментації дозволяє підприємству (фірмі) досягти максимальної результативності маркетингової діяльності шляхом використання своїх сильних сторін з урахуванням реальних умов на ринку. Сегментація&nbsp;— це поділ усього ринку на окремі частини (сегменти), кожен з яких охоплює більш або менш однорідні групи потенційних покупців з приблизно однаковими споживчими перевагами і стереотипом поведінки. Мета сегментації&nbsp;— максимальне проникнення підприємства на ці сегменти ринку замість того, щоб розпилювати зусилля всьому ринку. Політика сегментації ринку передбачає виділення окремих частин (сегментів) ринку, що відрізняється один від одного характеристиками попиту на товари та послуги і реакцією на маркетингові дії.
 
Рядок 319 ⟶ 175:
 
=== Маркетинг-мікс («чотири P»): продукт, ціна, комунікація, дистриб'юція ===
{{розділ без джерел}}
 
[[Файл:Marketing-Mix (en).png|міні|праворуч|400пкс|''Маркетинг-мікс'']]
 
Рядок 330 ⟶ 186:
=== «Сім P»: продукт, ціна, комунікація, дистриб'юція, люди, процеси, фізична наявність ===
 
На відміну від традиційної моделі маркетинг-міксу, яка включає чотири компоненти («чотири P»&nbsp;— продукт, ціну, комунікацію та дистриб'юцію), за Блумзом та Бітнером ({{lang-en|Blooms and Bitner}}) розширена модель маркетинг-міксу<ref>[http://www.12manage.com/methods_booms_bitner_7Ps.html ВизначенняSupply розширеноїChain моделі& маркетинг-міксуQuality]. {{ref-en}}</ref>&nbsp;— вона використовується насамперед для ''сфери послуг''&nbsp;— включає додаткові компоненти:
 
* людей ({{lang-en|people}})&nbsp;— усіх осіб, які безпосередньо або опосередковано причетні до споживання послуг: споживачів, працівників відповідної компанії, керівництво компанії тощо;
Рядок 337 ⟶ 193:
 
=== Товар: продукція та послуги ===
{{перевірність|1|date=2021.03.29}}
 
У маркетингу '''товаром''' ({{lang-en|product}}, у роздрібній торгівлі&nbsp;— ''merchandise'', сировина&nbsp;— ''commodity'') є будь-що, що може бути запропоноване на ринку, що може задовольнити потреби споживачів.
 
Рядок 351 ⟶ 207:
'''Послуга''' ({{lang-en|service}})&nbsp;— будь-яка діяльність або благо, яку одна сторона може запропонувати іншій (послуги перукаря, юриста, працівника банку тощо). Розрізняють чотири особливості послуг: невідчутність, неподільність, мінливість, недовговічність. Послуга, як і продукт, є різновидом товару.
 
Останнім часом поняття товару було розширене. Окрім товарів і послуг, воно включає об'єкти, які мають ринкову вартість: організації, особи, місця та ідеї.
 
{{copyvio|url=https://web.archive.org/web/20071223054755/http://www.probusiness.in.ua:80/kb/marketing/mktmix/goodpolicy/goods/|date=2021.03.29}}
=== [[Товар]]: упаковка, [[торговельна марка]] ===
 
'''Това́р'''&nbsp;— усе, що може задовольнити потребу та пропонується на ринку для привернення уваги, придбання, використання або споживання. Це можуть бути фізичні об'єкти, послуги, особи, місця, організації та ідеї<ref>Армстронг Г., Котлер Ф., 2001&nbsp;р.</ref>
 
Товари поділяють на групи за критеріями:
 
* сфера використання (товари споживчого попиту, товари виробничого призначення);
* тривалість використання (товари короткочасного використання, товари тривалого використання);
* матеріальність (товари і послуги).
 
'''Товари споживчого попиту''' (товари широкого вжитку)&nbsp;— товари, які купують кінцеві споживачі для особистого використання.
 
<div class="NavFrame">
<div class="NavHead">Класифікація товарів широкого вжитку</div>
<div class="NavContent" style="display:none;">
<div align=left>
 
Класифікація товарів широкого вжитку<ref>[http://www.probusiness.in.ua/kb/marketing/mktmix/goodpolicy/goods/ Український мобільний банк знань. Товар] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090201053600/http://probusiness.in.ua/kb/marketing/mktmix/goodpolicy/goods/ |date=1 лютий 2009 }}. {{ref-uk}}</ref>
 
<div align=center>
{| class="wikitable"
|-
! Маркетингові чинники || Товари повсякденного попиту || Товари попереднього вибору || Товари особливого вибору || Товари пасивного попиту
|-
|1 || 2 || 3 || 4 || 5
|-
|Купівельна поведінка || Часті покупки, без роздумів і з мінімальними зусиллями на їхнє порівняння || Менш часті покупки, високий рівень планування і купівельних зусиль, різні марки товарів порівнюють за ціною, якістю і стилем || Сильно виражені прихильність, «вірність» маркам; особливі зусилля під час купівлі; порівняння окремих товарів та марок майже не проводять. Низька цінова чутливість || Мала поінформованість про товар (навіть у разі поінформованості слабкий або від'ємний інтерес)
|-
|Ціна || Низькі ціни || Трохи вищі ціни || Високі ціни || Різноманітні ціни
|-
|Розповсюдження || Всюди, у зручних для покупця місцях || Вибіркове розповсюдження в кількох торгових точках || Ексклюзивне розповсюдження тільки в одному або в певних магазинах на всій території ринку || У різних місцях
|-
|Просування || Широко рекламуються виробником || Рекламуються і продаються виробниками та посередниками || Сумлінніше спланована реклама і виробника, і посередника || Агресивна реклама і особистий продаж виробником і посередниками
|-
|Приклади || Зубна паста, пральні порошки || Телевізори, меблі, одяг || Предмети розкоші: годинники, коштовне каміння || Страхування життя, домашні охоронні системи
|}
</div>
 
'''Товари виробничого призначення'''&nbsp;— товари, які купують для подальшого перероблення або використання у господарській діяльності. Товари виробничого призначення поділяють на три групи: матеріали і комплектуючі, капітальне майно, допоміжні матеріали та послуги.
 
Матеріали і комплектуючі складаються із сировини та матеріалів, що пройшли промислову обробку.
 
'''Сировина''' включає сільськогосподарську продукцію (зерно, бавовну, м'ясо домашньої худоби тощо) та природні продукти (сира нафта, залізна руда, деревина). Категорія готових матеріалів і комплектуючих включає: матеріальні складники (метал, цемент, пряжа) та комплектуючі (невеликі електродвигуни, шини). Матеріальні складники та комплектуючі вироби зазвичай продають безпосередньо кінцевим промисловим споживачам.
 
'''Капітальне майно'''&nbsp;— товари виробничого призначення, які допомагають покупцю в його виробничій діяльності або інших операціях. Капітальне майно включає стаціонарні споруди та допоміжне обладнання. Стаціонарні споруди&nbsp;— це будівлі (заводи, офіси) та стаціонарне обладнання (генератори, свердлувальні верстати). Допоміжне обладнання включає рухоме заводське обладнання й інструменти та оргтехніку (факси, столи). Допоміжне обладнання не стає частиною готового виробу; має коротший термін служби, ніж стаціонарні споруди, а отже, просто сприяє процесові виробництва.
 
'''Допоміжні матеріали та послуги'''&nbsp;— це також група товарів виробничого призначення. Допоміжні матеріали включають робочі (пально-мастильні матеріали, вугілля, папір), а також матеріали для технічного обслуговування і ремонту (фарби, щітки).
 
Ділові послуги включають послуги з технічного обслуговування та ремонту (миття вікон, ремонт комп'ютерів) і послуги консультативного характеру (правові консультації, менеджмент і консалтинг, реклама). Такі послуги надають за контрактом.
 
</div></div></div>
 
'''Упако́вка''' (або '''пакува́ння''', {{lang-en|packaging}})&nbsp;— процес розробки та виробництва жорсткої або м'якої оболонки для товару. Упаковка може бути ''первісною''&nbsp;— безпосередньо вміщувати товар (тюбик з зубною пастою), та ''вторинною''&nbsp;— упаковка, в якій міститься первісно упакований товар, наприклад, картонна коробка з тюбиком зубної пасти. Для зберігання, ідентифікації та транспортування товару необхідна ''транспортна упаковка''. Це може бути картонний ящик, у якому упаковано декілька десятків тюбиків зубної пасти. Частиною упаковки є ''маркування''&nbsp;— друкована інформація, яку наносять на упаковку або вкладають до неї.
Рядок 426 ⟶ 232:
 
=== Комунікація, комплекс просування ===
{{розділ без джерел}}
 
Процес '''комуніка́ції'''&nbsp;— процес передачі, обміну інформацією, результатом якого є усвідомлення інформації для прийняття відповідних рішень, наприклад, мотивації певної поведінки споживача. Термін «комунікація» походить від {{lang-la|communis}}, що означає «спільне». Отже, важливим елементом комунікації є не просто передача інформації, а намагання поширити зміст повідомлення, встановити єдність (спільність) його сприйняття.
 
Рядок 482 ⟶ 288:
 
=== Стимулювання збуту (промо) ===
{{розділ без джерел}}
 
'''[[Стимулювання збуту]]''' або '''стимулювання продажу''', '''промо''', '''промоція''', '''сейлз-промо''' ({{lang-en|consumer sales promo}} та ''trade sales promo'')&nbsp;— заходи для стимулювання збуту товарів, що їх направлено на споживачів або на роздрібну торгівлю.
 
Рядок 492 ⟶ 298:
* '''Часткове зниження ціни''' ({{lang-en|cents-off deal}}): пропозиція певного товару за ціною, що відрізняється від звичайної, на пр., −20&nbsp;% від стандартної ціни;
* '''Нестандартна упаковка''' ({{lang-en|price-pack deal}}): пропозиція більшої кількості товару за ціною стандартної упаковки;
* <span id="loyaltyprogram">'''Програми лояльності'''</span> ({{lang-en|loyal reward program}}): заохочення споживачів збирати бали або милі для додаткових покупок (на пр., програма лояльності ''Pepsi Stuff'', що дозволяє витрачати зібрані бали для завантаження аудіо треків в інтернеті<ref>[http://pepsistuff.amazon.com/gp/pepsistuff/home.html Дрібнички «Пепсі»]. {{ref-en}}</ref>, або програма ''AAdvantage'' компанії «Америкен Ерлайнз»<ref>[http://www.aadvantagemarketingprograms.com/ Програма ''AAdvantage'' компанії «Америкен Ерлайнз»]. {{ref-en}}</ref>);
* '''Купони''' ({{lang-en|coupons}});
* '''Рекламний проспект у пресі''' ({{lang-en|free-standing insert}} або ''FSI''): проспект, який вкладається у друковане видання, але не приєднується до нього;
Рядок 523 ⟶ 329:
=== Дистриб'юція / канали розподілу, прямі та непрямі канали, гуртова торгівля, роздрібна торгівля ===
: ''Див. також '''[[Дистрибуція (логістика)]]'''.''
{{розділ без джерел}}
'''Кана́ли дистриб'ю́ції''' (або '''дистрибу́ції''') чи '''кана́ли розпо́ділу'''&nbsp;— торговельні мережі, що переміщують товари (продукти та послуги) від виробників до споживачів.
Рядок 552 ⟶ 359:
 
==== B2B-маркетинг ====
 
: ''Див. статтю '''[[Бізнес-маркетинг]]'''.''
{{перевірність|1|date=2021.03.29}}
 
B2B-маркетинг ({{lang-en|B2B marketing}} або ''business-to-business marketing''), бізнес-маркетинг ({{lang-en|business marketing}}) або промисловий маркетинг ({{lang-en|industrial marketing}})&nbsp;— комплекс маркетингу, що здійснюється юридичними особами чи організаціями, включаючи комерційні підприємства та установи, для сприяння продажу своїх товарів або послуг іншим компаніям та організаціям, які, в свою чергу, можуть перепродати їх, використати їх як компоненти для продуктів або послуг, що їх пропонують наступним юридичним особам.
Рядок 561 ⟶ 368:
=== Ефективність маркетингу ===
: ''Див. статтю '''[[Ефективність маркетингу]]'''.''
{{розділ без джерел}}
'''Ефекти́вність ма́рке́тингу''' ({{lang-en|marketing effectiveness}})&nbsp;— показник того, наскільки оптимальними є маркетингові заходи у тому, що стосується зменшення витрат та досягнення результатів у короткостроковій та довгостроковій перспективі. Ефективність маркетингу пов'язана з показником '''рентабельності маркетингових інвестицій''' ({{lang-en|marketing ROI}}, ''return on marketing investment'', скорочено ''ROMI'').
 
Рядок 581 ⟶ 389:
 
=== Маркетингове дослідження ===
{{розділ без джерел}}
Маркетингове дослідження&nbsp;— систематичне комплексне дослідження ринку, торгової кон'юнктури з характеристикою співвідношення попиту і пропозиції, зміни рівня цін, стану задоволення попиту населення; зміни купівельної спроможності і купівельних намірів споживачів з оцінкою перспектив розвитку ринку і прогнозом його ємності відповідно до завдань фірми, розробкою необхідної стратегії її розвитку і рекомендацій щодо реалізації її планів, підвищення конкурентоспроможності товарів, які найповніше відповідали б попиту різних груп покупців, пропозицій, спрямованих на стимулювання збуту, пошук ринків, рекламних заходів, ціноутворення тощо.
 
==== Види маркетингових досліджень ====
{{перевірність|1|date=2021.03.29}}
 
Усі маркетингові дослідження поділяються на кілька груп:
 
Рядок 619 ⟶ 428:
 
==== Головні стандарти маркетингових досліджень ====
{{розділ без джерел}}
 
Головними міжнародними стандартами маркетингових досліджень вважаються стандарти [[ESOMAR]] і [[Gallup International Association]], а також стандартів якості маркетингових досліджень [[Українська асоціація маркетингу|Української асоціації маркетингу]].
 
==== Компанії, які провадять маркетингові дослідження ====
{{розділ без джерел}}
 
У [[2007]]&nbsp;р. найбільшими компаніями з дослідження ринку у світі були:
 
Рядок 672 ⟶ 481:
 
=== Управління товаром ===
{{перевірність|1|date=2021.03.29}}
 
'''Управління товаром''' ({{lang-en|Product management}})&nbsp;— функція маркетингу, яка займається плануванням та маркетинговою стратегією певного товару на всіх етапах '''життєвого циклу товару''' ({{lang-en|product lifecycle}}).
 
Рядок 680 ⟶ 489:
 
=== Орієнтованість на споживача ===
{{розділ без джерел}}
 
Орієнтованість на споживача ({{lang-en|customer centricity}}) визначає стратегію маркетингової функції компанії, коли пріоритет надається насамперед потребам споживача та звертається увага на моделі поведінки споживача, а не на чинники, напряму пов'язаним з внутрішніми завданнями та процесами компанії (напр., прибуток у короткостроковій перспективі).
 
Рядок 694 ⟶ 503:
 
=== Маркетингова комунікація ===
{{розділ без джерел}}
: ''Див. статтю '''[[Маркетингова комунікація]]'''.''
[[Файл:Edo period advertising in Japan.jpg|міні|праворуч|180пкс|''Флаєр з рекламою традиційних японських ліків, [[1806]]&nbsp;р.'']]
Рядок 717 ⟶ 527:
 
=== ATL та BTL ===
{{розділ без джерел}}
 
Термін BTL (від {{lang-en|Below The Line}}&nbsp;— «під рискою») найімовірніше виник у компанії «Procter & Gamble». Керівник відділу маркетингу, працюючи над бюджетом, включив усі класичні інструменти просування: рекламу в пресі, на телебаченні та радіо, PR, розробку нової упаковки тощо. Під остаточною сумою бюджету було підведено риску, і лише потім&nbsp;— під рискою&nbsp;— було додано витрати, про які забули, а саме витрати на роздачу безкоштовних зразків товару та на організацію міського свята. Усі класичні інструменти просування, описані у бюджеті «Procter & Gamble» над рискою ({{lang-en|above-the-line}}), отримали назву ATL<ref>[http://promo-ua.com/btl-legend.html На сайті агенції «Формула успіху»]. {{ref-ru}}</ref>{{немає в джерелі}}.
 
=== Реклама ===
{{розділ без джерел}}
'''Рекла́ма'''&nbsp;— це друковане, рукописне, усне або графічне повідомлення про особу, товари та послуги, відкрито опубліковане рекламодавцем й оплачене з метою збільшення обсягів збуту, розширення клієнтури, одержання голосів або суспільної підтримки{{немає АД|29|03|2021}}.
 
За [[Філіп Котлер|Ф. Котлером]], реклама&nbsp;— це неособистісна форма комунікації, що здійснюється за допомогою платних засобів поширення інформації з чітко зазначеним джерелом фінансування{{немає АД|29|03|2021}}.
'''Рекла́ма'''&nbsp;— це друковане, рукописне, усне або графічне повідомлення про особу, товари та послуги, відкрито опубліковане рекламодавцем й оплачене з метою збільшення обсягів збуту, розширення клієнтури, одержання голосів або суспільної підтримки.
 
==== Законодавство про рекламу в Україні ====
За [[Філіп Котлер|Ф. Котлером]], реклама&nbsp;— це неособистісна форма комунікації, що здійснюється за допомогою платних засобів поширення інформації з чітко зазначеним джерелом фінансування.
 
Рекламна діяльність (а саме засади рекламної діяльності та відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами) в Україні регулюється Законом України «Про рекламу» №&nbsp;270/96-ВР від 3 липня 1996&nbsp;р. з численними змінами і доповненнями (остання редакція&nbsp;— 10 травня 2008&nbsp;р.)<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=270%2F96-%E2%F0 Закон України «Про рекламу» №&nbsp;270/96-ВР від 3 липня 1996&nbsp;р.] {{ref-uk}}</ref>. Реклама у цьому законі визначається таким чином: це&nbsp;— спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі і в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання зиску.
Рядок 869 ⟶ 681:
 
=== Бренд, брендінг, управління брендом (бренд-менеджмент) ===
{{розділ без джерел}}
 
: ''Див. також '''[[Бренд]]'''.''
 
'''Бренд'''&nbsp;— це уявні образи товару, збережені в пам'яті зацікавлених груп споживачів. Бренд виконує функцію ідентифікації та диференціації, він визначає поведінку споживача під час вибору товару (продуктів та послуг)<ref>За проф. Францом-Рудольфом Эшем ({{lang-de|Franz-Rudolf Esch}}, кафедра маркетингу університету м. Гіссен, Німеччина), директором Інституту дослідження брендів і комунікацій.</ref>.
 
'''[[Управління брендом|Бре́ндинг]]'''&nbsp;— це діяльність зі створення тривалої прихильності до товару на основі спільного впливу на споживача рекламних повідомлень, товарної марки, пакування, матеріалів для стимулювання збуту та інших елементів комунікації, об'єднаних певною ідеєю та фірмовим оформленням, які виокремлюють товар серед конкурентів і створюють його образ. Брендинг об'єднує творчі зусилля рекламодавця, рекламної агенції, торгових фірм та посередників у широкомасштабному впливові на свідомість споживача бренд-іміджу&nbsp;— персоніфікованого позитивного образу торговельної марки на основі науково обґрунтованих висновків маркетингових досліджень. На думку [[Девід Огілві|Девіда Огілві]], «товаровиробник, який присвячує свою рекламу створенню найсприятливішого образу і відмінності свого бренду від конкурентів, завоює найбільшу частку ринку і довго одержуватиме максимальний прибуток».
Рядок 889 ⟶ 701:
При створенні поінформованості використовується принцип кодування, сформульований психологом Енделем Тулвінгом ([[Естонська мова|естон.]] ''Endel Tulving''): «успішне відтворення (в пам'яті) залежить від збігу інформації, закодованої під час запам'ятовування, з інформацією, яка існує на час її відтворення», тобто якщо споживачеві необхідно впізнати упаковку товару, то реклама повинна чітко показати товар у фірмовій упаковці серед аналогічних товарів відповідної категорії (так, як він побачить товар у магазині).
 
Найдорожчими брендами у світі є такі: За рейтингом «Forbes» у 2012&nbsp;р. (лише компанії, присутні у США)<ref>[http://www.forbes.com/pictures/mli45jglj/no-1-apple-2/ Найвпливовіші бренди світу]. {{ref-en}}</ref>{{немає в джерелі}}:
 
* Apple&nbsp;— 87 млрд $
Рядок 916 ⟶ 728:
 
=== Прямий маркетинг ===
{{перевірність|1|date=березень 2021}}
'''Прямий маркетинг''' ({{lang-en|direct marketing}})&nbsp;— вид маркетингу, який використовує засоби реклами для прямого звернення до потенційного споживача для досягнення відгуку без втручань роздрібної торгівлі або персонального продажу<ref>[http://www.probusiness.in.ua/kb/marketing/mktmix/promotion/direct/ Український мобільний банк знань. Прямий маркетинг] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080409170822/http://www.probusiness.in.ua/kb/marketing/mktmix/promotion/direct/ |date=9 квітень 2008 }}. {{ref-uk}}</ref>.
 
Прямий маркетинг&nbsp;— інтерактивна система маркетингу, яка використовує один або кілька засобів реклами для того, щоб викликати реакцію, яку можна виміряти, і/або укладання угоди в будь-якому місці.
'''Прямий маркетинг''' ({{lang-en|direct marketing}})&nbsp;— вид маркетингу, який використовує засоби реклами для прямого звернення до потенційного споживача для досягнення відгуку без втручань роздрібної торгівлі або персонального продажу<ref>Вельс У., Берет Д., Моріарті С.</ref><ref>[http://www.probusiness.in.ua/kb/marketing/mktmix/promotion/direct/ Український мобільний банк знань. Прямий маркетинг] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080409170822/http://www.probusiness.in.ua/kb/marketing/mktmix/promotion/direct/ |date=9 квітень 2008 }}. {{ref-uk}}</ref>.
 
Прямий маркетинг&nbsp;— інтерактивна система маркетингу, яка використовує один або кілька засобів реклами для того, щоб викликати реакцію, яку можна виміряти, і/або укладання угоди в будь-якому місці<ref>Асоціація прямого маркетингу, США.</ref>.
 
Основні риси прямого маркетингу
Рядок 991 ⟶ 803:
 
=== Продакт-плейсмент ===
{{розділ без джерел}}
 
'''Продакт-плейсмент''' або '''прихована реклама''' ({{lang-en|product placement}}, дослівний переклад&nbsp;— «розміщення продукції»)&nbsp;— рекламний прийом, який полягає в тому, що реквізит у фільмах, телевізійних передачах, комп'ютерних іграх, музичних кліпах або книгах має реальний комерційний аналог. Зазвичай демонструється сам рекламований продукт або його логотип, або згадується про його позитивні якості.
 
Рядок 1001 ⟶ 813:
Нижче наведено приклад рейтингу PR-агенцій з кількістю згадувань у ЗМІ за тиждень (грудень 2007&nbsp;р.)<ref>[http://elvisti.com/node/72906 Медіа-рейтинг українських PR-агенцій з 3 по 9 грудня 2007&nbsp;р.] {{ref-ru}}</ref>:
 
{{copyvio|url=http://elvisti.com/node/72906|date=2021.03.29}}
<div align=center>
{| class="wikitable"
|-
!№||Назва компанії ||Кількість згадувань
|-
|1||Starget ||67
|-
|2||CLEVER Group ||43
|-
|3||Mainstream Communication ||41
|-
|4||Raffinade communications ||35
|-
|5||Publicity Creating ||33
|-
|6||Радник ||30
|-
|7-8||ideabox momentum ||29
|-
|7-8||the PBN Company ||29
|-
|9-10||Бюро Маркетингових Технологій ||27
|-
|9-10||PRP Ukraine ||27
|}
</div>
 
З великих PR-агенцій слід згадати{{чому}} також такі: SPN Ogilvy PR, PRP, NobletMedia CIS (колишня Imageland Ukraine), Mmd, «Михайлов и Партнеры&nbsp;— Украина», Pleon Talan, PR-Service, PRT Communication Group, Romyr&Associates Ukraine, Willard Group та інші.{{джерело}}
 
За даними спеціалізованого інтернет-ресурсу про зв'язки з громадськістю вВ Україні ProPR, влітку 2009 року в країні функціонувало більшебільш шестиніж десятківпівсотні PR-агенцій:<ref name=samvydav1>[http://propr.com.ua/ru/agencies/ PR-агенції України на Propr.com.ua] {{ref-ru}}{{неякісне джерело}}</ref>:
{{2 стовпці}}
* Adolf Meyer Agency
* Almeida group
* Angel Publicity
* APRIORI
* Bohush Communications
* CLEVER Group
* Defense
* FRESHPR
* Gribacheva Art Connect
* Hoshva PR
* ideabox momentum
* Ideology
* Insight Consulting
* Jumbo PR&BTL
* Kiev Leading Media Group
* Mainstream Communication & Consulting
* Mmd
* MTI Consulting
* NobletMedia CIS
* Nords PR Ukraine
* O2 Public Relations
* On Board PR/ECCO International Communications Network
* Open Mind
* OVERBRAND
* OVOD public relations
* The PBN Company&nbsp;— Ukraine
* People Republic
* PiaRt
* Pillar PR
* Pleon Talan
* PR i Z
* PRmedia
* PRojecto
* Pro-Vision Communications
* PRP Украина
* PR-Service
* PRT
* PRtime
* PSV Advertising
* Publicity Creating
* PURПУР Group
* Raffinade communications
* Romyr&Associates Ukraine
* SPN Ogilvy PR
* Starget
* STARS AGENCY
* [[Табаско (агентство)|TABASCO]]
* Willard PR
* Бизнес Коммуникации
* Бюро Маркетинговых Технологий
* Джи Ай Ви Креатор
* Маркетинг Эксперт
* Медиа-сезон
* Михайлов и Партнеры Украина
* ПР Квадрат
* Радник
* Формула Успеха
* Четвертый Рим
</div>
 
=== Спонсорство ===
{{розділ без джерел}}
 
: ''Див. '''[[Спонсорство]]'''.''
 
Рядок 1099 ⟶ 826:
 
=== Мерчандайзинг ===
{{розділ без джерел}}
 
Мерчандайзинг&nbsp;— комплексний метод управління поведінкою покупців для позиціювання товарів, зміни структури обороту на користь прибуткових марок тощо. Мерчандайзинг не тільки сприяє збільшенню прибутку і обсягу продажу на рівні пункту продажу, але також дозволяє створювати нові комбінації товарів і товарних груп, а також підвищувати лояльність покупців.
 
=== Медіапланування ===
{{Детальніше|Медіапланування}}
{{розділ без джерел}}
 
[[Медіапланування]] є підбором найефективніших ЗМІ, послідовності та частоти їхнього використання для організації рекламної кампанії. Головним етапом медіапланування є розробка медіаплану, включаючи розрахунок бюджету рекламної кампанії.
 
Рядок 1124 ⟶ 851:
 
==== Найбільші медіа-агентства України ====
{{розділ без джерел}}
 
Відповідно до рейтингу Всеукраїнської рекламної коаліції, у [[2008]]&nbsp;р. найбільшими медіа-баїнговими агенціями стали «МедіаВест», «[[Mindshare]]» та «ZenithOptimedia».
 
Рядок 1224 ⟶ 951:
<div align=left>
 
За рейтингом Всеукраїнської рекламної коаліції, у [[2007]]&nbsp;р. найбільшими медіа-баїнговими агенціями стали<ref>[http://adcoalition.org.ua/ru/news/view/8 Рейтинг медіа-агентств України у 2007&nbsp;р.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080921090540/http://adcoalition.org.ua/ru/news/view/8 |date=21 вересень 2008 }} {{ref-ru}}</ref>{{нема в джерелі}}{{джерело}}:
 
<div align=center>
Рядок 1310 ⟶ 1037:
 
==== «Сейлз-хаузи» ====
{{перевірність|1|date=2021.03.29}}
 
Найбільшими «сейлз-хаузами» ({{lang-uk|будинки продажу}}) України є{{немає АД|29|03|2021}}:
 
* «Інтер-реклама» (група «Інтер»)
Рядок 1325 ⟶ 1052:
* деякі інші («Первый канал. Всемирная сеть», ТОНІС)<ref>[http://www.telekritika.ua/news/2008-12-23/42844 Сейлз-хауси групи «Інтер» відкрили рекламну сітку каналів, які від них «ідуть»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081224114935/http://www.telekritika.ua/news/2008-12-23/42844 |date=2008-12-24 }}. {{ref-uk}}</ref>.
 
Першим «сейлз-хаузом» інтернет-реклами в Україні у вересні 2008&nbsp;р. став ''First Internet Sales House'' (FISH)<ref name=blog2>[http://b2blogger.com/pressroom/release/18898.html На украинском рынке появился первый интернет сейлз-хаус FISH]. {{ref-ru}}{{неякісне джерело}}</ref>. Головними майданчиками FISH є [[Яндекс|Yandex.ua]], UA-football.com, IT news.com.ua, tab.net.ua, C8network, Sostav.ua, Bankstore.com.ua, Expert.com.ua, UAclub.net, Djerelo.com, Proza.com.ua. За 2 місяці роботи досягнено домовленості про співробітництво з усіма провідними агенціями, які працюють у сфері інтернет-реклами: Adwork, adPro, Brainberry, Echo, MI 6, ITCG, [[TMGU]], Mediacom, Internet Expert, Go2Net тощо.{{немає АД|29|03|2021}}
 
== Рекламоносії (media suports) ==
 
=== Друковані ЗМІ (преса або принт) ===
{{розділ без джерел}}
 
'''Реклама у пресі''' є одним з найефективніших видів реклами:
 
Рядок 1391 ⟶ 1118:
 
=== Електронні ЗМІ (радіо та телебачення) ===
{{розділ без джерел}}
 
==== Телебачення ====
 
: ''Див. також '''[http://www.telekritika.ua/media-rinok/reklamapr/comerciyna/2009-04-01/44764 Зміни на ринку телевізійної реклами у березні 2009&nbsp;р.]'''.''
 
Реклама на телебаченні є однією з головних компонентів великих рекламних кампаній. Незважаючи на високу вартість, телевізійна реклама забезпечує найнижчу ціну одного контакту.
Рядок 1471 ⟶ 1196:
 
=== Зовнішня реклама&nbsp;— out-of-home ===
{{недостатньо виносок|1}}
 
{{дослівний переклад|url=http://www.otvetim.com.ua/content/view/21/38/|date=2021.03.29}}
Зовнішня реклама ({{lang-en|out-of-home}}, {{lang-ru|наружная реклама}})&nbsp;— реклама на вулицях (щити, перетяжки тощо), на фасаді будівель фірм-рекламодавців (вітрина, дашок тощо), а також на транспорті, враховуючи метро<ref>[http://www.otvetim.com.ua/content/view/21/38/ Рекламна та маркетингова термінологія]. {{ref-ru}}</ref>.
 
Юридично зовнішня реклама регулюється законом України «Про рекламу», а також розпорядженнями місцевих адміністрацій. Відповідно до розпорядження Київського міського голови від [[5 грудня]] [[2008]]&nbsp;р. №&nbsp;531 «Про питання зовнішньої реклами в м. Києві» у Києві єдиним органом, який правомочний встановлювати порядок розміщення зовнішньо реклами та ухвалювати рішення про видачу дозволів на розташування рекламних засобів, є виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).
Рядок 1478 ⟶ 1203:
Найбільшим оператором зовнішньої реклами в Україні є компанія BigBoard, її акціонером є другий найбільший світовий оператор зовнішньої реклами «JCDecaux». Прогнозується, що після економічної кризи 2008—2009&nbsp;рр. на українському ринку залишиться не більше 4-5 найбільших гравців.
 
Агенції, що спеціалізуються на зовнішній рекламі, в Україні об'єднані в Асоціацію зовнішньої реклами (АЗРУ). Членами «АЗРУ» є такі компанії{{немає АД|29|03|2021}}:
* BigBoard,
* Перехід-Outdoor,
Рядок 1492 ⟶ 1217:
* Українська реклама.
 
Вартість однієї сторони біл-борду влітку 2008&nbsp;р. становила близько 1,75 тис. грн, оренда двох сторін&nbsp;— 2,7 тис. грн<ref>[http://reklamaster.com/news/id/7676/index.html Наружники начали распродажи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160311151810/http://reklamaster.com/news/id/7676/index.html |date=2008.07.11|archiveddate=11 березень 2016 }}. {{ref-ru}}</ref>
 
=== Інтернет як рекламоносій (internet marketing, viral marketing та digital marketing) ===
{{розділ без джерел}}
 
Одним з цікавих підходів до маркетингу є комунікація у соціальних мережах або [[Маркетинг в соціальних мережах|SMM]] ({{lang-en|social media marketing}}) яка є частиною так званого [[Вірусний маркетинг|вірусного маркетингу]] ({{lang-en|viral marketing}}), яка, по суті, дуже схожа на «усну рекламу» ({{lang-en|word of mouth advertising}}, {{lang-ru|сарафанный маркетинг }}). Серед соціальних мереж, які використовуються для цього типу комунікації, можна назвати:
 
Рядок 1525 ⟶ 1250:
 
=== Пункт продажу ===
{{розділ без джерел}}
 
'''Пу́нкт про́дажу''' ('''то́чка про́дажу''', '''мі́сце про́дажу''', {{lang-en|Point of Sales}} (скорочено ''POS'' або ''PoS'') або ''Point of Purchase'' (''POP'') у США)&nbsp;— місце, де відбувається продаж товару споживачеві.
 
{{copyvio|url=https://web.archive.org/web/20100924094912/http://www.accel.ua/ua/library/main/|date=2021.03.29}}
'''Рекламні матеріали у пункті продажу''' або '''POS-матеріали''' ({{lang-en|Point of Sales materials}} або ''POS-materials'')&nbsp;— це матеріали, що розміщуються в місцях продажу, привертають увагу споживача і сприяють просуванню бренду або товару&nbsp;— дисплеї, стенди, шелфтокери, воблери, цінники, стоппери, диспенсери, пластикові лотки, прапорці<ref>[http://www.accel.ua/ua/library/main/ Словничок] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100924094912/http://www.accel.ua/ua/library/main/ |date=24 вересень 2010 }}. {{ref-uk}}</ref>. POS-матеріали відрізняються, наприклад, від телевізійної реклами, яка не має на меті негайної реакції покупця «тут і зараз». Між елементами POS-матеріалів та рекламною кампанією повинен існувати якийсь, як правило, візуальний зв'язок, необхідний для «включення» механізму асоціацій.
 
Рекламні матеріали у пункті продажу поділяються на тимчасові та постійні. До постійних рекламних матеріалів відносять матеріали, що розміщуються більш ніж на пів року і як правило без встановленого терміну демонтажу чи заміни. Тимчасові матеріали розміщуються зазвичай на термін від 2 тижнів до 2 місяців для підтримки певної маркетингової активності компанії (запуск нового продукту, зміна ціни, промо-акція тощо).
 
Пункт продажу поділяють на п'ять функціональних зон, у кожній з яких застосовуються свої POS-матеріали:
Рядок 1614 ⟶ 1337:
 
=== Роздатні матеріали, сувенірна продукція ===
{{розділ без джерел}}
 
Роздатні матеріали ({{lang-en|novelty items}})&nbsp;— це матеріали, які використовуються здебільшого у BTL-акціях, для інформування споживачів у пунктах продажу тощо. Швидкість розробки та друку, відносно невелика ціна дозволяє використовувати такі матеріали для акцій стимулювання збуту, розпродажу, відкриття пунктів продажу, івентів тощо.
 
Рядок 1634 ⟶ 1357:
 
=== Реклама в комп'ютерних іграх ===
{{розділ без джерел}}
 
Реклама в комп'ютерних іграх ({{lang-en|in-game ad}})&nbsp;— відносно новий напрямок реклами. Обсяг ринку ігрової реклами до [[2011]] року зросте до 971,3 мільйонів доларів<ref>За даними аналітиків «The Yankee Group».</ref>. На ньому вже працюють такі компанії, як-от «Double Fusion», «IGA Worldwide», «Mochimedia», «Neoedge Networks» та «Massive Incorporated» («Microsoft»).
 
Рядок 1640 ⟶ 1363:
 
=== Word of mouth ===
{{розділ без джерел}}
 
: ''Див. також '''[http://www.womma.org/ Word of Mouth Marketing Association]'''.''
 
'''Ма́рке́тинг по́голосу''', '''ма́рке́тинг пліто́к''', '''«ворд оф ма́ус»''' ({{lang-en|Word of mouth, Buzz Marketing}})&nbsp;— заходи з комунікації, які передбачають передачу інформації про торговельну марку або товар індивідуально від однієї людини до іншої (або до певної групи людей) під час розмови, телефонної розмови, у блоґах, через електронну пошту, поширюючи інтернет-фільми тощо.
Рядок 1658 ⟶ 1380:
 
== Відділ маркетингу ==
{{розділ без джерел}}
 
Кінцева мета роботи маркетингового підрозділу&nbsp;— підпорядкованість усієї господарської та комерційної діяльності підприємства законам існування та розвитку ринку.
 
Рядок 1678 ⟶ 1400:
Ф. Котлер }}
 
Служба (відділ) маркетингу<ref>[http://www.probusiness.in.ua/kb/marketing/org/structure/depart/advice/ Поради щодо створення відділу маркетингу] {{Webarchivecopyvio|url=https://web.archive.org/web/20071230120954/http://www.probusiness.in.ua/kb/marketing/org/structure/depart/advice/ |date=30 грудень 2007 }}2021. {{ref-uk03.29}}</ref>:
 
* повинна відповідати особливостям діяльності підприємства,
* її структура повинна відображати особливостей діяльності підприємства,
* повинна мати функціональні підрозділи всередині служби,
* повинна мати структуру, що постійно перебуває в розвитку(змінюється оточення, цілі фірми, досвід роботи компанії на ринку&nbsp;— відповідно змінюється і структура).
 
Десять порад за Ф. Котлером при створенні відділу маркетингу:
 
* Переконати керівництво в необхідності орієнтації на споживача.
* Призначити керуючого вищого рівня з маркетингу і створити групу з вирішення маркетингових питань.
* Отримати допомогу зовні (консультаційна допомога).
* Змінити систему заохочень.
* Найняти талановитих маркетологів.
* Розробити міцні навчальні маркетингові програми.
* Впровадити сучасну систему маркетингового планування.
* Встановити порядок щорічного заохочення маркетинговою діяльністю.
* Розглянути перехід від орієнтації на продукт до орієнтації на ринок.
* Від відділів перейти до процесів і результатів.
 
;Кількісні критерії ефективності діяльності маркетингових відділів
Рядок 1730 ⟶ 1434:
 
== Маркетингові агенції ==
{{розділ без джерел}}
 
У [[2007]]&nbsp;р. в Україні налічувалося 77 агентств, які надавали маркетингові послуги, а саме:
 
Рядок 1738 ⟶ 1442:
* директ-маркетинг (не включаючи торгівлю по каталогах),
* мерчандайзинг тощо.
«Міжнародна асоціація маркетингових ініціатив»<ref>[http://www.mami.com.ua/ Інтернет-сайт «Міжнародної асоціації маркетингових ініціатив»]</ref> («МАМІ») склала [[рейтинг]] агентств, у якому взяли участь 43 з 77 агенцій, що працюють у сфері маркетингових послуг України<ref>Причини, через які 34 агентства не брали участь в цьому [[рейтинг]]у:.
 
* 10 агентств&nbsp;— не беруть участь, оскільки за заявою самих агентств їхня основна діяльність пов'язана з іншими послугами, а маркетингові сервіси займають дуже незначну частку в загальному доході агентства;
* 7&nbsp;— не брали участі, оскільки почали свою діяльність у кінці 2007&nbsp;р. або в 2008 г.;
* 17&nbsp;— відмовилися.</ref>.
 
[[Рейтинг]] є щорічним проєктом «МАМІ» і складається за наслідками завершеного року, а публікується відповідно в другому кварталі наступного року. Вихід рейтингу за 2008&nbsp;р. очікується в червні 2009-го.
Рядок 1810 ⟶ 1510:
| 26|| Два Товариші|| 29|| 1&nbsp;— 2 || 99 ||ТММ, «Будмен», "Велика Кишеня, Philip Morris, журнал «Салон», РА «КлонДайк», ERSTEbank, InBev
|-
| 27|| [https://web.archive.org/web/20081204003847/http://promo-ua.com/index.html Формула успіху]|| 31|| 1&nbsp;— 2 || 70 ||Київстар, Dijuice, ФК Шахтар, ТС «Копійка», «Ескада», газета «Блік», авіакомпанія Carpatair, Одеський національний політехнічний інститут, «Юнімед», «Житомирські ласощі», Renault, «Автобум», «Прайм», «Олімп»
|-
| 28|| Fresh||працюють з 2007&nbsp;р. ||працюють з 2007&nbsp;р. || 100 ||Unilever, Indesit, APC
Рядок 1861 ⟶ 1561:
 
=== Креативність українських маркетингових агентств ===
{{розділ без джерел}}
 
У 2008&nbsp;р. Всеукраїнською рекламною коаліцією було складено підсумковий рейтинг креативності агенцій маркетингових послуг України за сезон-2008. Найкреативнішими агенціями було визнано Talan Proximity Ukraine, ROI Communications та OS-DIRECT.
 
Рядок 1867 ⟶ 1567:
 
=== Маркетинговий бріф ===
{{розділ без джерел}}
 
Працюючи з зовнішніми агенціями&nbsp;— рекламними, з [[BTL]], з організації масових акцій&nbsp;— спеціаліст з маркетингу зазвичай складає маркетинговий бріф ({{lang-en|marketing brief}}): короткий опис головних моментів, на які потрібно звернути увагу агенції та за якими буде оцінюватися робота такої агенції.
 
Рядок 1879 ⟶ 1579:
== Маркетинг в умовах кризи ==
 
Під час кризи маркетингу слід приділяти особливу увагу, оскільки в момент початку зростання оптимізований маркетинг є додатковою перевагою для компанії<ref name=blog>[http://b2blogger.com/blog/?p=420 Роль маркетинга в условиях кризиса]. {{ref-ru}}{{неякісне джерело}}</ref>:
 
* не скорочувати видатки на службу маркетингу;
Рядок 1896 ⟶ 1596:
Деякі показники щодо ринку реклами у 2008&nbsp;р. наведено нижче<ref>[http://ua.korrespondent.net/business/687994 В Україні на рекламу в 2008 році витратили майже сім мільярдів гривень]. {{ref-uk}}</ref>:
 
{{copyvio|url=https://ua.korrespondent.net/business/687994|date=2021.03.29}}
* Загальний обсяг реклами в медіа склав 6&nbsp;млрд 783&nbsp;млн грн (на 17&nbsp;% більше обсягу реклами у 2007&nbsp;р.);
* Зниження планових показників зростання в 25&nbsp;% відбулося в останньому кварталі року;
* Зниження рекламних бюджетів низки великих рекламодавців (напр., тютюнові компанії, деякі оператори мобільного зв'язку тощо);
* Деякі з медіаносіїв не показували динамічного росту (зокрема, радіо);
* Суттєве зменшення обсягів політичної реклами;
* Принт (преса):
** Загальний обсяг реклами склав 2&nbsp;млрд 052&nbsp;млн грн. («макетна» реклама в пресі склала 1 495&nbsp;млн грн.), зростання за рік + 30&nbsp;%; у період з 2007 по 2008 рік ринок демонстрував зростання більше, ніж на 40&nbsp;%, однак в останні кілька місяців 2008&nbsp;р. виникло сильне падіння ринку реклами в друкованій пресі, що обумовило уповільнення темпу зростання (до +30&nbsp;%) у підсумкових показниках;
** Обсяг «джинси» (або замовних матеріалів без позначки «реклама») склав 500&nbsp;млн грн.
* Інтернет-реклама:
** Зростання інтернет-реклами склало 67&nbsp;% у порівнянні з минулим роком, обсяг склав 100&nbsp;млн грн;
** У 2009&nbsp;р. експерти очікували зростання ринку інтернет-реклами на 20&nbsp;% до 120&nbsp;млн грн.
 
В Україні в 2009 році рекламний ринок мав зменшитись на 14&nbsp;%, в РФ на 17,5&nbsp;%,.
 
=== Розвиток маркетингу в Україні ===
{{розділ без джерел}}
 
* [[20 лютого]] [[1997]]&nbsp;р.&nbsp;— заснування [[Українська асоціація маркетингу|Української асоціації маркетингу («УАМ»)]],
* [[2000]]&nbsp;р.&nbsp;— створення при [[Українська асоціація маркетингу|УАМ]] Клубу директорів дослідницьких агентств,
Рядок 1920 ⟶ 1610:
 
=== Професійні видання, доступні в Україні ===
{{розділ без джерел}}
 
* Marketing Media Review (Видавництво «Економіка»)
* «Маркетинг и реклама» (Студцентр)
Рядок 1928 ⟶ 1618:
 
=== Український маркетинг за кордоном ===
{{розділ без джерел}}
 
Приклад успішної маркетингової кампанії, втіленої в життя українськими спеціалістами з маркетингу: «Нараджайся, пакуль нараджаецца» ([[Білорусь]], life:)).
 
Рядок 1945 ⟶ 1635:
* Маркетингова цінова політика / Дугіна С.&nbsp;І.&nbsp;— К.: КНЕУ, 2002.
* Маркетинг: Підручник для студ. вищ. навч. закл. Ч. 1 / С.&nbsp;В.&nbsp;Скибінський; Львів. комерц. акад.&nbsp;— Л., 2000.&nbsp;— 640 c.&nbsp;— Библиогр.: 143 назв.
* Маркетинг: Підручник / В. Руделіус, О.&nbsp;М.&nbsp;Азарян, Н.&nbsp;О.&nbsp;Бабенко та ін: Ред.-упоряд. О.&nbsp;І.&nbsp;Сидоренко, Л.&nbsp;С.&nbsp;Макарова. 2-е вид.&nbsp;— К.: [http://studymarketing.in.ua/ Навчально-видавничий центр «Консоріцум із удосконалення менеджемнт-освіти в Україні»], 2008.&nbsp;— 648 с.
* Маркетинг: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Л.&nbsp;А.&nbsp;Мороз, Н.&nbsp;І.&nbsp;Чухрай ; за ред. Л.&nbsp;А.&nbsp;Мороз ; М-во освіти і науки України.&nbsp;— 4-те вид., без змін.&nbsp;— Л. : Інтелект-Захід, 2009.&nbsp;— 244 с. : іл.&nbsp;— Бібліогр.: с. 239—240 (30 назв).&nbsp;— ISBN 978-966-7597-74-0
* Маркетинг: Підручник / Гаркавенко С.&nbsp;С.&nbsp;— К.: Лібра, 2002.&nbsp;— 712 с.
Рядок 1952 ⟶ 1642:
* Промисловий маркетинг: Підруч. для студ. екон. спец. / Є.&nbsp;В.&nbsp;Крикавський, Н.&nbsp;І.&nbsp;Чухрай; Нац. ун-т «Львів. політехніка».&nbsp;— 2-е вид.&nbsp;— Л., 2004.&nbsp;— 471 c.&nbsp;— Бібліогр.: 49 назв.
* Робінс С., Де Ченцо Д. Основи менеджменту / Пер. з англ. А. Олійник та ін.&nbsp;— К.: Основи, 2002.&nbsp;— 671 с.
* [[Стратегічний маркетинг]]: навч. посіб. / Є.&nbsp;В.&nbsp;Крикавський, Л.&nbsp;І.&nbsp;Третьякова, Н.&nbsp;С.&nbsp;Косар ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка».&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012.&nbsp;— 256 с. : табл.&nbsp;— (Серія «Світ маркетингу і логістики» ; вип. 3).&nbsp;— Бібліогр.: с. 230—232 (43 назви).&nbsp;— ISBN 978-617-607-353-6
* Торгівля, маркетинг, реклама: термінол. словник / А.&nbsp;Г.&nbsp;Загородній, Г.&nbsp;Л.&nbsp;Вознюк, І.&nbsp;М.&nbsp;Комарницький ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка».&nbsp;— Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2011.&nbsp;— 312 с.&nbsp;— Бібліогр.: с. 305—309 (78 назв).&nbsp;— ISBN 978-617-607-066-5 : 6
* Цінова політика підприємства / Корінєв В.&nbsp;Л.&nbsp;— К.: КНЕУ, 2001.
Рядок 1958 ⟶ 1648:
=== Російською ===
* Армстронг Г., Котлер Ф., Введение в маркетинг (Marketing: An Introduction), 8-е изд, М., издательство «Вильямс», 2007, 832 стор., ISBN 0-13-186591-9 {{ref-ru}}
* Бронникова Т. С., Чернявский А. Г. [http://www.aup.ru/books/m49/ Маркетинг: Учебное пособие.] Таганрог: Изд-во ТРТУ, 1999. {{ref-ru}}
* Куртц Д.[http://www.advertology.ru/article20876.html Четыре эры в истории маркетинга] // Наука о рекламе. {{ref-ru}}
* Котлер Ф., Вероника Вонг, Джон Сондерс, Гари Армстронг, Основы маркетинга, 4-е европейское издание (Principles of Marketing: European Edition 4th), М., издательство «Вильямс», 2007, 1200 стор., ISBN 0-273-68456-6 {{ref-ru}}
* Котлер Ф. [http://www.vr.com.ua/book/kotler.htm Основы маркетинга].&nbsp;— М.: «Прогресс», 1991. {{ref-ru}}
* Ламбен Ж.-Ж. [http://ateh.h12.ru/books/#l Стратегический маркетинг] {{ref-ru}}
* Маркетинг: учебник для вузов/Г.&nbsp;Л.&nbsp;Багиев, В.&nbsp;М.&nbsp;Тарасевич, Х.Анн; Под общ. ред. Г.&nbsp;Л.&nbsp;Багиева.-М.:ОАО «Изд-во „Экономика“», 2001.&nbsp;— 703 с. {{ref-ru}}
* Сэндидж Ч.&nbsp;И.&nbsp;Реклама: теория и практика.&nbsp;— М.: Прогресс, 1989.&nbsp;— 620 с. {{ref-ru}}
* [[Джек Траут|Траут, Джек.]] [https://web.archive.org/web/20080724001529/http://www.informkiosk.net/content/view/91/49/ 22 Непреложных закона маркетинга] {{ref-ru}}
* Эл Райс, Джек Траут. Маркетинговые войны. {{ref-ru}}
* Эванс Дж. Р., Берман Б. Маркетинг.&nbsp;— М.: Экономика, 1990.&nbsp;— 350 с. {{ref-ru}}
Рядок 1976 ⟶ 1666:
* Дайан А., Букерель Ф., Ланкар Б. Академия рынка: Маркетинг / Пер. с фр.&nbsp;— М.: Экономика, 1993.
* Диксон Питер Р. Управление маркетингом / Пер. с англ.; Под общ. ред. Ю.&nbsp;В.&nbsp;Шлёнова.&nbsp;— М.: Бином, 1998.&nbsp;— 556 с.
* Дойль П. Менеджмент: Стратегия и тактика.&nbsp;— СПб: Питер, 1999.&nbsp;— 560 с.
* Идрисов А. Б., Картышев С. В., Постноков А.&nbsp;В.&nbsp;Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций.&nbsp;— М.: Филинь, 1996.&nbsp;— 276 с.
* Карлоф Б. Деловая стратегия. Концепция, содержание, символы.&nbsp;— М.: Экономика, 1991.
* Ламбен, Жан-Жак. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива / Пер. с фр.&nbsp;— СПб: Наука, 1996.&nbsp;— 359 с.
* Основы маркетинга / Ф. Котлер, Г. Армстронг, Д. Сондерс, В. Вонг; Пер. с англ.&nbsp;— 2-е европ. изд.&nbsp;— М.: Издательский дом «Вильямс», 1998.&nbsp;— 1056 с.
* Портер М. Международная конкуренция / Пер. с англ.&nbsp;— М.: Международн. отношения, 1993.&nbsp;— 896 с.
* Ф. Котлер, Г. Армстронг, Д. Сондерс, В. Вонг. Маркетинг менеджмент.&nbsp;— СПб: Питер Ком, 1998.&nbsp;— 896 с.
{{refend}}