Маркетинг: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kanzat (обговорення | внесок) Вилучив список українських компаній, вписані без чітких критеріїв. Непотрібна інформація. |
Мітка: Скасовано |
||
Рядок 1:
{{проблеми|
{{перевірність|date=березень 2021}}
{{без джерел|date=березень 2021}}
{{НТЗ|date=березень 2021}}
}}
{{Об'єднати|Самомаркетинг|дата=травень 2018}}
'''Ма́ркетинг''' ({{lang-en|marketing}}) — це
{{copyvio|url=https://web.archive.org/web/20071223054755/http://www.probusiness.in.ua:80/kb/marketing/mktmix/goodpolicy/goods/|date=2021.03.29}}
. У широкому сенсі призначення маркетингу полягає в «визначенні та задоволенні людських і суспільних потреб».
== Вступ ==
{{розділ без джерел}}
{{copyvio|url=https://web.archive.org/web/20081221003527/http://revolution.allbest.ru/marketing/00012824_0.html|date=2021.03.29}}
== Теорія маркетингу ==
{{розділ без джерел}}
=== Філіп Котлер ===
: ''Див. також '''[[Філіп Котлер]]'''.''
Рядок 91 ⟶ 39:
'''Стратегія маркетингу''' — основний спосіб досягнення маркетингових цілей, формуючи та конкретизуючи відповідну структуру комплексу маркетингу. Стратегія маркетингу показує з яким продуктом, на які ринки, з яким обсягом продукції необхідно виходити для досягнення поставлених цілей.
{{copyvio|url=http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/1238/1/12.pdf|date=2021.03.29}}
{{copyvio|url=https://osvita.ua/vnz/reports/econom_pidpr/22045/|date=2021.03.29}}
== Види маркетингу ==
{{розділ без джерел}}
=== Залежност від стану попиту ===
* [[Діяльність маркетингова|Конверсійний маркетинг]]
Рядок 163 ⟶ 70:
== Головні поняття ==
{{розділ без джерел}}
{{copyvio|url=https://kozak.moy.su/publ/internet/marketing/principi_marketingu/13-1-0-23|date=2021.03.29}}
=== Ринок ===
{{розділ без джерел}}
[[Файл:MysiadloAuchan.jpg|міні|праворуч|250пкс|''Гіпермаркет «[[Auchan|Ашан]]» у м. Пясечно під [[Варшава|Варшавою]], [[Польща]]'']]
Рядок 235 ⟶ 93:
==== Види ринків: масовий, нішевий ====
{{недостатньо виносок|1|date=2021.03.29}}
* '''Масовий ринок''' ({{lang-en|mass market}}) — велика група споживачів якогось товару або групи товарів. Якщо маркетингова стратегія не передбачає сегментування ринку, використовуються підходи '''масового маркетингу''', '''мас-маркетингу''' або '''споживчого маркетингу''' ({{lang-en|Mass Marketing}}): використання ATL, однієї теми повідомлення ({{lang-en|message}}) для всієї аудиторії тощо. Принципи мас-маркетингу було розроблено американським психологом [[Джон Ватсон (психолог)|Джоном Уотсоном]].
* '''Нішевий ринок''' ({{lang-en|niche market}}) — невелика група споживачів, яка має певні характеристики; сегмент ринку. Зазвичай великі компанії не працюють на нішевих ринках, оскільки на таких ринках відсутня '''економія від масштабу''' ({{lang-en|economy of scale}}) (йдеться про зниження витрат у процесі збільшення обсягу виробництва та продажу товару).
Рядок 242 ⟶ 100:
=== Маркетинг «inbound» та «outbound» ===
До «inbound»-маркетингу
До «outbound»-маркетингу (функції, які безпосередньо направлені на споживача) зараховують рекламу та промо, зв'язки з громадськістю та ЗМІ, власне продаж, стратегію та структуру ''customer service'' та задоволення споживача ({{lang-en|customer satisfaction}})<ref>[http://www.managementhelp.org/mrktng/mrktng.htm Маркетинг «inbound» та «outbound»]</ref>.
=== Трейд-маркетинг ===
{{розділ без джерел}}
Трейд-маркетинг ({{lang-en|trade marketing}}) — дисципліна маркетингу, яка стосується збільшення попиту на рівні оптового та роздрібного продажу, тобто маркетингової комунікації та інших заходів у мережах дистриб'юції, а не на рівні кінцевого споживача.
Рядок 259 ⟶ 117:
* Ціна ({{lang-en|price}}).
{{copyvio|url=https://studentbooks.com.ua/content/view/108/44/1/22/|date=2021.03.29}}
=== Сегментування ринку ===
{{розділ без джерел}}
{{copyvio|url=https://ukrtextbook.com/marketing-lipchuk-v-v/marketing-lipchuk-v-v-11-1-sut-ta-znachennya-segmentaci%D1%97-rinku.html|date=2021.03.29}}
'''Цільовий маркетинг''' (сегментаційна стратегія маркетингу) потребує проведення трьох основних заходів: сегментації ринку, вибору цільових сегментів ринку та позиціювання товару на ринку.
Рядок 272 ⟶ 127:
=== Сегментація ринку ===
{{недостатньо виносок|1|date=2021.03.29}}
Застосування концепції ринкової сегментації дозволяє підприємству (фірмі) досягти максимальної результативності маркетингової діяльності шляхом використання своїх сильних сторін з урахуванням реальних умов на ринку. Сегментація — це поділ усього ринку на окремі частини (сегменти), кожен з яких охоплює більш або менш однорідні групи потенційних покупців з приблизно однаковими споживчими перевагами і стереотипом поведінки. Мета сегментації — максимальне проникнення підприємства на ці сегменти ринку замість того, щоб розпилювати зусилля всьому ринку. Політика сегментації ринку передбачає виділення окремих частин (сегментів) ринку, що відрізняється один від одного характеристиками попиту на товари та послуги і реакцією на маркетингові дії.
Рядок 319 ⟶ 175:
=== Маркетинг-мікс («чотири P»): продукт, ціна, комунікація, дистриб'юція ===
{{розділ без джерел}}
[[Файл:Marketing-Mix (en).png|міні|праворуч|400пкс|''Маркетинг-мікс'']]
Рядок 330 ⟶ 186:
=== «Сім P»: продукт, ціна, комунікація, дистриб'юція, люди, процеси, фізична наявність ===
На відміну від традиційної моделі маркетинг-міксу, яка включає чотири компоненти («чотири P» — продукт, ціну, комунікацію та дистриб'юцію), за Блумзом та Бітнером ({{lang-en|Blooms and Bitner}}) розширена модель маркетинг-міксу<ref>[http://www.12manage.com/methods_booms_bitner_7Ps.html
* людей ({{lang-en|people}}) — усіх осіб, які безпосередньо або опосередковано причетні до споживання послуг: споживачів, працівників відповідної компанії, керівництво компанії тощо;
Рядок 337 ⟶ 193:
=== Товар: продукція та послуги ===
{{перевірність|1|date=2021.03.29}}
У маркетингу '''товаром''' ({{lang-en|product}}, у роздрібній торгівлі — ''merchandise'', сировина — ''commodity'') є будь-що, що може бути запропоноване на ринку, що може задовольнити потреби споживачів.
Рядок 351 ⟶ 207:
'''Послуга''' ({{lang-en|service}}) — будь-яка діяльність або благо, яку одна сторона може запропонувати іншій (послуги перукаря, юриста, працівника банку тощо). Розрізняють чотири особливості послуг: невідчутність, неподільність, мінливість, недовговічність. Послуга, як і продукт, є різновидом товару.
Останнім часом поняття товару було розширене
{{copyvio|url=https://web.archive.org/web/20071223054755/http://www.probusiness.in.ua:80/kb/marketing/mktmix/goodpolicy/goods/|date=2021.03.29}}
'''Упако́вка''' (або '''пакува́ння''', {{lang-en|packaging}}) — процес розробки та виробництва жорсткої або м'якої оболонки для товару. Упаковка може бути ''первісною'' — безпосередньо вміщувати товар (тюбик з зубною пастою), та ''вторинною'' — упаковка, в якій міститься первісно упакований товар, наприклад, картонна коробка з тюбиком зубної пасти. Для зберігання, ідентифікації та транспортування товару необхідна ''транспортна упаковка''. Це може бути картонний ящик, у якому упаковано декілька десятків тюбиків зубної пасти. Частиною упаковки є ''маркування'' — друкована інформація, яку наносять на упаковку або вкладають до неї.
Рядок 426 ⟶ 232:
=== Комунікація, комплекс просування ===
{{розділ без джерел}}
Процес '''комуніка́ції''' — процес передачі, обміну інформацією, результатом якого є усвідомлення інформації для прийняття відповідних рішень, наприклад, мотивації певної поведінки споживача. Термін «комунікація» походить від {{lang-la|communis}}, що означає «спільне». Отже, важливим елементом комунікації є не просто передача інформації, а намагання поширити зміст повідомлення, встановити єдність (спільність) його сприйняття.
Рядок 482 ⟶ 288:
=== Стимулювання збуту (промо) ===
{{розділ без джерел}}
'''[[Стимулювання збуту]]''' або '''стимулювання продажу''', '''промо''', '''промоція''', '''сейлз-промо''' ({{lang-en|consumer sales promo}} та ''trade sales promo'') — заходи для стимулювання збуту товарів, що їх направлено на споживачів або на роздрібну торгівлю.
Рядок 492 ⟶ 298:
* '''Часткове зниження ціни''' ({{lang-en|cents-off deal}}): пропозиція певного товару за ціною, що відрізняється від звичайної, на пр., −20 % від стандартної ціни;
* '''Нестандартна упаковка''' ({{lang-en|price-pack deal}}): пропозиція більшої кількості товару за ціною стандартної упаковки;
* <span id="loyaltyprogram">'''Програми лояльності'''</span> ({{lang-en|loyal reward program}}): заохочення споживачів збирати бали або милі для додаткових покупок (на пр., програма лояльності ''Pepsi Stuff'', що дозволяє витрачати зібрані бали для завантаження аудіо треків в інтернеті
* '''Купони''' ({{lang-en|coupons}});
* '''Рекламний проспект у пресі''' ({{lang-en|free-standing insert}} або ''FSI''): проспект, який вкладається у друковане видання, але не приєднується до нього;
Рядок 523 ⟶ 329:
=== Дистриб'юція / канали розподілу, прямі та непрямі канали, гуртова торгівля, роздрібна торгівля ===
: ''Див. також '''[[Дистрибуція (логістика)]]'''.''
{{розділ без джерел}}
'''Кана́ли дистриб'ю́ції''' (або '''дистрибу́ції''') чи '''кана́ли розпо́ділу''' — торговельні мережі, що переміщують товари (продукти та послуги) від виробників до споживачів.
Рядок 552 ⟶ 359:
==== B2B-маркетинг ====
: ''Див. статтю '''[[Бізнес-маркетинг]]'''.''
{{перевірність|1|date=2021.03.29}}
B2B-маркетинг ({{lang-en|B2B marketing}} або ''business-to-business marketing''), бізнес-маркетинг ({{lang-en|business marketing}}) або промисловий маркетинг ({{lang-en|industrial marketing}}) — комплекс маркетингу, що здійснюється юридичними особами чи організаціями, включаючи комерційні підприємства та установи, для сприяння продажу своїх товарів або послуг іншим компаніям та організаціям, які, в свою чергу, можуть перепродати їх, використати їх як компоненти для продуктів або послуг, що їх пропонують наступним юридичним особам.
Рядок 561 ⟶ 368:
=== Ефективність маркетингу ===
: ''Див. статтю '''[[Ефективність маркетингу]]'''.''
{{розділ без джерел}}
'''Ефекти́вність ма́рке́тингу''' ({{lang-en|marketing effectiveness}}) — показник того, наскільки оптимальними є маркетингові заходи у тому, що стосується зменшення витрат та досягнення результатів у короткостроковій та довгостроковій перспективі. Ефективність маркетингу пов'язана з показником '''рентабельності маркетингових інвестицій''' ({{lang-en|marketing ROI}}, ''return on marketing investment'', скорочено ''ROMI'').
Рядок 581 ⟶ 389:
=== Маркетингове дослідження ===
{{розділ без джерел}}
Маркетингове дослідження — систематичне комплексне дослідження ринку, торгової кон'юнктури з характеристикою співвідношення попиту і пропозиції, зміни рівня цін, стану задоволення попиту населення; зміни купівельної спроможності і купівельних намірів споживачів з оцінкою перспектив розвитку ринку і прогнозом його ємності відповідно до завдань фірми, розробкою необхідної стратегії її розвитку і рекомендацій щодо реалізації її планів, підвищення конкурентоспроможності товарів, які найповніше відповідали б попиту різних груп покупців, пропозицій, спрямованих на стимулювання збуту, пошук ринків, рекламних заходів, ціноутворення тощо.
==== Види маркетингових досліджень ====
{{перевірність|1|date=2021.03.29}}
Усі маркетингові дослідження поділяються на кілька груп:
Рядок 619 ⟶ 428:
==== Головні стандарти маркетингових досліджень ====
{{розділ без джерел}}
Головними міжнародними стандартами маркетингових досліджень вважаються стандарти [[ESOMAR]] і [[Gallup International Association]], а також стандартів якості маркетингових досліджень [[Українська асоціація маркетингу|Української асоціації маркетингу]].
==== Компанії, які провадять маркетингові дослідження ====
{{розділ без джерел}}
У [[2007]] р. найбільшими компаніями з дослідження ринку у світі були:
Рядок 672 ⟶ 481:
=== Управління товаром ===
{{перевірність|1|date=2021.03.29}}
'''Управління товаром''' ({{lang-en|Product management}}) — функція маркетингу, яка займається плануванням та маркетинговою стратегією певного товару на всіх етапах '''життєвого циклу товару''' ({{lang-en|product lifecycle}}).
Рядок 680 ⟶ 489:
=== Орієнтованість на споживача ===
{{розділ без джерел}}
Орієнтованість на споживача ({{lang-en|customer centricity}}) визначає стратегію маркетингової функції компанії, коли пріоритет надається насамперед потребам споживача та звертається увага на моделі поведінки споживача, а не на чинники, напряму пов'язаним з внутрішніми завданнями та процесами компанії (напр., прибуток у короткостроковій перспективі).
Рядок 694 ⟶ 503:
=== Маркетингова комунікація ===
{{розділ без джерел}}
: ''Див. статтю '''[[Маркетингова комунікація]]'''.''
[[Файл:Edo period advertising in Japan.jpg|міні|праворуч|180пкс|''Флаєр з рекламою традиційних японських ліків, [[1806]] р.'']]
Рядок 717 ⟶ 527:
=== ATL та BTL ===
{{розділ без джерел}}
Термін BTL (від {{lang-en|Below The Line}} — «під рискою») найімовірніше виник у компанії «Procter & Gamble». Керівник відділу маркетингу, працюючи над бюджетом, включив усі класичні інструменти просування: рекламу в пресі, на телебаченні та радіо, PR, розробку нової упаковки тощо. Під остаточною сумою бюджету було підведено риску, і лише потім — під рискою — було додано витрати, про які забули, а саме витрати на роздачу безкоштовних зразків товару та на організацію міського свята. Усі класичні інструменти просування, описані у бюджеті «Procter & Gamble» над рискою ({{lang-en|above-the-line}}), отримали назву ATL<ref>[http://promo-ua.com/btl-legend.html На сайті агенції «Формула успіху»]. {{ref-ru}}</ref>{{немає в джерелі}}.
=== Реклама ===
{{розділ без джерел}}
'''Рекла́ма''' — це друковане, рукописне, усне або графічне повідомлення про особу, товари та послуги, відкрито опубліковане рекламодавцем й оплачене з метою збільшення обсягів збуту, розширення клієнтури, одержання голосів або суспільної підтримки{{немає АД|29|03|2021}}.
За [[Філіп Котлер|Ф. Котлером]], реклама — це неособистісна форма комунікації, що здійснюється за допомогою платних засобів поширення інформації з чітко зазначеним джерелом фінансування{{немає АД|29|03|2021}}.
==== Законодавство про рекламу в Україні ====
Рекламна діяльність (а саме засади рекламної діяльності та відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами) в Україні регулюється Законом України «Про рекламу» № 270/96-ВР від 3 липня 1996 р. з численними змінами і доповненнями (остання редакція — 10 травня 2008 р.)<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=270%2F96-%E2%F0 Закон України «Про рекламу» № 270/96-ВР від 3 липня 1996 р.] {{ref-uk}}</ref>. Реклама у цьому законі визначається таким чином: це — спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі і в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання зиску.
Рядок 869 ⟶ 681:
=== Бренд, брендінг, управління брендом (бренд-менеджмент) ===
{{розділ без джерел}}
: ''Див. також '''[[Бренд]]'''.''
'''Бренд''' — це уявні образи товару, збережені в пам'яті зацікавлених груп споживачів. Бренд виконує функцію ідентифікації та диференціації, він визначає поведінку споживача під час вибору товару (продуктів та послуг)
'''[[Управління брендом|Бре́ндинг]]''' — це діяльність зі створення тривалої прихильності до товару на основі спільного впливу на споживача рекламних повідомлень, товарної марки, пакування, матеріалів для стимулювання збуту та інших елементів комунікації, об'єднаних певною ідеєю та фірмовим оформленням, які виокремлюють товар серед конкурентів і створюють його образ. Брендинг об'єднує творчі зусилля рекламодавця, рекламної агенції, торгових фірм та посередників у широкомасштабному впливові на свідомість споживача бренд-іміджу — персоніфікованого позитивного образу торговельної марки на основі науково обґрунтованих висновків маркетингових досліджень. На думку [[Девід Огілві|Девіда Огілві]], «товаровиробник, який присвячує свою рекламу створенню найсприятливішого образу і відмінності свого бренду від конкурентів, завоює найбільшу частку ринку і довго одержуватиме максимальний прибуток».
Рядок 889 ⟶ 701:
При створенні поінформованості використовується принцип кодування, сформульований психологом Енделем Тулвінгом ([[Естонська мова|естон.]] ''Endel Tulving''): «успішне відтворення (в пам'яті) залежить від збігу інформації, закодованої під час запам'ятовування, з інформацією, яка існує на час її відтворення», тобто якщо споживачеві необхідно впізнати упаковку товару, то реклама повинна чітко показати товар у фірмовій упаковці серед аналогічних товарів відповідної категорії (так, як він побачить товар у магазині).
Найдорожчими брендами у світі є такі: За рейтингом «Forbes» у 2012 р. (лише компанії, присутні у США)<ref>[http://www.forbes.com/pictures/mli45jglj/no-1-apple-2/ Найвпливовіші бренди світу]. {{ref-en}}</ref>{{немає в джерелі}}:
* Apple — 87 млрд $
Рядок 916 ⟶ 728:
=== Прямий маркетинг ===
{{перевірність|1|date=березень 2021}}
'''Прямий маркетинг''' ({{lang-en|direct marketing}}) — вид маркетингу, який використовує засоби реклами для прямого звернення до потенційного споживача для досягнення відгуку без втручань роздрібної торгівлі або персонального продажу<ref>[http://www.probusiness.in.ua/kb/marketing/mktmix/promotion/direct/ Український мобільний банк знань. Прямий маркетинг] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080409170822/http://www.probusiness.in.ua/kb/marketing/mktmix/promotion/direct/ |date=9 квітень 2008 }}. {{ref-uk}}</ref>.
Прямий маркетинг — інтерактивна система маркетингу, яка використовує один або кілька засобів реклами для того, щоб викликати реакцію, яку можна виміряти, і/або укладання угоди в будь-якому місці.
Основні риси прямого маркетингу
Рядок 991 ⟶ 803:
=== Продакт-плейсмент ===
{{розділ без джерел}}
'''Продакт-плейсмент''' або '''прихована реклама''' ({{lang-en|product placement}}, дослівний переклад — «розміщення продукції») — рекламний прийом, який полягає в тому, що реквізит у фільмах, телевізійних передачах, комп'ютерних іграх, музичних кліпах або книгах має реальний комерційний аналог. Зазвичай демонструється сам рекламований продукт або його логотип, або згадується про його позитивні якості.
Рядок 1001 ⟶ 813:
Нижче наведено приклад рейтингу PR-агенцій з кількістю згадувань у ЗМІ за тиждень (грудень 2007 р.)<ref>[http://elvisti.com/node/72906 Медіа-рейтинг українських PR-агенцій з 3 по 9 грудня 2007 р.] {{ref-ru}}</ref>:
{{copyvio|url=http://elvisti.com/node/72906|date=2021.03.29}}
З великих PR-агенцій слід згадати{{чому}} також такі: SPN Ogilvy PR, PRP, NobletMedia CIS (колишня Imageland Ukraine), Mmd, «Михайлов и Партнеры — Украина», Pleon Talan, PR-Service, PRT Communication Group, Romyr&Associates Ukraine, Willard Group та інші.{{джерело}}
=== Спонсорство ===
{{розділ без джерел}}
: ''Див. '''[[Спонсорство]]'''.''
Рядок 1099 ⟶ 826:
=== Мерчандайзинг ===
{{розділ без джерел}}
Мерчандайзинг — комплексний метод управління поведінкою покупців для позиціювання товарів, зміни структури обороту на користь прибуткових марок тощо. Мерчандайзинг не тільки сприяє збільшенню прибутку і обсягу продажу на рівні пункту продажу, але також дозволяє створювати нові комбінації товарів і товарних груп, а також підвищувати лояльність покупців.
=== Медіапланування ===
{{Детальніше|Медіапланування}}
{{розділ без джерел}}
[[Медіапланування]] є підбором найефективніших ЗМІ, послідовності та частоти їхнього використання для організації рекламної кампанії. Головним етапом медіапланування є розробка медіаплану, включаючи розрахунок бюджету рекламної кампанії.
Рядок 1124 ⟶ 851:
==== Найбільші медіа-агентства України ====
{{розділ без джерел}}
Відповідно до рейтингу Всеукраїнської рекламної коаліції, у [[2008]] р. найбільшими медіа-баїнговими агенціями стали «МедіаВест», «[[Mindshare]]» та «ZenithOptimedia».
Рядок 1224 ⟶ 951:
<div align=left>
За рейтингом Всеукраїнської рекламної коаліції, у [[2007]] р. найбільшими медіа-баїнговими агенціями стали<ref>[http://adcoalition.org.ua/ru/news/view/8 Рейтинг медіа-агентств України у 2007 р.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080921090540/http://adcoalition.org.ua/ru/news/view/8 |date=21 вересень 2008 }} {{ref-ru}}</ref>{{нема в джерелі}}{{джерело}}:
<div align=center>
Рядок 1310 ⟶ 1037:
==== «Сейлз-хаузи» ====
{{перевірність|1|date=2021.03.29}}
Найбільшими «сейлз-хаузами» ({{lang-uk|будинки продажу}}) України є{{немає АД|29|03|2021}}:
* «Інтер-реклама» (група «Інтер»)
Рядок 1325 ⟶ 1052:
* деякі інші («Первый канал. Всемирная сеть», ТОНІС)<ref>[http://www.telekritika.ua/news/2008-12-23/42844 Сейлз-хауси групи «Інтер» відкрили рекламну сітку каналів, які від них «ідуть»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081224114935/http://www.telekritika.ua/news/2008-12-23/42844 |date=2008-12-24 }}. {{ref-uk}}</ref>.
Першим «сейлз-хаузом» інтернет-реклами в Україні у вересні 2008 р. став ''First Internet Sales House'' (FISH)<ref name=blog2>[http://b2blogger.com/pressroom/release/18898.html На украинском рынке появился первый интернет сейлз-хаус FISH]. {{ref-ru}}{{неякісне джерело}}</ref>. Головними майданчиками FISH є [[Яндекс|Yandex.ua]], UA-football.com, IT news.com.ua, tab.net.ua, C8network, Sostav.ua, Bankstore.com.ua, Expert.com.ua, UAclub.net, Djerelo.com, Proza.com.ua. За 2 місяці роботи досягнено домовленості про співробітництво з усіма провідними агенціями, які працюють у сфері інтернет-реклами: Adwork, adPro, Brainberry, Echo, MI 6, ITCG, [[TMGU]], Mediacom, Internet Expert, Go2Net тощо.{{немає АД|29|03|2021}}
== Рекламоносії (media suports) ==
=== Друковані ЗМІ (преса або принт) ===
{{розділ без джерел}}
'''Реклама у пресі''' є одним з найефективніших видів реклами:
Рядок 1391 ⟶ 1118:
=== Електронні ЗМІ (радіо та телебачення) ===
{{розділ без джерел}}
==== Телебачення ====
Реклама на телебаченні є однією з головних компонентів великих рекламних кампаній. Незважаючи на високу вартість, телевізійна реклама забезпечує найнижчу ціну одного контакту.
Рядок 1471 ⟶ 1196:
=== Зовнішня реклама — out-of-home ===
{{недостатньо виносок|1}}
{{дослівний переклад|url=http://www.otvetim.com.ua/content/view/21/38/|date=2021.03.29}}
Юридично зовнішня реклама регулюється законом України «Про рекламу», а також розпорядженнями місцевих адміністрацій. Відповідно до розпорядження Київського міського голови від [[5 грудня]] [[2008]] р. № 531 «Про питання зовнішньої реклами в м. Києві» у Києві єдиним органом, який правомочний встановлювати порядок розміщення зовнішньо реклами та ухвалювати рішення про видачу дозволів на розташування рекламних засобів, є виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).
Рядок 1478 ⟶ 1203:
Найбільшим оператором зовнішньої реклами в Україні є компанія BigBoard, її акціонером є другий найбільший світовий оператор зовнішньої реклами «JCDecaux». Прогнозується, що після економічної кризи 2008—2009 рр. на українському ринку залишиться не більше 4-5 найбільших гравців.
Агенції, що спеціалізуються на зовнішній рекламі, в Україні об'єднані в Асоціацію зовнішньої реклами (АЗРУ). Членами «АЗРУ» є такі компанії{{немає АД|29|03|2021}}:
* BigBoard,
* Перехід-Outdoor,
Рядок 1492 ⟶ 1217:
* Українська реклама.
Вартість однієї сторони біл-борду влітку 2008 р. становила близько 1,75 тис. грн, оренда двох сторін — 2,7 тис. грн<ref>[http://reklamaster.com/news/id/7676/index.html Наружники начали распродажи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160311151810/http://reklamaster.com/news/id/7676/index.html |date=2008.07.11|archiveddate=11 березень 2016 }}. {{ref-ru}}</ref>
=== Інтернет як рекламоносій (internet marketing, viral marketing та digital marketing) ===
{{розділ без джерел}}
Одним з цікавих підходів до маркетингу є комунікація у соціальних мережах або [[Маркетинг в соціальних мережах|SMM]] ({{lang-en|social media marketing}}) яка є частиною так званого [[Вірусний маркетинг|вірусного маркетингу]] ({{lang-en|viral marketing}}), яка, по суті, дуже схожа на «усну рекламу» ({{lang-en|word of mouth advertising}}, {{lang-ru|сарафанный маркетинг }}). Серед соціальних мереж, які використовуються для цього типу комунікації, можна назвати:
Рядок 1525 ⟶ 1250:
=== Пункт продажу ===
{{розділ без джерел}}
'''Пу́нкт про́дажу''' ('''то́чка про́дажу''', '''мі́сце про́дажу''', {{lang-en|Point of Sales}} (скорочено ''POS'' або ''PoS'') або ''Point of Purchase'' (''POP'') у США) — місце, де відбувається продаж товару споживачеві.
{{copyvio|url=https://web.archive.org/web/20100924094912/http://www.accel.ua/ua/library/main/|date=2021.03.29}}
Пункт продажу поділяють на п'ять функціональних зон, у кожній з яких застосовуються свої POS-матеріали:
Рядок 1614 ⟶ 1337:
=== Роздатні матеріали, сувенірна продукція ===
{{розділ без джерел}}
Роздатні матеріали ({{lang-en|novelty items}}) — це матеріали, які використовуються здебільшого у BTL-акціях, для інформування споживачів у пунктах продажу тощо. Швидкість розробки та друку, відносно невелика ціна дозволяє використовувати такі матеріали для акцій стимулювання збуту, розпродажу, відкриття пунктів продажу, івентів тощо.
Рядок 1634 ⟶ 1357:
=== Реклама в комп'ютерних іграх ===
{{розділ без джерел}}
Реклама в комп'ютерних іграх ({{lang-en|in-game ad}}) — відносно новий напрямок реклами. Обсяг ринку ігрової реклами до [[2011]] року зросте до 971,3 мільйонів доларів<ref>За даними аналітиків «The Yankee Group».</ref>. На ньому вже працюють такі компанії, як-от «Double Fusion», «IGA Worldwide», «Mochimedia», «Neoedge Networks» та «Massive Incorporated» («Microsoft»).
Рядок 1640 ⟶ 1363:
=== Word of mouth ===
{{розділ без джерел}}
'''Ма́рке́тинг по́голосу''', '''ма́рке́тинг пліто́к''', '''«ворд оф ма́ус»''' ({{lang-en|Word of mouth, Buzz Marketing}}) — заходи з комунікації, які передбачають передачу інформації про торговельну марку або товар індивідуально від однієї людини до іншої (або до певної групи людей) під час розмови, телефонної розмови, у блоґах, через електронну пошту, поширюючи інтернет-фільми тощо.
Рядок 1658 ⟶ 1380:
== Відділ маркетингу ==
{{розділ без джерел}}
Кінцева мета роботи маркетингового підрозділу — підпорядкованість усієї господарської та комерційної діяльності підприємства законам існування та розвитку ринку.
Рядок 1678 ⟶ 1400:
Ф. Котлер }}
;Кількісні критерії ефективності діяльності маркетингових відділів
Рядок 1730 ⟶ 1434:
== Маркетингові агенції ==
{{розділ без джерел}}
У [[2007]] р. в Україні налічувалося 77 агентств, які надавали маркетингові послуги, а саме:
Рядок 1738 ⟶ 1442:
* директ-маркетинг (не включаючи торгівлю по каталогах),
* мерчандайзинг тощо.
«Міжнародна асоціація маркетингових ініціатив»
[[Рейтинг]] є щорічним проєктом «МАМІ» і складається за наслідками завершеного року, а публікується відповідно в другому кварталі наступного року. Вихід рейтингу за 2008 р. очікується в червні 2009-го.
Рядок 1810 ⟶ 1510:
| 26|| Два Товариші|| 29|| 1 — 2 || 99 ||ТММ, «Будмен», "Велика Кишеня, Philip Morris, журнал «Салон», РА «КлонДайк», ERSTEbank, InBev
|-
| 27||
|-
| 28|| Fresh||працюють з 2007 р. ||працюють з 2007 р. || 100 ||Unilever, Indesit, APC
Рядок 1861 ⟶ 1561:
=== Креативність українських маркетингових агентств ===
{{розділ без джерел}}
У 2008 р. Всеукраїнською рекламною коаліцією було складено підсумковий рейтинг креативності агенцій маркетингових послуг України за сезон-2008. Найкреативнішими агенціями було визнано Talan Proximity Ukraine, ROI Communications та OS-DIRECT.
Рядок 1867 ⟶ 1567:
=== Маркетинговий бріф ===
{{розділ без джерел}}
Працюючи з зовнішніми агенціями — рекламними, з [[BTL]], з організації масових акцій — спеціаліст з маркетингу зазвичай складає маркетинговий бріф ({{lang-en|marketing brief}}): короткий опис головних моментів, на які потрібно звернути увагу агенції та за якими буде оцінюватися робота такої агенції.
Рядок 1879 ⟶ 1579:
== Маркетинг в умовах кризи ==
Під час кризи маркетингу слід приділяти особливу увагу, оскільки в момент початку зростання оптимізований маркетинг є додатковою перевагою для компанії<ref name=blog>[http://b2blogger.com/blog/?p=420 Роль маркетинга в условиях кризиса]. {{ref-ru}}{{неякісне джерело}}</ref>:
* не скорочувати видатки на службу маркетингу;
Рядок 1896 ⟶ 1596:
Деякі показники щодо ринку реклами у 2008 р. наведено нижче<ref>[http://ua.korrespondent.net/business/687994 В Україні на рекламу в 2008 році витратили майже сім мільярдів гривень]. {{ref-uk}}</ref>:
{{copyvio|url=https://ua.korrespondent.net/business/687994|date=2021.03.29}}
В Україні в 2009 році рекламний ринок мав зменшитись на 14 %, в РФ на 17,5 %,.
=== Розвиток маркетингу в Україні ===
{{розділ без джерел}}
* [[20 лютого]] [[1997]] р. — заснування [[Українська асоціація маркетингу|Української асоціації маркетингу («УАМ»)]],
* [[2000]] р. — створення при [[Українська асоціація маркетингу|УАМ]] Клубу директорів дослідницьких агентств,
Рядок 1920 ⟶ 1610:
=== Професійні видання, доступні в Україні ===
{{розділ без джерел}}
* Marketing Media Review (Видавництво «Економіка»)
* «Маркетинг и реклама» (Студцентр)
Рядок 1928 ⟶ 1618:
=== Український маркетинг за кордоном ===
{{розділ без джерел}}
Приклад успішної маркетингової кампанії, втіленої в життя українськими спеціалістами з маркетингу: «Нараджайся, пакуль нараджаецца» ([[Білорусь]], life:)).
Рядок 1945 ⟶ 1635:
* Маркетингова цінова політика / Дугіна С. І. — К.: КНЕУ, 2002.
* Маркетинг: Підручник для студ. вищ. навч. закл. Ч. 1 / С. В. Скибінський; Львів. комерц. акад. — Л., 2000. — 640 c. — Библиогр.: 143 назв.
* Маркетинг: Підручник / В. Руделіус, О. М. Азарян, Н. О. Бабенко та ін: Ред.-упоряд. О. І. Сидоренко, Л. С. Макарова. 2-е вид. — К.:
* Маркетинг: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Л. А. Мороз, Н. І. Чухрай ; за ред. Л. А. Мороз ; М-во освіти і науки України. — 4-те вид., без змін. — Л. : Інтелект-Захід, 2009. — 244 с. : іл. — Бібліогр.: с. 239—240 (30 назв). — ISBN 978-966-7597-74-0
* Маркетинг: Підручник / Гаркавенко С. С. — К.: Лібра, 2002. — 712 с.
Рядок 1952 ⟶ 1642:
* Промисловий маркетинг: Підруч. для студ. екон. спец. / Є. В. Крикавський, Н. І. Чухрай; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — 2-е вид. — Л., 2004. — 471 c. — Бібліогр.: 49 назв.
* Робінс С., Де Ченцо Д. Основи менеджменту / Пер. з англ. А. Олійник та ін. — К.: Основи, 2002. — 671 с.
*
* Торгівля, маркетинг, реклама: термінол. словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк, І. М. Комарницький ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2011. — 312 с. — Бібліогр.: с. 305—309 (78 назв). — ISBN 978-617-607-066-5 : 6
* Цінова політика підприємства / Корінєв В. Л. — К.: КНЕУ, 2001.
Рядок 1958 ⟶ 1648:
=== Російською ===
* Армстронг Г., Котлер Ф., Введение в маркетинг (Marketing: An Introduction), 8-е изд, М., издательство «Вильямс», 2007, 832 стор., ISBN 0-13-186591-9 {{ref-ru}}
* Бронникова Т. С., Чернявский А. Г.
* Куртц Д.
* Котлер Ф., Вероника Вонг, Джон Сондерс, Гари Армстронг, Основы маркетинга, 4-е европейское издание (Principles of Marketing: European Edition 4th), М., издательство «Вильямс», 2007, 1200 стор., ISBN 0-273-68456-6 {{ref-ru}}
* Котлер Ф.
* Ламбен Ж.-Ж.
* Маркетинг: учебник для вузов/Г. Л. Багиев, В. М. Тарасевич, Х.Анн; Под общ. ред. Г. Л. Багиева.-М.:ОАО «Изд-во „Экономика“», 2001. — 703 с. {{ref-ru}}
* Сэндидж Ч. И. Реклама: теория и практика. — М.: Прогресс, 1989. — 620 с. {{ref-ru}}
* [[Джек Траут|Траут, Джек.]]
* Эл Райс, Джек Траут. Маркетинговые войны. {{ref-ru}}
* Эванс Дж. Р., Берман Б. Маркетинг. — М.: Экономика, 1990. — 350 с. {{ref-ru}}
Рядок 1976 ⟶ 1666:
* Дайан А., Букерель Ф., Ланкар Б. Академия рынка: Маркетинг / Пер. с фр. — М.: Экономика, 1993.
* Диксон Питер Р. Управление маркетингом / Пер. с англ.; Под общ. ред. Ю. В. Шлёнова. — М.: Бином, 1998. — 556 с.
* Идрисов А. Б., Картышев С. В., Постноков А. В. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций. — М.: Филинь, 1996. — 276 с.
* Карлоф Б. Деловая стратегия. Концепция, содержание, символы. — М.: Экономика, 1991.
* Ламбен, Жан-Жак. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива / Пер. с фр. — СПб: Наука, 1996. — 359 с.
* Портер М. Международная конкуренция / Пер. с англ. — М.: Международн. отношения, 1993. — 896 с.
{{refend}}
|