«Меморіал» імені Василя Стуса: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Картка:Громадська організація
|назва = Громадська організація «Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса»
|емблема =[[File:Memoriallogosmall.jpg|thumb|]]
|абревіатура =
|емблема =
|зображення =
|оригінал =
|девіз =
|рік заснування = [[4 березня]] [[1989]]
|тип =Громадська організація
|голова = [[Кубів Степан Іванович]]
|члени =
|положення =
|сайт = [http://memorialstusa.com.ua/ memorialstusa.com.ua]
|адреса =Київ, Україна,
вул. Багговутівська, 17-21
}}{{Otheruses|Меморіал}}
|скорочена назва=«Меморіал» імені Василя Стуса|повне та скорочене найменування англійською мовою=NGO «Ukrainian human rights organization «Memorial» of Vasyl Stus» / «Memorial» of Vasyl Stus»}}{{Otheruses|Меморіал}}
 
'''Громадська організація «Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса»''' — утворена в 1989 громадська організація. Займається збереженням пам'яті стосовнопро політичнихполітичні [[репресії|репресій]] у [[УРСР]] у XX сторіччі та правозахисною діяльністю.
 
Деякі осередки «Меморіалу» ім. Василя Стуса (обласні і районні) входять у «Міжнародний Меморіал».
 
== Історія ==
Товариство «Меморіал» створене 28 січня 1989 року у Москві під назвою Всесоюзне добровільне історико-просвітницьке товариство «Меморіал». Одним з найактивніших засновників був видатний радянський дисидент і академік Андрій Сахаров. В майже всіх союзних республіках були утворені республіканські товариства, зокрема український «Меморіал». В 1992 році товариство отримало свою сьогоднішню назву [[Меморіал (організація)|«Міжнародне історико-просвітницьке, правозахисне та благодійне товариство «Меморіал»]].
Організація утворилася на хвилі перебудови навесні 1988 (установчі збори відбулися в березні 1989).
 
Цілями «Міжнародного Меморіалу» є:
Тоді в Товариство вступило близько 360 тис. осіб із числа репресованих, їхніх нащадків та членів їхніх родин. У квітні 1991 «Меморіал» прибрав ім'я Василя СТУСА.
* допомога у побудові розвинутого громадянського суспільства та демократичної правової держави, що виключає повернення до тоталітаризму;
* участь у формуванні суспільної свідомості на основі цінностей, демократії та права, подолання тоталітарних стереотипів та затвердження прав особистості у політичній практиці та суспільному житті;
* участь у відновленні історичної правди та шануванні пам'яті жертв політичних репресій тоталітарних режимів.
Ініціативна група по створенню Українського "Меморіалу" вперше зібралась 8 грудня 1988р. в "Будинку кіно" м. Київ, а 4 березня 1989р., у тому ж приміщенні відбулась установча конференція на якій був прийнятий статут та обрані керівні органи всеукраїнського Товариства "Меморіал".
 
Тоді в Товариство вступило близько 360 тис. осіб із числа репресованих, їхніх нащадків та членів їхніх родин. УЗ квітніквітня 1991 «Меморіал» прибравносить ім'я [[Стус Василь Семенович|Василя СТУСАСтуса]].
Засновники — творчі спілки, редакції журналів, Інститут літератури АН України, митці, науковці, студентська молодь, активісти демократичного руху.
 
Засновники —Участь у створенні взяли творчі спілки, редакції журналів, [[Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України|Інститут літератури АН України]], митці, науковці, студентська молодь, активісти демократичного руху.
 
Основні завдання:
* громадське розслідування масових репресій, сприяння розслідуванню фактів порушення законності;
* увічнення пам'яті жертв репресій, моральне оздоровлення суспільства.
Попри переслідування, залякування і моральний тиск через офіційну пресу, «Меморіал» організовував мітинги, демонстрації, вів агітацію за демократичних кандидатів на перших демократичних виборах. Завдяки наполегливості членів «Меморіалу» та проведених ним депутатів 17 квітня 1991 [[Верховна Рада України|Верховна Рада]] [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] прийняла Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні».
 
Статут Українського добровільного культурно-просвітницького правозахисного благодійного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса зареєстрований 25 грудня 1992 Міністерством юстиції України. Реєстраційне свідоцтво №362.
Попри переслідування, залякування і моральний тиск через офіційну пресу, «Меморіал» організовував мітинги, демонстрації, вів агітацію за демократичних кандидатів на перших демократичних виборах. Завдяки наполегливості членів «Меморіалу» та проведених ним депутатів 17 квітня 1991 Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні».
 
«Меморіал» виступив 1992 року ініціатором створення Антикомуністичного Антиімперського Фронту, провів разом з іншими організаціями слухання на тему «Комунізм  — глухий кут цивілізації»; створив Український Національний Комітет з організації Міжнародного суду над КПРС-КПУ («Нюрнберг-2»); за його ініціативою було утворене депутатське об'єднання «Нюрнберг-2», організований міжнародний симпозіум «Голодомор-1933», проводилися конференції з прав людини, акції психіатричного захисту населення.
Статут Українського добровільного культурно-просвітницького правозахисного благодійного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса зареєстрований 25 грудня 1992 Міністерством юстиції України.
 
«Меморіал» виступив 1992 року ініціатором створення Антикомуністичного Антиімперського Фронту, провів разом з іншими організаціями слухання на тему «Комунізм — глухий кут цивілізації»; створив Український Національний Комітет з організації Міжнародного суду над КПРС-КПУ («Нюрнберг-2»); за його ініціативою було утворене депутатське об'єднання «Нюрнберг-2», організований міжнародний симпозіум «Голодомор-1933», проводилися конференції з прав людини, акції психіатричного захисту населення.
 
== Діяльність ==
«Меморіал» влаштовував:
* документальні виставки репресованих художників [[Горська Алла Олександрівна|Алли Горської]], [[Віктор Зарецький|Віктора Зарецького]], [[Опанас Заливаха|Опанаса Заливахи]], [[Гуменюк Феодосій Максимович|Федосія Гуменюка]], [[Веніамін Кушнір|Веніаміна Кушніра]], [[Галина Севрук|Галини Севрук]], [[Людмила Семикіна| Людмили Семикіної]] та інших;
* конкурси наукових робіт: «Війни Московії проти Русі»<ref>Товариство «Меморіал» імені Василя Стуса та Група політичних досліджень «Політономія» оголошують конкурс есе на тему: [http://www.memorial.kiev.ua/42-novyny/1358-konkurs-naukovykh-robit-viiny-moskovii-proty-rusi.html «Війни Московії проти Русі»]</ref>; «Сепаратизм і перспектива створення національних держав на території Російської Федерації»<ref>Група політичних досліджень «Політономія» проводить конкурс есе на тему: [http://www.memorial.kiev.ua/novyny/1359-konkurs-naukovykh-robit-separatyzm-i-perspektyva-stvorennia-natsionalnykh-derzhav-na-terytorii-rosiiskoi-federatsii.html «Сепаратизм і перспектива створення національних держав на території Російської Федерації»] // Музей совєтської окупації&nbsp;— Меморіал ім. В. Стуса</ref>;
* вечори пам'яті репресованих діячів культури, літератури, науки;
* виступи в школах, інститутах, участь у радіопрограмах та телепередачах.;
* презентація фотоальбому присвяченого 25-річчю розпаду СРСР - "Біловезька угода 8 грудня 1991. Точка неповернення";
 
* презентація фотолітопису "100 років Української національної революції 1917-1921";
* презентація документального фільму «За Україну, за її волю!(миттєвості української історії)» з нагоди 100-річчя Української національної революції 1917–1921років;
* відкриття фотовиставок: «Постаті Української національної революції 1917–1921» присвячена провідникам та діячам визвольних змагань – безпосереднім учасникам процесу державотворення та «Сто перемог України (1917-2017)» покликана переосмислити український досвід за останнє століття, висвітлити історичні успіхи та внесок українців у світову науку, культуру, цивілізацію, взяти на озброєння парадигму перемоги, а не поразки;
* відкриття пам’ятної дошки на будинку, де мешкав видатний український державний діяч, правозахисник, дисидент і політв'язень, співзасновник Української Гельсінської Групи / Української Гельсінської Спілки та Народного Руху України - [[Горинь Михайло Миколайович|Михайло Горинь]] (1930-2013);
* презентація книги [[Шашкевич Маркіян Семенович|Маркіяна Шашкевича]] «Читанка для діточок» - перший шкільний підручник укладений живою народною українською мовою (підготований до друку у грудні 1836 року, видавався у 1850 та 1853 роках).
* презентація фотолітопису «Українська Повстанська Армія 1942-1954» з нагоди 75-ліття створення УПА.
За сприянням «Меморіалу» знято фільми й телевізійні передачі:
* «Голод-33» (реж. О.Янчук),
* [[33-й, свідчення очевидців (фільм)|«33-й, свідчення очевидців»]] (реж. [[Локтіонов-Стезенко Микола Полікарпович|М.Локтіонов-Стезенко]]),
* «Ой, горе, горе…» та «Я єсть народ…» П.Фаринюка,
* «Крик» О .Криварчука,
* «Доля поета» про Івана Світличного,
* «Батальйони НКВС» та «Любіть» (фільм про Биківню) Л.Букіна,
Рядок 53 ⟶ 58:
* фільм Р. і Б. Корогодських про українських дисидентів,
* цикл з 12 телефільмів реж. Інни Страшко про репресованих письменників, про УПА,
* фільм про В.СТУСАСтуса «Просвітлої дороги свічка чорна» реж. С.Чернилевського та ін.
З травня 1989 «Меморіал» проводить у Биківнянському лісі під Києвом ушанування похованих тут сотень тисяч жертв [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВД]]. Київське відділення «Меморіалу» (голова [[Круцик Роман Миколайович|Роман Круцик]]) розробило експозицію «Забуттю не підлягає. Хроніка комуністичної інквізиції в Україні. 1917—19911917–1991», у тому числі електронний варіант, кількома мовами. ЗУ 2005&nbsp; р. «Меморіал» бере участь у створенні [[Український інститут національної пам'яті|Українського Інституту національної пам'яті]].
 
«Меморіал» створює програми для молоді «Меморіал&nbsp; — освіті», відеоархів та фотоархів у мережі інтернету, організовує таборівки для української молоді «Шляхами героїв» по місцях [[Організація українських націоналістів|ОУН]]-[[Українська повстанська армія|УПА]], експедиції на Дні пам'яті жертв репресій в урочище [[Сандармох]] та на [[Соловецькі острови|Соловки]].
З травня 1989 «Меморіал» проводить у Биківнянському лісі під Києвом ушанування похованих тут сотень тисяч жертв НКВД. Київське відділення «Меморіалу» (голова Роман Круцик) розробило експозицію «Забуттю не підлягає. Хроніка комуністичної інквізиції в Україні. 1917—1991», у тому числі електронний варіант, кількома мовами. З 2005&nbsp;р. «Меморіал» бере участь у створенні Українського Інституту національної пам'яті.
 
== Ідейні засади ==
«Меморіал» створює програми для молоді «Меморіал&nbsp;— освіті», відеоархів та фотоархів у мережі інтернету, організовує таборівки для української молоді «Шляхами героїв» по місцях ОУН-УПА, експедиції на Дні пам'яті жертв репресій в урочище Сандармох та на Соловки.
Основною метою організації є задоволення та захист законних соціальних, економічних, політичних, правових, вікових, національно-культурних та інших спільних інтересів своїх членів та політв’язнів, репресованих та осіб, що зазнають не правового відношення до себе.
 
Основними завдання діяльності є:
Конференція київського «Меморіалу» 26 травня 2007 року ухвалила рішення про створення «Музею совєтської окупації».
* сприяння процесам розвитку демократії в Україні;
* ліквідація наслідків тоталітаризму у всіх сферах суспільного життя шляхом встановлення історичної справедливості;
* збереження пам’яті про жертви Геноциду в Україні, увічнення пам’яті загиблих внаслідок політичного терору, голодомору та репресій з 1917 р. і до наших днів;
* сприяння реабілітації жертв репресій, пошук місць масових поховань учасників визвольних змагань і жертв політичних репресій, проведення їх ексгумацій перепоховань та надання допомоги їхнім сім’ям згідно чинного законодавства;
* внесення пропозицій до органів влади та місцевого самоврядування, що стосуються прав людини, прав репресованих, остарбайтерів, членів їхніх сімей;
* проведення наукових досліджень в галузі історії, культури та права України;
* сприяння відродженню духовної культури громадян України, а також українців, що мешкають за кордоном;
* залучення молоді до роботи в організації, а також просвітницька робота в молодіжному середовищі;
* пропаганда демократичних цінностей – пріоритету прав людини, віротерпимості, національної та расової рівноправності, політичного плюралізму.
 
== Голови ==
Рядок 65 ⟶ 81:
** Заступник голови: [[Гринів Євген Андрійович]]
* Від 2014&nbsp;— [[Кубів Степан Іванович]]
 
== Видатні члени Меморіалу ==
[[Танюк Леонід Степанович]]
 
[[Кубів Степан Іванович]]
 
[[Гринів Євген Андрійович]]
 
[[Сергійчук Володимир Іванович]]
 
[[Шендеровський Василь Андрійович]]
 
[[Круцик Роман Миколайович]]
 
[[Моркляник Богдан Васильович|Моркяник Богдан Васильович]]
 
[[Грицьків Роман Ярославович]]
 
Баланюк Юрій Вікторович
 
Окоєв Іван Миколайович
 
== Див. також ==
Рядок 78 ⟶ 115:
 
== Посилання ==
* [http://memorialstusa.com.ua/ Офіційний сайт громадської організації «Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса»]
* {{cite web|url=http://archive.khpg.org/index.php?id=1162805152|title=Всеукраїнський «Меморіал» ім. В. Стуса|author=[[Овсієнко Василь Васильович|В. Овсієнко]]. [[Харківська правозахисна група]].|publisher=[[Віртуальний музей «Дисидентський рух в Україні»]]|date=2006-11-06|accessdate=2013-06-29|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HpEHDs0p|archivedate=2013-07-03}}
* [http://memorial.kiev.ua/ Меморіал ім. В.Стуса у Києві]
Рядок 89 ⟶ 127:
 
[[Категорія:Права людини]]
[[Категорія:Правозахисні організації]]
[[Категорія:Правозахисні організації України]]
[[Категорія:Засновані 1989]]