Галва В'ячеслав Анатолійович

український військовик

Га́лва В'ячесла́в Анато́лійович (нар. 4 січня 1973 — пом. 26 серпня 2014, Новоазовськ, Україна) — український військовик, полковник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, бойовий інструктор. Співробітник компанії P1G-Tас, спеціалізацією якої є розробка військового спорядження. Загинув під час війни на сході України.

Галва В'ячеслав Анатолійович
 Полковник
Загальна інформація
Народження4 січня 1973(1973-01-04)
Читинська область, РРФСР, СРСР
Смерть26 серпня 2014(2014-08-26) (41 рік)
Новоазовськ, Україна
ПохованняБерковецьке кладовище
Alma MaterКиївське вище загальновійськове командне училище
ПсевдоКузьмич
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСФайл:Gerb gur ukraine.jpg ГУР МО України
Війни / битвиМісія ООН у Сьєрра-Леоне
Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Медаль «За миротворчу діяльність» (Міністерство оборони України)
Медаль «За миротворчу діяльність» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)
Медаль ООН «UNOMSIL» Медаль ООН «UNOMSIL»
Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)
Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)

Життєпис

Офіцерську кар'єру розпочав після закінчення у 1994 році Київського вищого загальновійськового командного училища[1]. Обіймав посаду командира розвідувальної групи спеціального призначення. Наприкінці 2000 — на початку 2001 року проходив бойову службу в республіці Сьєрра-Леоне у складі миротворчих сил ООН. Три роки потому повторно входив до складу миротворчого контингенту в цій країні.

У 2010 році звільнився з лав Збройних сил України. Працював інструктором з бойової підготовки та крав мага, займався розробкою та проектуванням сучасного військового спорядження у складі ГРТ «Кузьмич» (P1G-Tас).

Під час війни на сході України займався підготовкою бійців батальйону «Азов», разом з якими брав участь у бойових діях. У складі розвідувального підрозділу батальйону першим зайшов у Новоазовськ 25 серпня 2014 року. Був убитий наступного дня. Похований у Києві на Байковому кладовищі. У В'ячеслава Галви залишилася дружина Еліна та четверо дітей.

26 листопада 2014 року товариш полковника Галви Костянтин Лесник повідомив, що вдові загиблого було відмовлено у наданні допомоги та пенсії, а також скасовано їх чергу на отримання квартири через те, що не було знайдено оригінал рапорту про зарахування В'ячеслава до батальйону[2].

Відзнаки та Нагороди

Відзнаки Міністерства оборони України
Відзнаки ООН

Примітки

  1. Галва Вячеслав Анатольевич (рос.) . Сайт КВОКУ. Процитовано 28 листопада 2014.
  2. Вдові загиблого на Сході легендарного полковника через бюрократичні проволоки відмовили у допомозі та пенсії. «Еспресо TV». Процитовано 28 листопада 2014.

Посилання