Універсальний десантний корабель
Універсальний десантний корабель ([Amphibious assault ship] помилка: {{lang-xx}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога)) — підклас десантних кораблів, що володіють значним числом функцій для висадки морського десанту.
Концепція та історія
Універсальні десантні кораблі належать до типу десантних вертольотоносців, разом із десантно-вертолітними кораблями-доками та плавучими базами вертольотів. Вони стали остаточною версією розвитку концепції десантних вертольотоносців[1]. Вперше необхідність створення таких кораблів була обгрунтована американськими військово-морськими фахівцями в 1966 році, а з 1969 року почалася їх розробка і будівництво. За задумом фахівців, універсальний десантний корабель повинен поєднувати в собі якості типів кораблів. УДК повинен мати підвищену десантомісткість, покращеними умовами проживання особового складу та великою швидкістю ходу (20 вузлів і вище). Оснащення корабля швидкохідними плаваючими висадочними засобами і транспортно-десантними вертольотами підвищує темп висадки наземних сил десанту[2].Першим кораблем подібного типу вважається американський універсальний десантний корабель типу "Тарава", котрий було спущено на воду 1971 р. Основним завданням кораблів ставиться транспортування та висадка на узбережжя повністю укомплектованого батальйону морської піхоти та надання йому підтримки силами ескадрильї літаків.
Характеристики
Водотонажність кораблів складає від 34 тис. до 40 тис. т., а довжина може досягати 250 м. Кількість десанту близько 2000 піхотинців та коло 600–700 осіб екіпажу.