Підводний човен "Орлан" — відноситься до підподних човнів типу "Барс". Побудований в Миколаєві.

Тактико-технічна характеристика

Водотоннажність (надводна / підводне): 650/785 т.

Розміри: довжина - 68 м, ширина - 4,48 м, осадка - 4,12 м.

Швидкість ходу (надводна / підводна): 16,0 / 9,0 вузлів.

Глибина занурення: до 50 м. Дальність плавання: над водою 2400 миль, під водою 130 миль. Силова установка: дизеля 2x1250 к.с., електромотори 2x450 к.с.

Озброєння: 2 носових і 2 кормових 457-мм торпедних апарати, 4457-мм апаратів Джевецкого, 1 75-мм і 1 57-мм гармати, 1 7,62-мм кулемет.

Екіпаж: 33 чол.

Історія підводного човна

02.07.1915 р. підводний човен зарахований в списки кораблів Чорноморського флоту і в жовтні 1915 року закладений на заводі "Наваль" Товариством Миколаївських заводів і верфей в Миколаєві. Спущений на воду 12.11.1916 р., вступив у стрій у вересні 1917 року.

Підводний човен "Орлан" брав участь у 1-й світовій війні, використовувався в навчальних цілях.

16.12.1917р. увійшов до складу Червоного Чорноморського Флоту, але 01.05.1918 р. був захоплений в Севастополі німецькими окупантами і незабаром під найменуванням "US 2" включений до складу Військово-Морських Сил Німеччини на Чорному морі.

24.11.1918 р. захоплений у німців англо-французькими інтервентами і 26.04.1919 р. за наказом англійського командування затоплений в районі Севастополя.

Виявили човен водолази Експедиції підводних робіт особливого призначення в 1925 році, що проводили пошук затоплених бойових кораблів по заявці Військово-морського флоту. Підводний човен "Орлан" лежав на глибині 31 м, з креном 67 градусів на лівий борт і незначним дифферентом на корму. Будь-яких серйозних ушкоджень корпусу виявлено не було. Вхідні люки на човні були відкриті.

Спочатку підйом "Орлана" планувалося провести способом осушення відсіків і цистерн. Водолази встановили на вхідні люки спеціально виготовлені герметичні кришки з вваренними в них штуцерами для приєднання повітряних шлангів. Однак під час пробного продування, коли крен човна зменшився майже на половину, а ніс навіть кілька підвівся над грунтом, з'ясувалося, що в машинному відділенні по лівому борту є велика пробоїна. Розміри її були такі, що через пробоїну в човен вільно проходив водолаз. При первісному обстеженні пробоїну не можна було виявити, так як "Орлан" лежав саме на лівому борту.

За другим варіантом вирішили піднімати "Орлан" за допомогою двох 400-тонних понтонів. Глибина затоплення "Орлана" — 31 м. Ця обставина не тільки ускладнювала роботи з промивки тунелів і остропку понтонів, але робила дуже небезпечним спливання човни. За звичайними правилами безпосередній підйом на поверхню допускався з глибини h <0,3L, тобто при довжині "Орлана" L = 68 метрів — з глибини 20—22 метра. Еспедиція підводних робіт особливого призначення вирішила піти на ризик і провести підйом з такої глибини за одним зануренням.

Щоб при спливанні суднопідіймальні рушники не вислизнули з-під корпусу човна, понтони міцно прив'язали до її бойової рубки. Ризик виправдався, але само спливання було бурхливим. Один з учасників підйому згодом так описав цю подію: "Орлан" сплив вранці. У киплячій хвилі і піні від вириваючого з понтонів повітря швидко виринув ніс човна, схожий на морду хижої риби, повільно зупинився і завмер. Диферент "Орлана"при спливанні досяг аварійного значення — 33 градусів, але все закінчилося благополучно, хоча згодом експедиція так більше не ризикували.

Після підйому підводного човна, його відбуксирували до Севастополь і в умовах неможливісті відновлення здана Комгосфонду для демонтажу і розбирання на метал.

Примітки

Подводная лодка "Орлан"