Артеменко Артур Миколайович
Арте́менко Арту́р Микола́йович (нар. 6 жовтня 1963) — радянський та український військовик, генерал-майор, начальник радіотехнічних військ (до 2012), начальник штабу Повітряних сил Збройних сил України (2012–2014). Кандидат технічних наук[1]. Кавалер Ордена Данила Галицького (2013).
| Артеменко Артур Миколайович | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Генерал-майор | |||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||
| Народження | 6 жовтня 1963 (60 років) | ||||||||||
| Ступінь | Кандидат технічних наук | ||||||||||
| Військова служба | |||||||||||
| Приналежність |  СРСР →  Україна | ||||||||||
| Командування | |||||||||||
| |||||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||||
| |||||||||||
Життєпис
Протягом 1992–1996 років навчався у Харківському військовому інституті.
21 серпня 2008 року Артуру Артеменку, що обіймав на той час посаду начальника радіотехнічних військ Повітряних сил Збройних сил України, було присвоєно військове звання «генерал-майора»[2].
У другій половині 2012 року призначений на посаду начальника штабу — першого заступника командувача ПС ЗСУ[3].
Наприкінці жовтня 2014 був звільнений із займаної посади згідно з законом про люстрацію із забороною займати посади, щодо яких здійснюється очищення, протягом 10 років[4].
Нагороди
- Орден Данила Галицького (6 грудня 2013) — за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету, забезпечення конституційних прав і свобод громадян, зміцнення економічної безпеки держави, високопрофесійне виконання службового обов'язку та з нагоди 22-ї річниці незалежності України[5]
- Медаль «За бездоганну службу» III ст. (29 листопада 2000) — за вагомий особистий внесок у забезпечення обороноздатності України[6]
- Медаль «Захиснику Вітчизни» (3 грудня 2008) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки України, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди 17-ї річниці Збройних Сил України[7]
- Відзнака «Ветеран військової служби»
- Медаль «10 років Збройним Силам України»
- Медаль «15 років Збройним Силам України»
- Медаль «За сумлінну службу» III ст.
- Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «За бездоганну службу» (СРСР)
Примітки
- ↑ Координаційна рада науково-технічного журналу «Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України» (PDF). Процитовано 11 листопада 2014.
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2006 року № 717/2006 «Про присвоєння військових звань»
- ↑ У номері 2(8)'2012 журналу «Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України» Артеменка представлено як начальника радіотехнічних військ, а вже у номері 3(9)'2012 — як першого заступника командувача ПС ЗСУ.
- ↑ У Мін’юсті оприлюднили список чиновників, які потрапили під люстрацію. «ZIK». Процитовано 11 листопада 2014.
- ↑ Указ Президента України від 6 грудня 2013 року № 669/2013 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 29 листопада 2000 року № 1269/2000 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців і працівників Збройних Сил України»
- ↑ Указ Президента України від 3 грудня 2008 року № 1138/2008 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців і працівників Збройних Сил України»
Посилання
- Персональна сторінка особи (рос.) . Соціальна мережа "Одноклассники". Процитовано 11 листопада 2014.
- Інтерв'ю
- Юрій Ігнат (29 листопада 2010). Генерал-майор Артур Артеменко: Виявити, видати, вказати ціль — основне завдання радіотехнічних військ. «Винница.info». Процитовано 1 листопада 2014.