Батарея (Миколаїв)

Костянтинівська батарея (острів Флагшток, острів Батарея) ─ довга штучна коса (дамба), що закінчується укріпленим островом (також штучним), насипана від с. Мала Корениха на правому березі Бузького лиману.

Насипана в 1855 році впоперек течії лиману, представляла собою один з елементів системи укріплень для оборони міста Миколаєва в період Кримської війни.

Костянтинівська батарея споруджена за проектом відомого військового інженера Едуарда Івановича Тотлебена.

У зв'язку із захопленням Севастополя англо-французькими військами, Виникла загроза подальшого захоплення ними м. Миколаєва, який не мав жодних укріплень з боку моря. У зв'язку з цим за наказом імператора Олександра ІІ в Миколаїв був направлений Е.І. Тотлебен, який проявив себе при підготовці укріплень Севастополя.

12 вересня 1855 року Е.І. Тотлебен прибув до Миколаєва, де йому доручено було привести місто в оборонний стан.

Роботи почалися невідкладно, за ними спостерігав сам імператор. За планом Е. І.Тотлебена уздовж Бузького лиману була побудована глибокоешелонувана оборонна система, що складалася із земляних редутів і батарей.

Одним з основних елементів цієї системи стала Костянтинівська батарея. Дамба перегороджувала Бузький лиман майже до половини його акваторії. На кінці цієї дамби насипаний острів, з укріпленнями, викладеними каменем і захищений валами. Тут розташували артилерійську батарею, на протилежній стороні лиману знаходилася Кауфмановская батарея (Бузький редут). Обидві батареї перекривали вогнем залишався вузький прохід для суден по фарватеру.

З боку фарватеру від батареї під час її спорудження було створено свайное загороду «ряжі» з колод, пов'язаних бочками, завантаженими каменями. Між ряжамі і пристанню Широкій балки залишений прохід в 200 сажнів, прострілюється прицільним вогнем батарей. Згодом при розчищенні фарватеру велика частина зрубів знищена, але в безпосередній близькості до острова вони ще збереглися. На всі споруди оборонної системи було витрачено не більше двох місяців. У будівельних роботах брали участь більше 10 тисяч чоловік, в їх числі були солдати і жителі Миколаєва.

Острів з укріпленнями отримав назву на честь одного з синів імператора Костянтина Миколайовича - Костянтинівська батарея.

Література

• Крючков Ю.С. Старый Николаев. Топонимический словарь-справочник / Ю.С. Крючков ─ Николаев: Изд. Ирины Гудым, 2008. ─ С. 46-47.
• Николаевщина. Краеведческий сборник ─ Николаев. 1926.
• Павловский Е. Лоция черного моря / Е. Павловский ─ Николаев: тип. Управления Николаевского порта, 1867.
• Шикман А.П. Деятели отечественной истории. Биографический справочник А.П. Шикман ─ Москва, 1997.
• Шильдер Н.К. Граф Эдуард Иванович Тотлебен, его жизнь и деятельность / Н.К. Шильдер ─ СПб: Тип. «Русская скоропечатня», 1886.