Сказання про населені місцевості Київської губернії: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 117:
Великою мірою можна стверджувати і про неуважність автора при наведенні дат спорудження тієї чи іншої церкви під час опрацювання клирових відомостей та на некритичне їх використання. По-перше, останні містили занадто "заокруглені" чи неточні дати. З часом ці дані набували, на жаль, значного поширення (навіть в наукових колах). Яскравим прикладом може слугувати ситуація із церквою арх. Михаїла із с. Дорогинка, яка отримала "датування" за твором Л. Похилевича - 1600 рік (в той час, як синхронні самому Похилевичу клирові відомості, на які той й посилається (!), зазначають 1700 рік). В дійсності ж церкву було закладено лише в червні 1750 року. Незважаючи на це науковий загал не поспішає прощатися із цим міфом.
Найбільшою вадою праці Л. Похилевича, про яку нині мало хто говорить, є те, що вона частково спричинилася до "витворення" образу "іншої" мікроісторії багатьох місцевостей Київщини та Черкащини. Так, "легенди" та "перекази" середини 19 століття, наведені Похилевичем, нині на превеликий жаль, навіть багатьма науковцями (не кажучи вже про краєзнавців) сприймаються, як доконаний історичний факт (наприклад про "дзвін" у Звенигородці). З іншого боку, часто історія того чи іншого поселення нині починається і закінчується самим лише Похилевичем (причому, ...викладом цитати в оригіналі).
З іншого боку, краєзнавство Правобережної України давно так би мовити "втратило міру" у використанні "Сказань...". Можна сміливо вести мову про цілий культ цієї монографії, не зовсім доречний.
==Значення==
| |||