Географія В'єтнаму: відмінності між версіями

Від північного кордону країни в південно-східному напрямі простягся хребет [[Хоангльєншон]] (в перекладі «Головна гірська гряда»), який є вододілом рік [[Хонгха]] (Червона) і [[Да]]. У межах цієї гряди протягом всього ок. 200 км є декілька піків з відмітками понад 2500 м, в тому числі найвища гора Індокитаю [[Фаншіпан]] (3143 м). Далі на захід, аж до кордону з [[Лаос]]ом, простежується серія більш низькихнижчих паралельних хребтів з вершинами від 1600 до 2100 м. Праві притоки р.[[Хонгха]], що перетинають гори Хоангльєншон, мають вузькі каньйоноподібні долини. На півдні від 20-й паралелі вздовж кордону з Лаосом і Камбоджею на 1200 км простяглися гори [[Чіонгшон]] («Довгі гори»), що мають круті східні схили і сходинками знижуються на захід, до долини р.Меконг. Найвища точка - гора [[Сайлайленг]] (2711 м) знаходиться на північному заході, на кордоні з Лаосом. Структурно чітко розрізнюються Північний і Південний Чіонгшон. Північний Чіонгшон являє собою серію гряд, що протяглися під різними кутами у напрямі до побережжя. Стікаючі з гір ріки несуть свої води в південно-східному і східному напрямах. Південний Чіонгшон утворює систему хребтів, нагір'їв, плато і долин. На півдню від 15-й паралелі зосереджена група вершин з висотами понад 2000 м. Найвища - гранітний пік [[Нгоклінь]] (2598 м). Між 11 і 12° п.ш. окремі вершини досягають 2100 м.