Озимі культури: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м replaced: найбільш поширена → найпоширеніша |
IvanBot (обговорення | внесок) м replaced: більш урожайні → урожайніші |
||
Рядок 9:
Вирощування озимих культур є спеціалізацією районів з відносно м'якими зимами і стійким [[сніжний покрив|сніжним покривом]]. У колишньому [[СРСР]] озиму пшеницю обробляють на всій території країни (від півдня [[Архангельська область|Архангельської області]] до [[Туркменістан|Туркменії]]); основні райони — [[Україна]], [[Північний Кавказ]], [[Молдова]]. Площа посіву її (у млн. га): 8,3 в [[1913]], 14,3 в [[1940]], 12,1 в [[1960]], 15,5 в [[1970]], 20,7 в [[1971]], 15,0 в [[1972]]. Озиме жито висівали майже повсюдно, але більше 70% площі в [[Україна|Україні]]. Посіви його займали (у млн. га): 29,1 в [[1913]], 23,1 в [[1940]], 16,2 в [[1960]], 10 в [[1970]], 9,5 в [[1971]], 8,1 у [[1972]]. Озимий ячмінь вирощують на півдні [[РРФСР]], в [[Середня Азія|Середній Азії]], [[Молдова|Молдові]]; озимі олійні — в Україні; озиму вику — в Україні, в [[Білорусь|Білорусі]], Середній Азії.
В основних районах вирощування озимі культури
== Джерела ==
|