Тенісний корт: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м →Історія: replaced: більш популярними → популярнішими |
IvanBot (обговорення | внесок) м →Історія: replaced: більш твердими → твердішими |
||
Рядок 7:
Родоначальниками сучасних ґрунтових кортів були корти з натуральної глини ({{lang-en|Clay Court}}). Час появи кінець 19-го сторіччя. Корти даного типу будували плоскими без ухилу, з під поверхневим [[дренаж]]ем, але навіть невеличкий [[дощ]] міг вивести такий корт із ладу на 2-3 доби. Попри це глинисті корти були популярнішими за трав'яні або корти з піску, асфальту та бетону. Дотепер корти даного типу будують і використовують в [[Мексика|Мексиці]] та країнах Південної Америки. ''Clay Court'' м'який і твердий одночасно — м'які для ніг і тверді для м'яча.
В [[1909]], Британська фірма EN TOUT CAS (від французького «для будь-якої погоди») вирішує проблему поверхневого дренажу, додаючи у верхній, глинистий шар цегельну крихту. Цегельна крихта значно збільшує проходження води через поверхню корту. Ця концепція одержала назву {{lang-en|Fast-Dry Court}} (швидко висихаючі корти). Ці корти були
В [[1928]] американський [[будівельник]] з [[Нью-Йорк]]а Ґенрі Робінсон ({{lang-en|H.A. Robinson}}) розробив новий склад [[тенісит]]у. Використовуючи точно подрібнений кам'яний відсів, одержав матеріал зелених кольорів ''Har Tru'' (назва від ініціалів Робінсона). Цей матеріал використовується для будівництва кортів донині. Пізніше з метою зменшення пористості покриття почали використовувати ухил майданчика для скидання зайвої води.
| |||