Типографський пункт: відмінності між версіями

В [[1737]] французький друкар [[Фурньє П'єр Симон|П. С. Фурньє]] (Fournier) опублікував брошуру під заголовком «Tables des Proportions qu'il faut observer entre les caractères», в якій запропонував в якості основної одиниці для встановлення розмірів шрифту використовувати одиницю виміру «друкарський пункт», яка дорівнює 1  /  12 поширеного шрифта [[цицеро]]. Фурньє дав розміри шрифтів у паризьких дюймах, а паризький [[дюйм]] дорівнював 1  /  12 паризького фута (30,01  см). Таким чином, 1  пункт в системі Фурньє дорівнює 0,3473  мм.

В [[1770]] паризький друкар [[Дідо Франсуа Амбруаз|Франсуа Амбруаз Дідо]] ввів нову міру, яка потім була названа нормальною. Дідо взяв за основу королівську стопу ([[фут]]) розміром 32,48  см. З цього еталону дюйм (1  /  12 фута) дорівнює 27,06  мм, і звідси пункт 1  /  72 дюйма дорівнює 0,3759  мм.

В [[1878]] англійський друкар Нельсон Хоукс визначив розмір типографського пункту в 1  /  72, 27 англійського дюйма (2,54  см). Відповідно 1 пункт  = 0,3515 мм. Ця система вимірювання шрифтів (система Хоукса) стала використовуватися в Англії і США.

У 1930-x роках у Радянському Союзі намагалися впровадити метричний розмір шрифтів та інших набірних матеріалів<ref name="kaplan">{{книга|автор=Каплан Л. Е.|заголовок=Техника ручного набора|видавництво=Гизлегпром|рік=1941|сторінки=29-35|сторінок=400}}</ref>. За задумом авторів реформи, замість пункту Дідо слід використовувати пункт розміром 0,375 мм. Таким чином, розміри кегля шрифту легко було висловити в міліметрах. Наприклад, 8 пунктів -&nbsp;— це 3 &nbsp;мм, 12 пунктів -&nbsp;— 4,5 &nbsp;мм. Для запобігання змішування старого і нового складального матеріалу передбачалося відливати літери з двома-трьома сигнатурами (канавки на підніжці літери). Остаточна заміна шрифтів на метричні була запланована на 1942 рік, проте успіху реформа не мала <ref>{{cite web|url=http://www.aboutfonts.ru/2009/01/punkt/|title= Пункт - Типографіка. Що ти знаєш про неї? | Accessdate = 2010-05-04}}</ref>.

В кінці 1980-х років американською компанією [http://www.adobe.com Adobe] була розроблена мова опису сторінок PostScript, в якому 1 &nbsp;пункт дорівнював 1 &nbsp;/ &nbsp;72 частці від англійського дюйма (25,4 &nbsp;мм), тобто 0,352777 ...&nbsp;мм. З тих пір англо-американська система вимірювання шрифтів використовується у всіх комп'ютерних програмах верстки та дизайну за замовчуванням.