Василівка (Снігурівська міська громада): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 47:
Саме під впливом цих подій і постає на карті українських земель сучасне село Василівка.
 
Спочатку село мало назву Тамарино, на честь його власника - Тамари (ймовірно [[Василь Степанович Тамара|Василя Степановича Тамари]] (1740-1813)). Воно почало заселятися очевидно у 1780-х роках.
Можна достеменно говорити про [[1786]] рік як реальну дату існування населеного пункту. У спогадах Жільбера Ромма "Путешествие в Крым в 1786 г." згадується:
''"От Давидова брода мы поехали на Терноват, лежащий за 16 в.,''
[от Херсона], ''и оттуда на Крынки, тоже за 16 в., где переночевали.''
''переночевали. Неподалеку оттуда находится деревня Тамарино, принадлежащая''
''принадлежащая нашему другу Тамара."''<ref>[http://www.myslenedrevo.com.ua/ru/Sci/HistSources/Romm/Ingulec.html Жильбер Ромм Путешествие в Крым в 1786 г. – Ленинград : 1941 г., - С. 25.]</ref>.
Про точну дату заснування наразі інформація відсутня.
[[1787]] року відбулася відома подорож Катерини ІІ до Криму [http://ru.wikipedia.org/wiki/Путешествие_Екатерины_II_в_Крым (Див. статтю в російській вікіпедії)]. Хоча зараз відсутні документальні свідчення про проїзд імператриці через село пана Тамари, у народі утвердилася легенда про те, що цариця все ж проїжджала через цей край. Навіть зупинилась і пообідала у "пана Василя". У пам'ять про цю легендарну подію згодом відбулося перейменування села з Тамарино на Отбідо-Василівку. Варто зазначити, що за більш ніж двохсотрічну історію серед документів і в народній пам’яті жителів окрім даного збереглися інші різні варіанти, при цьому як власне українські, так і кальковані варіанти з російської мови. Наприклад: Отбідо-Василівка, Отбєдо-Василівка, Обідівка, Обєдовка, Обідово, Обєдово, Отобєдово.
 
[[1790]] року в селі була збудована дерев'яна однопрестольна церква.
[[1856]] року за матеріалами земського суду в селі Отбідо-Василівка налічувалось 42 двори<ref>[http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/HistSources/XersonSettlements1856/Xerson.html Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року]</ref>.
 
[[1856]] року за матеріалами земського суду в селі Отбідо-Василівка налічувалось 42 двори<ref>[http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/HistSources/XersonSettlements1856/Xerson.html Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року]</ref>. Згідно цих же даних, в середині ХІХ ст. село продовжувало перебувати у власності нащадків [[Тамара (Томара)|Тамари]]
Станом на [[1886]] рік у селі ''Отбідо-Василівка'', центрі [[Отбідо-Василівська волость|Отбідо-Василівcької волості]] [[Херсонський повіт|Херсонського повіту]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]], мешкало 469 осіб, налічувалось 89 дворів, існували православна церква та лавка<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>. За 12 [[верста|верст]]&nbsp;— трактир. За 16 верст&nbsp;— трактир. За 17 верст&nbsp;— православна церква.
 
Станом на [[1886]] рік у селі ''Отбідо-Василівка'', центрі [[Отбідо-Василівська волость|Отбідо-Василівcької волості]] [[Херсонський повіт|Херсонського повіту]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]], мешкало 469 осіб, налічувалось 89 дворів, існували православна церква та лавка<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>. За 12 [[верста|верст]]&nbsp;— трактир. За 16 верст&nbsp;— трактир. ЗаТого 17ж верст&nbsp;—року православнана місці поряд із згорілою старою дерев'яною церквою на кошти прихожан була збудована нова кам'яна церква на честь Різдва Христового. Нова споруда відноситься до нововізантійського архітектурного стилю. Її дзвіниця була вищою за головний купол. На жаль, у 1930-х роках під час [[Безбожна п'ятирічка|безбожної п'ятирічки]] дзвіницю було зруйновано.
 
До 1912 року село було центром [[Отбідо-Василівська волость|Отбідо-Василівської волості]]. До волості входили такі населені пункти: [[Василівка (Снігурівський район)|Отбідо-Василівка]], [[Бобровий Кут]], [[Калінінське (смт)|Велика Сейдеминуха]], [[Галаганівка (Снігурівський район, село)|Галаганівка]], [[Євгенівка (Снігурівський район)|Євгенівка]], [[Єлизаветівка (Снігурівський район)|Єлизаветівка (Тарасова)]], [[Івано-Кепине|Іванівка (Кепене)]], [[Мала Сейдеминуха]], [[Павлівка (Снігурівський район)|Павлівка]], [[Юр'ївка (Снігурівський район)|Юр'ївка (Георгіївка)]].
 
На [[1981]] рік село було центром Василівської сільради, до якої належали села [[Безіменне (Снігурівський район)|Безіменне]], [[Євгенівка (Снігурівський район)|Євгенівка]], [[Івано-Кепине]], [[Павлівка (Снігурівський район)|Павлівка]] та [[Тамарине]]. У селі була восьмирічна школа (11 учителів, 116 учнів), клуб на 350 глядацьких місць, бібліотека з книжковим фондом 8,3 тис. екземпляр, медпункт, дитячий садок на 45 місць, чотири магазини, швальня, відділення зв'язку, ощадна каса, АТС на 100 номерів<ref>[История городов и сел Украинской ССР. Николаевская область. - К.: Главная редакция УСЭ, 1981. - С.642]</ref>.
 
В останні роки існування СРСР Василівська сільрада була поділена на три інші сільскі ради: власне Василівська ([[Василівка (Снігурівський район)|Василівка]], [[Євгенівка (Снігурівський район)|Євгенівка]], [[Павло-Мар'янівка]]), Павлівська ([[Павлівка (Снігурівський район)|Павлівка]], [[Івано-Кепине]]) та Тамаринська ([[Безіменне (Снігурівський район)|Безіменне]], [[Тамарине]]).
 
== Посилання ==