Алювій: відмінності між версіями

* '''''Поздовжні руслові [[Бар (смуга суходолу)|бар]]и''''' — є найбільш яскраво вираженими [[морфологія|морфологічними]] формами руслового алювію. Ця форма типова для верхніх частин річок. Початково утворююся через відокремлення галечного матеріалу. Поверхня барів поперечно-ребриста з невисоким рельєфом, що пов'язано з [[дахівка|дахівчастою]] укладкою гравійно-галькового матеріалу. Уламки орієнтуються довшими вісями поперек течії. На поверхні барів спостерігається також поступове зменшення розмірів зерен кластичного матеріалу вниз за течією. При виході на поверхню води, бар може покриватися піском з брижами, що орієнтовані за течією. Внутрішня структура масивна, шарувата, галечник часто заповнений гравійно-піскуватим [[матрикс]]ом. Фронтальне скочування зерен призводить до утворення косо-шаруватих пачок [[пісковик]]у, або [[гравеліт]]у.

* '''''Прикріплені до берега бари''''' — характерні морфологічні елементи руслового алювію як гірських, так і рівнинних річок. Можуть змінювати русло ріки, перегороджуючи їй шлях з одного берега до іншого. Зазвичай, нижній кінець бару є довгим безперервним [[перекат]]ом чи серією дрібних перекатів, які розділені поверхню верхівки бару. Перекати є важливими місцями акумуляції гравійно-піскуватих осадів, які утворюють шаруватість, витягнуту паралельно гребеню бара, проте вони мають часто обмежені розміри в напрямку зростання потужності. Внутрішня будова такого бару не має якоїсь чіткої структури, хоча іноді у верхніх частинах розрізу вдається встановити слабку градаційну шаруватість, а також дахівкоподібну укладку гальки. Іноді можна спостерігати косу шаруватість. Розрізнити поздовжні і прикріплені до берега бари тільки за розрізом алювіальних відкладів неможливо.

* '''''Піщані мілини''''' — ці складні форми є найбільшими морфологічними структурами дна рівнинних річок. Вони зустрічаються як посеред русла, так і по краях, і називаються відповідно «серединними барами» і «береговими барами». Ці форми не мають своїх власних фронтальних поверхонь скочування, а поступово знижуючись, переходять в сусідні частини русла. Піщані мілини є комбінованими акумулятивними тілами, що поступово утворюються шляхом об'єднання мілких форм, переважно поперечних барів, а також росту з ядра, утвореного при виході на поверхню води частини поздовжнього бару. Такі ділянки можуть зберігатись протягом довгого часу і укріплюватись рослинністю. Подекуди мілини розділяють русло з утворенням островів, які збільшуються у висоту, за рахунок вертикальної [[акреція|акреції]] дрібнозернистого осаду.

* '''''Руслові дюни''''' — великі [[морфоструктури]] дна рівнинних річок, що повторюються. Розповсюджені на дні річок, особливо у відносно глибоких [[русло|руслах]] і [[плесо|плеса]]х. На припіднятих ділянках дна ріки, зокрема в тильних частинах поперечних барів і на піщаних плоских поверхнях зустрічаються рідко.