З'їзд поневолених народів Росії: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Nestor (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Nestor (обговорення | внесок)
Вікіфікатор
Рядок 1:
'''З'ї́зд понево́лених наро́дів''' (також '''З'їзд народів Росії''') ([[8 вересня|8]](21)-[[15 вересня|15]](28) вересня [[1917]] року) - — форум представників народів колишньої [[Російська імперія|Російської імперії]], які заснували свої національні організації і виступали за [[Федерація|федеративно]]-[[Демократія|демократичний]] принцип устрою [[Росія|Російської республіки]], що пройшов у [[Київ|Києві]] у вересні [[1917]] року.
 
З'їзд був скликаний у Києві з ініціативи [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]] з метою розв'язати цивілізованим шляхом корінні національні проблеми. "«Золотим сном народів"» пізніше назвав з'їзд [[Михайло Грушевський]]. На ньому вперше в [[Історія Росії|історії Росії]] представники різних національностей спробували визначити свою подальшу долю, принципи співжиття та історичну перспективу.
 
З'їзд проходив в приміщенні Педагогічного музею. У його роботі взяли участь 92 делегати від [[Українці|українців]], [[Грузини|грузинів]], [[Латиші|латишів]], [[Литовці|литовців]], [[Естонці|естонців]], [[Євреї|євреїв]], [[Білоруси|білорусів]], [[Молдавани|молдаван]], [[Козаки|козаків]], [[Татари|татар]], [[Тюрки|тюрків]], Ради соціалістичних партій Росії, [[Поляки|поляків]]. [[Тимчасовий Уряд|Тимчасовий уряд Росії]] представляв [[Славинський Максим Антонович|Максим Славинський]], який очолював Особливу нараду з провінціальної реформи. 8 делегатів-українців від різних політичних партій об'єдналися на платформі національно-територіальної [[Автономія|автономії]].
 
Делегати з'їзду відзначили провідну роль [[Українська Народна Республіка|України]] у перебудові Росії на нових засадах, підтримали її політичний курс на автономію. В цілому склад з'їзду віддзеркалював рівень тогочасної політичної думки, в якій ідеї федералізму переважали над самостійницькими. Хоча федералізм для учасників форуму означав не відмову від національної незалежності, а найдоцільнішу на той час форму її здійснення, не як кінцеву мету, а як важливий етал на шляху до федерації [[Європа|Європи]] і в майбутньому до федерації всього світу. Крім литовців та поляків, які відстоювали повну державну незалежність [[Польща|Польщі]] та [[Литва|Литви]], та єврейських делегатів, які порушували питання утворення єврейської держави в [[Палестина|Палестині]], решта представників національних рухів підтримала ідею перетворення колишньої "«тюрми народів"» на федеративну демократичну [[Республіка|республіку]].
 
Однією з найяскравіших була промова Михайла Грушевського, голови [[Українська Центральна Рада|Ценральної Ради]] і почесного голови з'їзду. Він чітко визначив позицію української сторони і свою концепцію федералізму:
 
: ''«"Україна не йде через федералізм до самостійності, бо державна незалежність лежить не перед нами, а за нами. Ми вже раніше об'єднались з Росією як незалежна держава і своїх прав ніколи не зрікалися. ... Ми не будемо казати, що ми любимо російську республіку, бо до сеї пори ми від неї нічого доброго для себе не бачили. ... Наші симпатії може придбати той "«палац народів"», який ми хочемо зробити з Росії»".''
 
Найважливішим документом з'їзду стала постанова ''"«Про федеративний устрій Російської держави"»'', в якій засуджувалася надмірна централізація [[Законодавча влада|законодавчої]] та [[Виконавча влада|виконавчої]] влади, що гальмувало розвиток держави. Делегати з'їзду ухвалили, що поряд з Всеросійськими Установчими зборами будуть скликані крайові [[Установчі збори|Установчі збори]] для встановлення форм відносин з центральними органами, а також форм внутрішнього устрою автономної одиниці. Постанова ''"«Про загальнодержавну та крайові [[Мова|мови]]"»'' надавала рівноправного статусу національним мовам. Загальнодержавною визнавалася [[Російська мова|російська]], в окремих державах, частинах федерації - — одна або кілька крайових мов. Щодо [[Школа|школи]], [[Церква|церкви]] і [[Суд|суду]] загальнодержавна мова не повинна була мати жодної переваги над іншими крайовими мовами.
 
Для практичного вирішення завдань національного та крайового автономно-федеративного будівництва з'їзд обрав Раду народів з місцеперебуванням у [[Київ|Києві]]. В основу формування цього органу покладено принцип рівного представництва (4 члени від кожного народу, делегати якого брали участь у роботі з'їзду). Організаційне засідання Ради відбулося [[16 вересня|16]] (29) вересня [[1917]] року. Головою обрали Михайла Грушевського, секретарем - — [[Любинський Микола|Миколу Любинського]]. Друкованим органом став журнал "«Свободный союз"» (вийшло лише два числа у [[Жовтень|жовтні]] та [[Листопад|листопаді]] 1917 року в друкарні Української Центральної Ради). Після [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]] діяльність Ради припинилася: перед поневоленими народами постали інші завдання.
 
== Джерела інформації ==
 
* Київ. Історична енциклопедія. 1917-2000 1917—2000 рр.
 
 
{{УНР}}