П'єзоефект: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
RedBot (обговорення | внесок) м r2.7.2) (робот додав: hr:Piezoelektrični efekt |
IvanBot (обговорення | внесок) м replaced: Найбільш значна → Найзначніша |
||
Рядок 3:
'''П'єзоефект''' – виникнення [[електричний заряд|електричних зарядів]] (п’єзоелектрики) на гранях деяких [[кристал]]ів при їхній [[деформація|деформації]] ([[напруження|напруженні]]), або навпаки – виникнення деформації (напруження) цих [[кристал]]ів внаслідок дії [[електричне поле|електричного поля]].
Перші дослідження п'єзоефекту виконані [[Кюрі П'єр|П'єром Кюрі]] ([[1880]]) на кристалі [[кварц]]у. П'єзоефект властивий понад 1500 речовинам. Спостерігається у всіх [[сегнетоелектрики|сегнетоелектриків]] і у багатьох [[піроелектрики|піроелектриків]]. На відміну від [[електрострикція|електрострикції]], п'єзоефект залежить від напряму [[силова лінія|силових ліній]] поля, тому дія на площини кристалу змінних [[електричне поле|електричних полів]] приводить до його [[вібрації]].
Ступінь [[поляризація діелектрична|поляризації]] кристалу при п'єзоефекті прямо пропорційний механічному напруженню. Коефіцієнт пропорційності між ними називається [[п'єзоелектричний модуль|п’єзоелектричним модулем]]. Для характеристики п'єзоефекту використовують відношення п’єзомодуля порід до п’єзомодуля [[монокристал]]у [[кварц]]у. Найбільший п'єзоефект має жильний кварц (10% від модуля [[монокристал]]у), п'єзомодуль [[кварцит]]ів – 1% від модуля монокристалу, [[гнейс]]ів і [[граніт]]ів – 0,2-0,5%.
| |||