Відмінності між версіями «Ірод Агріппа I»

7 байтів вилучено ,  7 років тому
м
→‎Біографія: replaced: більш відомий → відоміший
м (→‎Біографія: replaced: більш відомий → відоміший)
 
== Біографія ==
Ірод Агріппа I виховувався в [[Рим]]і разом з сином імператора [[Тиберій Клавдій Нерон| Тіберія]] — [[Тіберій Друз Клавдій Юлій Цезар Нерон|Друзом молодшим]] та майбутнім імператором [[Клавдій|Клавдієм]]. Таким чином він мав добрий доступ до імператорського двору в [[Рим]]і. Ірод Агріппа I завів дружбу з різними членами імператорської сім'ї. Одним з них був Гай, більш відомийвідоміший як [[Калігула]], який став імператором в 37 році н. е. Звиклий до марнотратного життя, він розтратив маєток, який дістався йому від матері і був змушений після смерті свого приятеля Друза (23 р.) повернутися в [[Юдея|Юдею]], розділену тоді на кілька князівств під правлінням нащадків Ірода в якості римських ставлеників, прийняти свою посаду у свого шурина Антипи, князя галилейського. Але на цій посаді він довго не втримався. Агріппа наробив багато боргів (він одній римські скарбниці був винен 40000 динаріїв). У 35/36 р. за фінансової допомоги Александра Алабарха він зважився повернутися в Рим, щоб знову випробувати там щастя. Спочатку щастя йому не посміхалося. Унаслідок одного необережного відгуку проти Тиберія він був кинутий до в'язниці, де і залишався до смерті Тіберія. При Калігулі (37 р н. е.) він не тільки повернув свою свободу, а й отримав милостей. Калігула проголосив Агріппу І царем Ітуреї, землі Трахонітської і Авіліеї, тобто наділив його колишніми володіннями тетрарха Филипа провінції Батанею і Трахонею, до яких згодом додав ще і землі вигнаного в 39 році [[Ірод Антипа|Ірода Антипи]] — Галілею і Перею. Агріппа ще перебував у Римі, коли в 41 році н. е. був убитий Калігула. За деякими повідомленнями, Агріппа грав не останню роль при врегулюванні кризи що послідувала за цими подіями. Він брав безпосередню участь в переговорах між римським сенатом і Клавдієм, ще одним його впливовим другом. У результаті Клавдія проголосили імператором, і так вдалося запобігти громадянській війні. Щоб віддячити Агріппі за його посередництво, Клавдій розширив його царські володіння, подарувавши йому Юдею і Самарію, які перебували в підпорядкуванні римських прокураторів з 6 року н. е. Так Агріппа став правити такою ж за розміром територією, що й Ірод Великий. Столицею царства Агріппи був [[Єрусалим]], де він здобув прихильність релігійних керівників. Він ретельно дотримувався юдейського закону і традицій. Проте всі його твердження, що він служить Богу були марні, тому що він влаштовував гладіаторські бої і язичницькі вистави в театрі.
== Смерть ==
Але Агріппа царював недовго. У 44 році н. е. на бенкеті в [[Кейсарія|Кесарії]] він раптово захворів і помер у віці 54 років. Його смерть згадана у [[Дії Апостолів|Діях Апостолів]], що відіграє велику роль у хронології новозавітніх подій:
238 646

редагувань