Економіка Сполучених Штатів Америки: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.1) (робот додав: diq:Ekonomiya Dewletanê Amerikayê Yewbiyayeyan
IvanBot (обговорення | внесок)
м replaced: в світі → у світі (6)
Рядок 19:
'''Економіка [[США]]'''
 
[[США]] – високорозвинена постіндустріальна [[країна]]; держава-гігант, провідна економічна і військова держава світу; займає 3-є місце ву світі за площею і чисельністю населення. [[США]] мають високорозвинену і диверсифіковану пром-сть, основними галузями якої є загальне, транспортне і електротехн. [[машинобудування]], видобуток корисних копалин, хім. та харчова пром-сть, виробн. металовиробів тощо.
 
Джерелом статистичної та економічної інформації по Сполученим Штатам є [[Бюро перепису населення США]].
Рядок 33:
За даними [Index of Economic Freedom, [[The Heritage Foundation]], U.S.A. 2001]: [[ВВП]] (1999) – $ 8500 млрд. Темп зростання ВВП ([[1999]]) – 4%. ВВП на душу населення (1999) – $ 31201. Прямі закордонні інвестиції (1999) – $ 119 млрд. [[Імпорт]] (1999) – г.ч. електронні компоненти, побутова електроніка і комп'ютери – $ 1100 млрд. (г.ч. [[Канада]] – 19,2%; [[Японія]] – 12,0%; [[Мексика]] – 10,0%; [[Китай]] – 8,0%; [[Німеччина]] – 5,4%). [[Експорт]] (1999) – г.ч. машини, обладнання і продукція сільського господарства (промислове і електронне обладнання, літаки, автомобілі, військова техніка, хімікати, кам'яне вугілля, кукурудза, соєві боби) – $ 905 млрд. (г.ч. Канада – 23,0%; Мексика – 12,0%; Японія – 8,3%; [[Великобританія]] – 5,5%; Німеччина – 5,4%).
 
Країна стала найбільшою економічною державою після Другої світової війни. Протягом декількох десятиріч [[США]] займали лідируюче положення ву світі за темпами економічного зростання, продуктивності праці і обсягах виробництва. [[Долар США|Долар]] був і основною валютою в міжнародній фінансовій системі. Американські виробники забезпечували весь світ товарами масового споживання і обладнанням. Нині [[США]] втратили неподільне панування в світовій економіці. Починаючи з [[1970]]-х років ву світі стався зсув до триполюсної структури - нарівні з [[США]] центрами глобальної економічної діяльності стали Європа (на чолі з Німеччиною) і Азіатсько-Тихоокеанський регіон (на чолі з Японією). У [[1994]] в [[США]] вартість імпорту на 166 млрд. дол. перевищила вартість експорту. Частка валового внутрішнього продукту [[США]] в світовому [[ВВП]] знизилася з 35,4% в [[1966]] до 26,5% в [[1993]]. [[Німеччина]] і [[Японія]] наздогнали і навіть перевершили [[США]] по ряду ключових показників економічного розвитку. У середині [[1990]]-х років величина [[ВВП]] на душу населення в Німеччині приблизно порівнялася з [[США]], а в Японії була на 20% вище. У таких найважливіших галузях промисловості, як [[автомобілебудування]], [[металообробка]], [[сталеливарне виробництво]] і споживча електроніка, [[Японія]] випереджає [[США]] по продуктивності праці на 15-45%. У металообробній і сталеливарній промисловості продуктивність праці в Німеччині стала такою ж, як в США. Частка [[ВВП]], реінвестована в економіку, - ключова детермінанта майбутнього процвітання, - в США становила 15%, в той час як в Німеччині - 22%, а в Японії - 31%. У високотехнологічних галузях промисловості витрати на науково-технічні дослідження і розробки в США становлять 1,9% ВВП, в Німеччині - 2,7%, в Японії - 3%.
 
У [[1997]] [[ВВП]] [[США]] становив 8079 млрд дол. З [[1960]] по [[1995]] темпи зростання [[ВВП]] сповільнилися: в [[1960]]-і роки середньорічний приріст становив 4,5%, в [[1970]]-і - 3,5%, у [[1980]]-і - 3,0%, а в [[1990-1995]] - 2,1%. Хоч темпи економічного зростання [[США]] істотно знизилися, їх економіка залишається провідною ву світі. У той же час за величиною ВВП на душу населення США (27 821 дол.) в кінці [[ХХ]] ст. поступається лідерством тільки Люксембургу (32 416 дол.).
 
 
Рядок 169:
Добувні галузі господарства грають життєво важливу роль в забезпеченні економічного зростання. [[США]] належить до тих небагатьох країн, які мають в своєму розпорядженні достатньо природних ресурсів, необхідних для розвитку сучасної економіки. Ці ресурси включають основні види мінеральної сировини ([[залізняк]], [[свинець]] і [[мідь]]). Найважливіше значення мають енергоресурси - [[вугілля]], [[нафта]], [[природний газ]], якими так багаті США. Для потреб виробництва і будівельних робіт використовуються величезні лісові ресурси. Нарешті, сільськогосподарське виробництво США традиційно одне з найефективніших у світі. Загалом частка ресурсних галузей в ВВП в 1994 становила 7%.
 
[[США]] є найбільшим ву світі виробником промислових товарів, щорічний обсяг виробництва яких для внутрішнього і світового ринку - понад 1,3 трлн дол. Ця галузь одна з ключових в національній економіці, однак її значення в порівнянні з індустрією послуг після Другої світової війни неухильно знижувалася. У [[1996]] на частку обробної промисловості припадало менше 19% [[ВВП]] (проти 22% в 1980). Бл. 1/3 товарів довготривалого користування складає продукція машинобудування, промислового, електронного і електротехнічного обладнання, по 1/5 - автомобілебудування і металообробка. Хімічна і [[харчова промисловість]] виробляють більш ніж по 1/5 товарів короткострокового користування, частка продукції поліграфічної промисловості - 15%.
 
== Сільське господарство ==
Рядок 181:
== Оборона ==
 
На оборону в [[США]] затрачується більше коштів, ніж в інших державах. Федеральні військові витрати перевершують навіть сукупні військові бюджети багатьох індустріальних країн. У [[1997]] США витрачали на потреби оборони 270,5 млрд дол. Ця цифра складає біля третини всіх військових витрат у світі і перевищує оборонні бюджети Франції, Німеччини, Великобританії і Японії. [[США]] - найбільший ву світі експортер зброї. У [[1993]] США продали за рубіж різних товарів військового призначення на загальну суму 10,3 млрд. дол. На їх частку припадало бл. 50% світового експорту зброї.
 
Географія обробної промисловості, починаючи з кінця 1960-х років характеризувалася зсувом на Південь і Захід. У період між 1970 і початком 1990-х років частка продукції Північного Сходу і Північного Центру знизилася з 2/3 до 1/2, в той час як частка продукції Заходу збільшилася на 5%, а Півдня - майже на 10%. На початку 1990-х років Південь давав приблизно 1/3 всієї продукції, зайнявши місце Північного Центра як провідного регіону обробної промисловості США. Автотранспортні засоби, металовироби і промислове обладнання виготовляються в основному в Північно-Східному Центрі, куди входять штати Огайо, Індіана, Іллінойс, Вісконсин і Мічіган. Середньоатлантичні штати (Нью-Йорк, Нью-Джерсі і Пенсільванія) спеціалізуються на машинобудуванні і хімічному виробництві.