Історія освоєння мінеральних ресурсів Азербайджану: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стильові правлення
IvanBot (обговорення | внесок)
м replaced: в світі → у світі
Рядок 6:
Перші свідоцтва про використання [[нафта|нафти]] для світильників та обігрівачів з'являються з [[IV]] тисячоліття до р. Х. В той період використовували [[нафта|нафту]], яка самовиливалася на поверхню з природних виходів. [[Геродот]], який в V ст. до РХ відвідав землі персів, описав колодязну технологію видобутку [[нафта|нафти]] з використанням міхів як черпаків та ємкостей для відстоювання. За свідоцтвами арабських географів [[X ст.]] ([[Масуді]], [[Істахрі]] та ін.), які відвідали район сучасного [[Баку]], місцеві мешканці використовували [[нафта|нафту]] й нафтовий газ для кип'ятіння води, приготування їжі, випалювання [[вапна|вапно]], у військових цілях і навіть в медицині. Торгівельний видобуток [[нафта|нафти]] почався з кінця [[XVI]] ст. [[нафта|нафту]] витягали з колодязів глибиною до 30-40 м. Перший ґрунтовний опис бакинського нафтового промислу було зроблено в 1683 р. Е. Кемпфером. В цей час тут видобували лише біля 700 пудів [[нафта|нафти]] за добу.
 
На початку [[ХІХ ст.]] почалися спроби видобутку [[нафта|нафти]] в акваторії [[Каспійське море|Каспійського моря]]. В 40-50-х рр. [[ХІХ ст.]] впроваджується [[свердловина|свердловин]]ний видобуток [[нафта|нафти]]. В 1900 р. було 170 [[свердловина|свердловин]], більшість з яких знаходилась на Балаханській, Сабунчинській, Бібі-Ейбатській та Раманінській площах. У 1860 р. у Сураханах побудований перший нафтоперегонний завод. У [[1907]] р. став до ладу найбільший на той час ву світі продуктопровід [[Баку]]-[[Батумі]] (діаметр 200 мм, довжина 835 км). У Балаханах вперше в історії світової нафтової промисловості була використана компресорна експлуатація [[свердловина|свердловин]]. З [[1911]] р. почали застосовувати обертове буріння. З [[1915]] р. у Раманах [[нафта|нафту]] почали видобувати за допомогою глибинних насосів, а в [[1916]] р. там був випробуваний газліфтний спосіб видобутку. Цікавою особливістю гірничих робіт було створення в 1930-х роках штучних островів (засипання мілководних морських акваторій з метою розташування нафтодобувного обладнання). Значною частиною акцій бакинських нафтових промислів володіла родина Нобелів.
 
З середини [[XX ст.]] ведуть [[кар'єр]]ний видобуток залізних руд ([[Дашкесанське родовище]]), руд кольорових металів ([[алуніт]]и — Загликське родовище, молібден та [[Мідь]] — Парагчайське родовище, свинець та [[цинк]] — Агдаринське родовище), добувають дорогоцінне й облицювальне каміння ([[агат]]и, [[онікс]]и, яшми, [[мармур]]и).