Чкаловське (селище): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 39:
}}
'''Чкаловське''' – [[селище міського типу]] [[Чугуївський район|Чугуївського району]] [[Харківська область|Харківської області]].
'''Історія с. Чкаловське'''
В далекі часи на місці с. Чкаловського був безкрайній ковильний степ. Деякі легенди свідчать про те, що по наших землях втікав князь Ігор Сіверський з половецького полону, але ця легенда не має фактичних доказів.
На час створення радгоспу на його землях уже були хутори Неєловка, Гаврилівка, Михайлівка, Миколаївка, Нежурилівка.
В 1929 році був заснований радгосп "Індустріальний". Він був утворений біля станції Граково, як зразковий для України. Його площа складала 22000га. Було засноване село ім. Балицького, яке заселялось переважно репресованими, тобто це було місце виправних таборів.
Хутори Неєловка, Гаврилівка, Михайлівка, Миколаївка, Нежурилівка теж ввійшли до складу радгопу "Індустріальний".
Найбільший з них був хутор Неєловка – за 7км. на схід від центральної садиби радгоспу. Назву хутір одержав, за переказами, від першого поселенця – селянина із села Зарожного Неєлова. Заселяли цю землю переважно селяни із села Зарожного з 1924 року.
В 1927 році, при створенні комнезамів, і в Неєловці обрали комнезам в складі 20 чоловік. Хутір Неєловка ввійшов до складу радгоспу під назвою відділення № 3. Хутір мав 81 двір.
За 9км. на південь від центральної садиби розташований хутір Михайлівка (відділення № 4), за 1,5км. на схід – хутір Гаврилівка, і за 6км. на північний схід – хутір Миколаївка.
Балицький був народним комісаром внутрішніх справ. Багато людей вдячні йому життям, бо під час голодомору 1933-34р.р. поселяни уникли тієї участі, що спіткала інших.
Балицьким був укладений договір з владою щодо зернових збережень радгоспу, але під час репресій Балицького було переведено спочатку на Урал народним комісаром НКВС, а потім засуджено і відправлено до табору. За переказами відомо, що він потрапив до людей, репресованих ним же і був повішений в камері.
Не можна не згадати головного агронома радгоспу Центиловича К.Ф. Він був сином поміщика. За допомогою його знань радгосп мав успіхи в тваринництві та землеробстві.
В 1934 році радгосп "Індустріальний" було розділено на три радгоспи:
* Радгоп № 5. Мав площу 7тис. га. До його складу входили: центральна садиба, Миколаївка, Гаврилівка, Неєловка, Нежурилівка.
* Радгосп № 7. Мав площу 7 тис.га. До його складу входили: Волохів Яр, Петровське, Каменка, Михайлівка, Іванівка.
* Радгосп "Індустріальний". Мав площу 7 тис.га. Знаходиться біля станції Булацелівка.
:Рядок з абзацу
Радгоспи № 5 і № 7 не мали назв, а були номерні, бо належали відомству НКВС. Директори радгоспів призначалися НКВС і працювали не більше року.
Радгоспи мали найголовніше для сільського господарства природне богатство – це потужні чорноземні грунти, товщина яких більше одного метра.
Рослинність була трав’яна. Степ розораний і засівався переважно зерновими культкурами (пшениця, ячмінь, кукурудза, овес, горох), а також цукровим буряком.
Радгосп № 5 спеціалізувався на розведенні свиней і молочної великої рогатої худоби. Допоміжними галузями були овочівництво, садівництво, пасіка.
За розпорядженням Уряду Української РСР сюди були направлені машини для розорювання цілинних земель – трактори "Фордзон", "ХТЗ" і парові плуги.
З 1930 року господарство радгоспу зростало: були збудовані корівник, свинарники, зерносклади, механізовані майстерні, автогараж і гараж для тракторів. Перед війною працівники радгоспу досягли значних успіхів в розвитку землеробства та тваринництва.
В 1936 році з кожної фуражної корови одержували 2 600 літрів молока, а в 1939 році – 4 360 літрів.
В 1939 році на Всесоюзній сільськогосподарській виставці радгосп № 5 був нагороджений Дипломом І ступеня, легковим автомобілем і грошовою премією в 10 000 карбованців. Крім того передові тваринники Проскурін І.Д., Цимбалов М.Є., Кіктьова Г.Д., Криштальова Є.Г., Дубінін К.К., Півоваров А.І., Ветчинкін А.М., Корж В.Т. були нагороджені великими і малими золотими та срібними медалями.
Багато працював над підвищенням урожайності сільськогосподарських культур і над забезпеченням тваринництва повноцінними кормами агроном Центелович К.Ф. В 1940 році в радгоспі зібрано в середньому по 16 ц. зерна з гектару.
Господарство радгоспу за роки передвоєнних п’ятирічок стало високомеханізованим. За допомогою потужної агротехніки радгосп досяг визначних успіхів в землеробстві та тваринництві. Було збудовано тік та сушильну башню.
Перші поселенці жили в землянках вздовж залізниці. В землі викопувалась яма, яка накривалась дахом.
Потім були збудовані бараки, в яких жили люди, багато з них вже мали сім’ї.
Вулиць не було, але люди давали назви баракам: "Сахалін", "Камчатка", "Шанхай", "Шалман".
В одному з бараків "Сахалін" було відкрито в 1932 році початкову школу, яка знаходилася в одній кімнаті. Старші учні їздили в Граківську школу.
В 1934 році була збудована нова двоповерхова школа. На весь Чугуївський район було три "багатоповерхових" будинків, і два з них знаходились в центральній садибі радгоспу № 5 – це школа та контора радгоспу.
== Посилання ==
| |||