Новіціят: відмінності між версіями

'''Новіціа́т''' (від {{lang-la|noviciatus}}, ''novitiatus'' «новий, недосвідчений», з ''novus'' «новий») — в [[католицизм|католицькій церкві]] період [[послушник|послуху]], тобто випробування вступників в [[чернечий орден]] — «новіціїв» (або: «новиків»).

 

 

[[Канонічне право]] регулює загальні засади прийняття, проходження і завершення новіціату, але більш детальні особливості життя новіціїв специфічні для кожного чернечого інституту. Новіцій повинен бути католиком, не молодшим 17 років, вільним від шлюбу і яких-небудь обітниць. Після закінчення встановленого терміну проходження новіціату настоятель общини ухвалює рішення про подальшу долю послушника — він може бути допущений до принесення чернечих обітів, видалений зі спільноти, або йому може бути продовжений термін новіціату. У разі позитивного рішення на новіція чекає ''професія'' — урочисте прийняття в орден через складення обітів. Новіцій ставав повноправним [[чернецтво|ченцем]] після [[постриг]]у і вручення чернечих одеж.